«Понад 20 гектарів кальок»: пірнаймо у словники

Але зверніть увагу: видатний поет написав «у Грінченка й Даля». Тобто, висловлюючись метонімічно, радив щодо української мови користуватися словником Бориса Грінченка (адже в ньому, як я вже зазначала у першому подкасті про ошатні слова, росіянізмів немає), а щодо російської мови — словником Володимира Даля.

Метонімічно — це коли замість назви предмета вживають назву когось чи чогось, що з ним тісно пов’язане.
Наприклад:

• читати Шевченка – означає читати його твори;
• випити чашку – випити те, що в ній;
• слухає вся зала – тобто люди в залі.

Отже, метонімія — це перенесення найменування явищ, предметів не за ознакою їхньої схожості, а за ознакою суміжності.

І таке ж метонімічне зіставлення знаходимо у Рильського:

Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля…

Майже всі слова з коренем -ключ- скальковані з російської мови («заключать», «исключение», «выключая», «приключение», «переключать, «включать», «ключевой»), тобто їх перекладають буквально, і мають вони українські відповідники, окрім слів:

• «ключ», що є знаряддям для замикання та відмикання замка, зАсува;
• «ключник» – той, хто зберігає ключі від чого-небудь;
• «ключар» – у попередньому значенні або ж це той, хто мав ключі від комор панського маєтку, економії й розпоряджався продуктовими запасами;
• «ключиця» – кістка плечового пояса, що з’єднує лопатку з грудною кісткою.

Винятком є хіба що словосполучення «ключові слова».

Якщо ви прийняли цю інформацію й навіть відчуваєте, що зможете з нею жити, можна переходити далі. До зауважень щодо низки прислівників, зокрема «включно-виключно», без яких можна обійтися, адже це канцелярський смітник. Загалом кальок із коренем -ключ- понад двадцять. Розгляньмо їх.

«Виключно» — це штучно створене чи скальковане слово й означає «лише», «тільки». У російській мові це – «исключительно», «только», «чисто», «сугубо», і саме звідти це слово прийшло в українську.

Словом «виключно» надуживають навіть науковці й публіцисти, медійники, хоч є інші, більш підхожі, природні слова:

• тільки,
• суто,
• єдино,
• самий тільки,
• єдино тільки.

Приклади неправильних речень:

«Я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів».

Запам’ятаймо правильний варіант:

«Я думав присвятити себе тільки жанру комічних і комедійних фільмів».

«Усі ці чудові принципи вона пристосувала виключно для себе».

«Усі ці чудові принципи вона пристосувала тільки для себе».

Про це ще писав Борис Антоненко-Давидович. У медичній статті можна прочитати: «Він їв виключно черствий хліб».

А правильно буде:

«Він їв самий черствий хліб», «Він їв тільки черствий хліб», або, щоб підкреслити сказане: «Він їв самий тільки черствий хліб».

Іван Котляревський натомість вжив слово «суто»:

«Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку».

А Борис Грінченко – «єдино»:

«Мене судити могли б єдино тільки королі».

У ролі частки бажано замість слова «виключно» вживати згадані вище звичні слова «тільки», «лише»,
тобто:

«Уміти говорити і то не лише словами»;

«Допомогу надаватимуть тільки тим, хто перебуває за межею бідності».

Мені подобається вживати частку «суто»: не виключно практичний, а суто практичний, суто пізнавальний.

Що ж робити, коли навіть у першому реченні з шести слів статті 124-ої Конституції України примудрилися припуститися 2 помилок, цитую: «Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди». Заковика знову у цьому кострубатому скалькованому «виключно». А має бути як? Тож-бо й воно, що «тільки».

А що ще муляє, га?

Оскільки здійснювати чи відправляти правосуддя не годиться, то й стаття 124-та матиме нарешті ошатний та взірцевий мовностилістичний вигляд: «Правосуддя в Україні чинять тільки суди».

Як позбутися тих дурнуватих канцеляризмів, гадки не маю. Навряд чи поквилити, тобто жадібно стогнати, як Ярославна в Путивлі рано на валу стане нам у пригоді. Тож тут би мала звучати трагічна музика.

Хибно вважають, що походження прислівника «виключно» пов’язане з дієсловом «виключати», яке в українській мові має куди вужчу сферу вжитку, ніж у російській. Наприклад, можемо усунути щось із раціону, тоді речення побудуємо таке:

«Я виключила зі свого раціону гірчицю».

Якщо нам треба категорично щось заперечити, слід висловитися:

«Ми виключаємо таку можливість».

А чи можна замінити «виключно» як кальку російського слова «исключительно» прислівником «винятково»?

Ні, це помилка, бо вони мають різне значення.

«Виключно» означає «лише», «тільки», а прислівник «винятково» слід застосовувати в значенні «надзвичайно», «дуже», «особливо», «не так, як усі». Зазвичай вживають його зі словами випадок, талант, здібності, пам’ять, причина, точність, ситуація, мужність, умови тощо.

Правильні вислови звучать так:

• винятково талановитий виконавець, а не виключно талановитий виконавець;
• надзвичайно мудрий викладач, а не виключно мудрий викладач;
• винятково обдарована людина, а не виключно обдарована людина;
• винятково здібний студент (тобто дуже, надзвичайно), а не виключно здібний студент;
• винятково щастить (дуже, надзвичайно), а не виключно щастить;
• слухали винятково уважно, а не слухали виключно уважно;
• дуже ввічливий, а не виключно ввічливий;
• надзвичайно сумлінна, а не виключно сумлінна;
• винятково важливий факт чи надзвичайний, а не виключно важливий факт;
• винятково для вас, а не виключно для вас.

Відповідник «винятково» використав і письменник Яків Баш у такий спосіб:

«З усіма він чемний і винятково ввічливий».

Тобто особливо ввічливий, надзвичайно ввічливий.

Отже, підсумовуємо, «виключно» — це не винятково, натомість в інших випадках варто вживати частки «тільки», «лиш» або «лише».

У сучасній українській літературній мові, відповідно до російського слова «исключительный», є прикметники «винятковий», «надзвичайний», що їх дає тритомний російсько-український словник.

Вживаємо у такий спосіб:

• «виняткові заходи / обставини / випадки / умови», а не «виключні заходи / обставини / випадки / умови»;
• «виняткова мужність», а не «виключна мужність»;
• «виняткова роль», а «не виключна роль».

Таке вживання знайдемо в Івана Нечуй-Левицького:

«Це траплялося рідко, при виняткових випадках».

У публіцистиці:

«Перед з’їздом стояли завдання виняткової ваги».

Словник за редакцією Агатангела Кримського фіксує усталені словосполучення: «Винятковий закон», «надзвичайні заходи», «надзвичайне становище».

А «включно» в українській мові вживають теж неправильно?

Так, це ще один штучно створений прислівник, яким зловживають мовці. Здавалося б, він незамінний, але це не так. Замінити його є чим, і колись українська мова жила без цього канцеляриту.

«Включно з» замінюємо на:

• «також і»,
• «разом з»,
• «серед них».
• «охопно з», що є неологізмом, тобто новоствореним словом.

Якщо ж говорити про «включно» в контексті дат, то «з 12-го по 19-те число» вже означає, що разом із 19-м числом.

А якщо вжити прийменник «до»: з 12-го до 19-го числа? Буде значеннєва різниця? Річ у тім, що «до» не охоплює кінцеву дату: до 19-го числа означає, що останнім днем є 18-те число. Так само і в житті: підійти до людини — це стати перед нею, а не залізти їй на голову.

До речі, Інститут української мови давав пояснення, що «включно» – це «до», а не «по». Але я не згодна, бо це нелогічно.

Водночас не варто замінювати «включно» словом «зокрема», адже воно має інше значення: не уподібнення, а виділення з-поміж чогось, як у російській мові «в частности».

Навіть якщо вам дуже хочеться включити чи підключити інтернет, електрику, світло чи будь-який прилад або, навпаки, виключити чи відключити, це вже треба міркувати в напрямку відпустки в диких горах.

«Включати», «виключати», «підключати», «відключати» — це російські кальки. І їх треба замінювати на «вмикати», «вимикати» або «підʼєднувати», «відʼєднувати».

