facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як Польща збиватиме ракети над Україною

Інтерв'ю

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в етері Громадського радіо аналізує безпекову угоду з Польщею.

Як Польща збиватиме ракети над Україною
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про деталі угоди

Угода між Україною та Польщею покликана зміцнити двосторонні відносини держав у сфері безпеки та стабільної військової співпраці у різних напрямках. Таку думку висловив експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в етері Громадського радіо. Домовленість передбачає багато аспектів: навчання українських військових на території Польщі, надання озброєння, створення спеціального навчально-тренувального центру у Бидгощі тощо.

«Республіка Польща перебуває на передовій Північноатлантичного альянсу. Країна є жертвою гібридних атак з боку Російської Федерації. Час від часу у повітряний простір цієї країни залітають російські ракети. Уже було декілька випадків. Коли в листопаді 2022 року поблизу Пшеводува загинуло двоє польських громадян, тодішній уряд вже почав говорити про те, що потрібно вибудувати таку систему, щоб можна було збивати ті ракети, які підлітають до простору Польщі, а відтак і до простору Північноатлантичного альянсу. Тобто, щоб можна було збивати ракети над територією України. Однак, варто тут визнати те, що Північноатлантичний альянс дуже неквапливо ухвалював рішення щодо цього. Часто такі заяви сприймалися як думки окремих політиків Польщі та предметно досі до цього не доходило», — зауважує Желіховський.

Він додає, що зараз Україна та Польща задекларували таку можливість. Тобто, збиття російських ракет Польщею на території України. На його думку, на полях НАТО обговорюватимуть, як саме це можна буде імплементувати.

«Варто розуміти, Польща — не лише країна-сусід, а й країна-член НАТО. Тут потрібно координувати всі позиції з іншими країнами, щоб реакція не вважалась прямим зіткненням НАТО з РФ. Тобто, якщо збиватимуться ракети з систем ППО чи літаків, які перебувають на території Польщі. Можливо, варто перейняти такий досвід й іншим країнам: Словаччині, Румунії. Агресія стосується всієї території України, а наша держава межує з чотирма державами, які входять до НАТО», — зазначає експерт.


Читайте також: Чому безпекові угоди є лише домовленостями: пояснює Вікторія Вдовиченко


Про алгоритм

За словами експерта-міжнародника, будь-який бойовий снаряд, який залітає на територію не тільки Польщі, а й будь-якої іншої країни, включаючи нашу, становить небезпеку.

«Поки що поляки намагалися лише виводити літаки у повітря з метою спостереження, але, мені здається, якщо домовляться на практиці про збиття ракет, то можливо вони навіть це робитимуть, коли ці ракети перебуватимуть у повітряному просторі України. Це було б дуже добре для нас усіх. Але чи вистачить таких можливостей, щоб це імплементувати? Адже дуже багато ще є острахів у країн-членів НАТО щодо прямого зіткнення з Росією. У Польщі є системи ППО, зокрема Patriot, які могли б збивати ракети», — говорить Желіховський.

Він каже, що можливо визначать зону біля кордону Польщі та України, де можуть збивати ракети, щоб убезпечити повітряний простір НАТО. На його думку, у Вашингтоні буде предметна розмова, щоб впровадити це у життя.


Читайте також: Польща має бути більш зацікавлена у транзиті наших товарів, бо ми даємо їм роботу — Довгань


Більше про безпекові угоди

Нагадаємо, 8 липня президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі підписали безпекову угоду у Варшаві.

Раніше, президент Володимир Зеленський та очільники інституцій Європейського Союзу Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн підписали угоду у галузі безпеки між Україною та ЄС.

Документ має назву «Спільні безпекові зобов’язання між Європейським Союзом та Україною». Угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсу та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.

13 червня, Україна підписала двосторонню безпекову угоду з США. Вона передбачає підтримку України зараз, а також у довгостроковій перспективі з метою посилення можливостей стримування потенційної агресії у майбутньому.

31 травня Україна уклала безпекові угоди з Ісландією, Норвегією та Швецією.
Раніше Україна підписала документи з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією.

В етері Громадського радіо програмна директорка з безпекових студій Центру оборонних стратегій Вікторія Вдовиченко розповіла, що німецький договір відрізняється від британського та французького. Це була особиста політична позиція Олафа Шольца, щоб з домовленостей зняли питання про перспективи членства України в ЄС і НАТО. Для німців це такий запобіжник, щоб показати Росії, що вони не займаються ескалацією конфлікту.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

Анальний секс, вагітність, геморой: розмова з проктологинею Анастасією Пристаєю

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

3D-будинок в Ірпені для сім'ї військового надрукували за 58 мотогодин

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС

Це не просто проблема з корупцією, це проблема з мораллю — Совсун про законопроєкт щодо добудови ХАЕС