Треба зупинити вакханалію у Держкіно — Покальчук

Державна підтримка українського кіно має розподілятися фаховими людьми на прозорих засадах. Наразі ж Держкіно є закритою інституцією.

На цьому в етері Громадського радіо наголосила кінорежисерка, громадська активістка Лариса Покальчук. На її думку, для зміни ситуації потрібне втручання Кабінету міністрів. А спільнота має тиснути на уряд.

«Держкіно продовжує діяти за тими ж методами, що й при колишній очільниці Марині Кудерчук, виділяючи кошти на своїх та телевиробництво, яке приносить заробіток обмеженому колу людей. Ми маємо активно діяти й змусити владу чути голос спільноти. Бо інакше буде все, як і було. Я думаю, що нова Рада з державної підтримки кінематографії буде давати гроші на слабкі проєкти. Вони будуть підтримувати своїх і, звісно, серіали. Тому що це гроші, які їм дуже потрібні. Впевнена, що підтримають дуже слабкий 19-й пітчинг (конкурсний відбір кінопроєктів від Держкіно — ред.), на який не подавалися ключові українські кінематографісти й режисери, тому що це соромно», — підсумовує Лариса Покальчук.

Держкіно закрите для медіа

1 серпня у приміщенні Державного агентства України з питань кіно відбулось перше засідання конкурсної комісії з відбору членів та членкинь Ради з державної підтримки кінематографії. Саме Рада з підтримки кінематографії займається розподіленням державних коштів на кіно. І кіноспільнота наполягає, щоб членів та членкинь цієї ради обрали прозоро. 

Натомість захід відбувався в закритому режимі — на нього не допустили медіа. Але через тиск громадськості була організована онлайн-трансляція. У Держкіно сказали, що медіа не допустили у зв’язку з воєнним станом «через можливу наявність чутливої до оприлюднення в умовах воєнного стану публічної інформації». 

«Я вражена тим, що я вчора бачила. Я підтверджую, бо я свідок подій. Нас не пускали, були зачинені двері; ми стукали, дзвонили. Нас ніхто не пускав навіть на поверх, не кажучи вже про залу засідань. Це виглядало навіть не як 2013 рік, а як якийсь 2008.

Зрештою коли вдалося зловити пані Юлію Шевчук, тимчасову виконувачку обов’язків голови Держкіно, то вона говорила телефоном, ніяк не могла закінчити розмову. Ми справді її шукали, бо в залі засідань було пусто. Виявилося, що в цій залі є ще одна маленька кімнатка, в якій вона зачинялась. У мене було відчуття, що треба викликати поліцію для пошуку пані Юлії, щоб вона дала коментар», — розповідає Лариса Покальчук.

Лариса Покальчук розповіла, що згодом коментарях для медіа колишня очільниця Держкіно Марина Кудерчук сказала, що засідання було зачиненим, адже нібито приміщення надто маленьке й «не потягне кондиціонер».

«Тобто головний мотив — не було куди пускати журналістів, хоча на трансляції засідання видно, що у приміщенні було 5 людей, воно було пустим. Ще, за словами Кудерчук, журналісти могли б чинити тиск на членів конкурсної комісії», – розповідає режисерка.


Читайте також: «У кіноспільноти немає довіри» — режисерка про розподілення державних коштів на кіно


Також, за словами гості Громадського радіо, був порушений порядок засідання конкурсної комісії.

«За регламентом, усі члени комісії мали бути присутні на засіданні офлайн. Але один член, Андрій Халпахчі, був присутній онлайн. До того ж комісія проводила переголосування, що теж є порушенням», – каже вона. 

Також, як пояснює режисерка, Комісія вирішила приймати документи лише у тих, хто від початку повномасштабного вторгнення активно просував наративи про Україну за кордоном. Але Покальчук вважає це дискримінаційною вимогою, тому що багато хто не має можливості поїхати закордон.

«Мою кандидатуру (у Раду з держпідтримки — ред.) подав «Вавилон’13». Документи не прийняли через формальність. Вчора проголосували проти мого допущення у другий тур. Все тому, що ми не вказали, на яку позицію я подаюсь. Тобто, виявляється, що в Раді з державної підтримки кінематографії не всі однаково рівні, не всі голоси рівні. Треба обов’язково вказати, чи ти режисер, чи ти продюсер, чи хтось інший. Якщо ти цього не вказав, цю галочку не поставив в анкеті, то все, твої документи не взяли», — каже Покальчук.

Які наслідки?

За словами кінорежисерки, у другий тур конкурсу членів Ради з державної підтримки кінематографії пройшли ті кандидати й кандидатки, які відстоюватимуть інтереси нинішньої команди Держкіно.

«У цьому списку на другий тур пройшов пан Тарас Босак. Якщо ми не зупинимо цю вакханалію, він буде у новому складі Ради з держпідтримки. Бо тепер він представляє інтереси Колюбаєва (колишнього очільника Ради з держпідтримки — ред.). Все продовжується, як і було, просто змінюються обличчя», — пояснює співрозмовниця Громадського радіо.

Лариса Покальчук каже, що й сама конкурсна комісія з відбору членів Ради з державної підтримки кінематографії була сформована суб’єктивно. Це зробили в закритому режимі, без консультацій громадськості. За її словами, треба вимагати прем’єр-міністра Дениса Шмигаля скасувати наказ Юлії Шевчук про формування конкурсної комісії, треба зупиняти цю «вакханалію у Держкіно».


Рада, суди та Марина Кудерчук

Нагадаємо, Рада з підтримки кінематографії займається розподіленням державних коштів на кіно. Але у кіноматографістів немає довіри до неї, тому що дія її каденції закінчилася навесні минулого року. Тоді, 7 березня, Кабмін, за зверненням Держкіно, продовжив повноваження членів Ради. А вже 12 травня Національна спілка кінематографістів України подала позов проти Кабміну, оскаржуючи це рішення.

Суди тривали рік. А у квітні цього року Шостий апеляційний Київський адміністративний суд ухвалив, що рішення Кабміну таки було незаконним. Проте Держкіно подало клопотання вже у Верховний Суд, і його задовольнили.

У червні цього року українська кіноспільнота поширила відкритий лист, у якому повідомила, що підтримує оголошення конкурсу на обрання членів Ради з державної підтримки кінематографії. Також українські кінематографісти вимагали відставки голови Держкіно Марини Кудерчук. Висловлювали їй недовіру.

5 липня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про звільнення Марини Кудерчук з посади голови Держкіно.

Після цього Державне агентство в закритий спосіб затвердило склад комісії для проведення конкурсу з відбору членів Ради з державної підтримки кінематографії. А згодом відомство оголосило список з 35 людей, які подали свої заявки на участь у конкурсі до Ради з державної підтримки кінематографії.