Все просто:

• інтернет ми підʼєднуємо та відʼєднуємо,
• а світло, електрику, струм, живлення, будь-який прилад вмикаємо та вимикаємо.

У тлумачному словнику слово «вимикати» означає «припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв’язок із загальною системою; припиняти дію якого-небудь приладу, механізму». Тобто електроенергію теж вимикають, але не плутаймо зі словами «відмикати» та «відімкнення». Бо відмикають не електрику, а замки або що-небудь замкнене за допомогою ключа.

У романі «Прапороносці» Олесь Гончар пише:

«І я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму».

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» читаємо:

«Потім я вимикаю… телефон, світло над головою і віддаюся думкам».

Вживає слово «вимикати» й Василь Кучер. У романі «Чорноморці» знаходимо рядок:

«Дорога в ущелині круто спадала вниз, шофЕр вів по ній машину, вимкнувши мотор».

Від дієслів «вмикати» та «вимикати» походять й українські технічні терміни: умикач (по-російському «включатель») і вимикач (по-російському «выключатель»). Аналогічно помилково кажуть: «Пропонуємо включити до порядку денного чотири питання», — замість «поставити (або внести) до порядку денного». Так само неправильно — «У роботу включили всі існуючі агрегати», — замість «пустили всі наявні агрегати».

Побіжно мова засмічується різним непотребом, який потім всупереч глузду і нормам мови ще й узаконюють: це я про «віялові відключення», «графіки відключень світла».

«Відключати» – це вимикати. А «графіки відключень» слід замінити на «графік вимкнень» – це цілком притомний варіант, однак є кращий, як-от: «графік знеструмлень».

Бо у слові «знеструмлення» є кілька смислових одиниць. Одна з них представлена префіксом зне-, що означає позбуття чого-небудь, у нашому ж випадку – струму. Тож одразу зрозуміло, про що йдеться, адже у самому слові «знеструмлення» вже є відповідь на запитання «що саме вимикають?» на відміну від слова «вимкнення», яке вимагає додаткового уточнення.

«Закликаю говорити правильно: планові або аварійні знеструмлення, графіки знеструмлень»

До речі, якось натрапила на новину одного з видань із таким заголовком: «Колаборантку виключили з Національної спілки журналістів України».

А як має бути?

«Колаборантку відрахували з Національної спілки журналістів України».

Я раджу позбуватися слова «виключити» в будь-якому контексті попри те, що його досі не вилучили з українських словників. Для цього потрібно скликати комісію, провести засідання, ухвалити рішення і внести зміни. Принаймні поки цього не зробили.

В академічному контексті ще кажуть так:

«Виключення з вишу засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків».

Батьків й самого студента, звичайно що, шкода, але грамотно казати так:

«Відрахування з вишу засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків».

Мені до вподоби вживати таке трійко, як-от: «залучити – долучити – вилучити».

Наприклад:

Замість «підключити людину до роботи» — її слід «залучити до роботи».

Щоб когось «включити до списку» — говорімо «долучити до списку».

А коли потрібно «виключити зі списку», то слід вживати «вилучити зі списку».

У мережі надибала іще один скалькований заголовок одного із українських видань:

«У відомстві не можуть на 100% виключити ймовірність техногенної катастрофи на кшталт тієї, що сталася в Угорщині».

Правильно буде: (хук чи клац якийсь)

«У відомстві не можуть повністю відкинути ймовірність техногенної катастрофи на кшталт тієї, що сталася в Угорщині».

Пропоную поштурхати іще неоковирні кальки з російського канцеляризму!

Завжди слід уникати порожніх словесних шкаралуп, які лише засмічують мову, як-от: «виключити діагноз», «список включає», «зернисті включення», «виключення з правила», «медичне заключення», «тюремне заключення», «заключити угоду», «ключова особливість», «заключна частина», «усе включено».

Розберімо на прикладах, чим їх треба замінити.

«Лікар не може повністю виключити діагноз пневмонії».

Нумо домовлятися говорити так:

«Лікар не може повністю відкинути діагноз пневмонії».

«Список включає зброю та техніку».

Та ні!

«Список охоплює зброю та техніку».

Можна натрапити й на таке неправильне формулювання:

«Клітини містять різні зернисті включення».

Слід казати:

«Клітини містять різні вкраплення».

«Це виключення з правила».

Ой, леле, ні! Бо правильний варіант звучить тільки так:

«Це виняток з правила».

І ще одна мовна пастка:

«Тут можна знайти інформацію щодо медичних заключень».

Запам’ятайте «здоровий» грамотний відповідник:

«Тут можна знайти інформацію щодо медичних висновків».

Часом пишуть:

«Три роки тюремного заключення: херсонка отримала заочний вирок за підтримку окупантів».

Правильно буде:

«Три роки ув’язнення: херсонка отримала заочний вирок за підтримку окупантів».

Часто калька ховається у новинних заголовках:

«Україна та Румунія заключили угоду про оборонне виробництво».

Правильно писати й говорити так:

«Україна та Румунія уклали угоду про оборонне виробництво».

Обережно, чергова помилка у заголовку новини:

«Головнокомандувач ЗСУ пояснив ключову особливість боїв на фронті».

Із суто мовознавчого боку, тут усе настільки прозоро й зрозуміло, що навіть нема чого й пояснювати:

«Головнокомандувач ЗСУ пояснив головну (основну, стрижнЕву) особливість боїв на фронті».

«Ціна медалі. Історії паралімпійських чемпіонів у Ріо. Заключна частина».

Не «заключна частина», а «завершальна».

Є ще один вкрай популярний вислів, але неправильний:

«Усе включено!»

Запам’ятаймо правильний:

«Усе враховано!»

Намагайтеся щоразу підібрати влучний варіант з огляду на те, що в українській мові є багато синонімів для перекладу російських слів.

Зокрема «открывать» і «закрывать». Часто слова «відкривати» й «відчиняти», – про що писав Борис Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо», – вважають за синоніми, ніби вони означають одне й те ж, і кажуть: «Відкрий вікно» — замість «відчини вікно» або навпаки: «На нашій вулиці відчинили нову крамницю» — замість правильного: «відкрили нову крамницю».

Українською мовою відчиняємо вікна, кватирку, двері, браму, ворота, тобто те, що потребує фізичного зусилля рук людини.

Якщо йдеться про започаткування діяльності певного закладу, якої-небудь установи, виявлення властивостей або про те, що стає чи стало відомим для всіх, то слід казати «відкривати», «відкрити».

У письменника Івана БАгмута читаємо:

«Переможці торішніх змагань відкривають спартакіаду».

У поетичній мові Лесі Українки це дієслово набуває іншого смислового відтінку:

«Немов заслона впала і відкрила натури дивні, краснії дари».

Поет-шістдесятник Василь Симоненко закликає «в океані рідного народу відкривати духовні острови». Побіжно щодесять хвилин хіміки відкривають планети, синтезують, одержують хімічну речовину. То, може, й ми з вами відкриємо невідомі землі?! Хтозна!

Отже, правильно буде сказати:

«На нашій вулиці відкрили нову крамницю, яку відчиняють щодня о сьомій годині ранку».

Відповідно до цього користуємось й дієсловами «зачиняти», «закривати»:

«Зачини вікно, бо буде протяг»;

«Цукерню і ресторан закрили на ремонт»;

«Загальні збори закрили після прикінцевого слова доповідача».

«Закривають» теж засідання, змагання, рахунок.

Коли мовиться про книжку, зошит, підручник, то треба казати: «розгорнути», а не «розкрити», як і «згорнути», а не «закрити», наприклад:

«Я розгорнула і згорнула книжку».

• отвір ми «відтуляємо» і «затуляємо»,
• замок – «відмикаємо» й «замикаємо»,
• оченята – «розплющуємо» і «заплющуємо», «змикаємо»,
• вуха – «відтуляємо» і «затуляємо»,
• рота – «роззявляємо»,
• «розтуляємо», «затуляємо» і «стуляємо»,
• дужки в математичному прикладі – «розкриваємо» і «закриваємо»,
• пляшку – «відкорковуємо» та «закорковуємо».
• банку ж просто «відкриваємо», як і воду та кредит.

Ми сьогодні зробили видатну справу: «пропололи» понад «20 гектарів кальок». Можна дихати на повні груди.

Повністю випуск подкасту слухайте у доданому аудіофайлі!