До ратифікації Римського статуту у Верховній Раді потрібно було обговорити всі можливі ризики.
Про це в кулуарах парламенту повідомив журналістам народний депутат від партії «Голос» Роман Костенко.
Він зауважив, що не було створено жодних робочих груп.
«Нам треба бути дуже обережними і вичитувати кожну норму. Щоб у нас не вийшло так, що після війни і нашої перемоги українські військові не повинні були доводити, що вони не є військовими злочинцями», — наголосив Костенко.
Нардеп також зауважив, що у законодавстві Римського статуту йдеться про те, що всі воєнні злочини мають бути розслідувані національним законодавством:
«І навіть, якщо хтось скаже, що ось там ми вбачаємо злочин — ми будемо змушені це розслідувати. Військові, які сьогодні нас захищають, будуть вимушені доводити в судах, після того, як воювали за країну, що вони не злочинці, а вони — захисники України».
Роман Костенко запропонував створити комісію і прибрати всі ризики для військових.
Читайте також: «Українські військові повинні бути захищені»: як Верховна Рада ратифікувала Римський статут
Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом 7 років, якщо йтиме мова про українських громадян. Водночас Роман Костенко каже, що це питання дискусійне:
«Є момент, що ці сім років можуть розповсюджуватись також і на країну-агресорку, яка створювала злочини на території України. Вони теж можуть мати цей імунітет на 7 років».
Раніше президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього.
Як повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, що ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні:
Нагадаємо, Верховна Рада ратифікувала Римський статут. Україна підписала документ у січні 2000 року.