ШІ і пропаганда: наслідки, яких ми не бачимо, інтерв'ю з Оксаною Мороз

Обговорюємо роль медіа, маніпуляції та даємо практичні інструменти: як розпізнавати пропаганду, працювати з GPT та іншими інструментами ШІ і зберігати критичне мислення. Також говоримо про роль держави, обмеження для соцмереж і перспективи розвитку українського контенту.

«Тривалий контакт із пропагандою може руйнувати здатність людини мислити»

Анастасія Багаліка: Чим більше я спостерігаю за тим, як працює російська пропаганда, як вона розвивається, як на неї реагують люди, як вона вбудовується у довіру і поширення наративів, — тим більше схиляюся до думки, що тривалий контакт із пропагандою може руйнувати здатність людини мислити. Складається враження, ніби вона, як корозія, роз’їдає когнітивні функції. Ви погоджуєтеся з цим?

Оксана Мороз: Я б запропонувала подивитися на це ширше. Ми не можемо заперечувати руйнівний вплив пропаганди, але водночас не до кінця розуміємо, наскільки він глибокий. Бо пропаганда діє — але ми також їй протидіємо.

Якщо виходити з логіки російських стратегів і концепції так званої когнітивної війни, ми вже мали б здатися і «зустрічати Путіна з квітами». Але цього не сталося. Це означає, що на нас впливає не лише пропаганда, а й багато інших факторів.

Серед них — страх і стрес. Дослідження показують, що під їхнім впливом мислення стає більш чорно-білим, а критичність знижується. Додаймо до цього інформаційне перевантаження, вплив соціальних мереж, які досі недостатньо вивчені, внутрішні когнітивні упередження, а також особисті життєві обставини кожної людини — і ми отримуємо складну систему, де важко визначити, що саме є вирішальним.

Із одного боку, цей набір факторів мав би штовхати суспільство в бік радикалізації та спрощеного мислення. Але з іншого — ми бачимо, що країна тримається. І цей парадокс викликає дедалі більше запитань.

Що саме в цьому «міксі» є домінуючим? Яку роль відіграють соціальні мережі? Як люди переходять між різними позиціями і чому радикалізуються в одних темах, але в інших — ні? На ці питання поки немає однозначних відповідей.

Водночас ми бачимо, що окремі інформаційні операції можуть бути дуже ефективними. Наприклад, одна з найуспішніших російських кампаній — це тема ТЦК.

Я проводила власний експеримент: записала відео про психологиню, де лише невелика частина стосувалася ТЦК. При цьому я наводила статистику, чітко розмежовувала факти і не робила узагальнень. Але понад 90% коментарів були саме про ТЦК. Це показує, наскільки глибоко ця тема вже «зайшла» і як вона впливає на сприйняття.

Ми бачимо наслідки і в реальному житті — зокрема, у випадках насильства проти військових ТЦК. Це свідчить про те, що окремі наративи можуть проникати дуже глибоко, навіть у складній системі взаємодії різних факторів.

Повністю розмову дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо NextGen