Чому кінематографісти виступають проти Держкіно?

Чому кінематографісти просять перерозподілити кошти на Сили оборони

Жанна Максименко-Довгич: Кошти на кіно потрібні. Їх виділяє Кабінет міністрів. До Держкіно та Ради з підтримки кінематографії існує надзвичайно високий рівень недовіри, а саме вони розподіляють гроші. Рада з підтримки кінематографії є нелегітимною вже близько року, тому що каденція членів складає два роки й минулого року вона закінчилась. Але попри це, функції їхні подовжили підписом прем’єр-міністра. Тому спілка кінематографістів подала в суд на Кабмін. Його виграли, але зараз ще триває апеляція.

Про що це все свідчить? Це говорить про величезний рівень недовіри до тих людей, які розподіляють кошти на кіно. Саме тому 700 кінематографістів, а також 13 кіноорганізацій звернулися з листом до президента, прем’єра та парламенту, щоб перерозподілити ці кошти.

Це взагалі-то дуже болісне рішення. Люди поставили в пріоритет потреби армії, а не свою роботу. Хоча ми розуміємо, що кіно – частина культури та цінностей, за які ми боремось. Недовіра стала причиною цього листа.

Читайте також: Робота «Держкіно» зводиться до перерізання стрічечок — режисерка Жанна Максименко-Довгич

Чи була якась комунікація із керівництвом Держкіно?

Жанна Максименко-Довгич: Оскільки не Держкіно виділяє саме собі кошти, тому комунікації з його представниками не було. На рівні Верховної Ради депутати (Ірина Геращенко та інші) говорили про те, чи є доцільним виділяти ці гроші. Понад 10 мільярдів держава виділяє на культуру та інформаційну політику. Велика частина коштів йде на державні телеканали, яких стало більше. Минулого року була навіть програма з фінансування серіалів. Понад 600 мільйонів виділили на кіно та документування воєнних злочинів. Це зробили для того, аби легітимізувати виділення цих коштів у ситуації тотальної недовіри.

Вже було стільки комунікації щодо рівня фаховості голови Держкіно, корумпованості та непрофесійності Ради з підтримки кінематографії, але все це не діє.

Останньою краплею стало оце формулювання про документування воєнних злочинів. Виробництво документального кіно про воєнні злочини не є документування воєнних злочинів. Цим займаються інші люди: правозахисники, юристи, спеціальний відділ в Генпрокуратурі у співпраці з Міжнародним кримінальним судом. Яким чином неігровий фільм може це робити? Вони що подаватимуть його до МКС? Ось така ситуація склалась.

Чи відреагувала влада на пропозицію щодо звільнення керівництва Держкіно?

Жанна Максименко-Довгич: Жодних дій. Головна позиція влади – вони не хочуть нічого змінювати. Реакція на запит громадянського суспільства та кіноспільноти – це ігнорування. Йдеться не тільки про цю ситуацію. Це стосувалось і Довженко-Центру.

Якщо ми говоримо про якісь світоглядні речі, про збереження культурної спадщини та кіноспадщини, то Держкіно працює без засадничого документа, який би давав розуміння стратегії. Стратегія розвитку кінематографа в Україні не затверджена.

Той документ, який нібито готували в Держкіно (є сумніви, що це робили його фахівці), не витримує жодної критики. Було чимало дискусій щодо цього минулого року. Нічого нового не зʼявилось. В цьому документі жодним чином не було означено, що ми уже два роки перебуваємо в ситуації повномасштабного вторгнення та десять років у війні. Наче йдеться не про Україну.

Керівництво Держкіно декларує, що вони відкриті. Однак, жодних спроб якось порозумітися з кінематографістами немає.

Читайте також: Держкіно працює у режимі ручного управління, тому вимагаємо звільнення керівництва — Денис Іванов

Нагадаємо, понад 700 представників української мистецької спільноти у відкритому листі звернулися до президента, голови Верховної Ради та премʼєр-міністра. Вони просять владу перенаправити на Сили Оборони гроші, виділені на підтримку кінематографії. Причинами звернення стали «​​системний непрофесіоналізм, недоброчесність у роботі Держкіно та провалену роботу з міжнародними партнерами, недовіра керівництву Держагентства України з питань кіно». Йдеться про 589,6 млн грн, виділених установі на «​​підтримку кінематографії, в тому числі документування воєнних злочинів».

Як писало Громадське радіо, на початку 2020 року Уряд призначив на посаду голови Держкіно Марину Кудерчук. До цього вона працювала заступницею голови Запорізької ОДА, координувала питання довкілля та природних ресурсів. Раніше також очолювала запорізький кінотеатр імені Довженка. Кудерчук за освітою є економісткою, юристкою та маркетологинею.

У листопаді 2022 року Національна спілка кінематографістів України, Спілка кінокритиків України, Українська гільдія режисерів та інші представники кіноіндустрії оприлюднили відкритий лист до української влади з вимогою відставки голови Держкіно Марини Кудерчук. Вони наголосили на некомпетентності та недоброчесності посадовиці.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі