Як пройшли «вибори» в окупованому Криму: розповідає політологиня
В окупованому Росією Криму пройшли «вибори» до місцевих органів влади. Явка до них виявилася низькою попри можливість голосувати вдома, на роботі, через інтернет і т. д. Політологиня Євгенія Горюнова в етері Громадського радіо зазначає, що сталення кримчан до місцевої влади півострова та центральної влади РФ поступово змінюється та стає дедалі критичнішим.
«Це вже не перші регіональні «вибори» в окупованому Криму. Щоразу окупаційна влада їх імітує, але люди на них не ходять. Кримчани розуміють, що ці вибори нічого не змінюють, і ті люди, які були при владі, залишаться. Можливо, з’явиться пару нових прізвищ, але наявні два клани продовжать керувати півостровом. Маю на увазі панів Константинова та Аксьонова».
За словами Горюнової, на перших «виборах» у Криму в 2014 році частина кримчан справді мала надії на те, що життя стане кращим з приходом Росії. Вже у 2019 році ситуація суттєво відрізнялася. Тоді владі вдалося «намалювати» явку на «виборах» лише третини населення.
«Зараз вони зробили все, щоб можна було маніпулювати: можна голосувати вдома, на роботі, у лікарні — будь-де. Відповідно, відслідкувати, скільки людей проголосувало, просто неможливо. У Севастополі голосування через інтернет запустили ще до офіційного початку «виборів». Тому, думаю, зараз вони намалюють цифру на рівні 40-45%».
На думку політологині, кримчани розуміють, що влада продовжує брехати населенню протягом багатьох років, зокрема щодо захищеності півострова. Тому й рівень довіри та поваги до неї зараз низький.
За словами Горюнової, змінюється і ставлення мешканців півострова до центральної влади Росії. Ілюзії, що існували після анексії, поступово розвіюються. Тим не менш, критика Кремля залишається більш небезпечною, тому вона рідше з’являється у публічній площині.
«Зрозуміло, що росіяни, яких завезли на півострів, значно лояльніші до влади, ніж самі кримчани. Скоріш за все, вони активніше беруть участь у «виборах», особливо якщо говорити про людей пенсійного віку. За різними даними до Криму за ці роки заїхали від 600 тисяч до мільйона росіян».
За словами політологині, російські військові, які базуються в Криму, також мають в обов’язковому порядку брати участь у «виборах». Залучати можуть навіть підрозділи з Криму, які наразі не перебувають безпосередньо на території півострова.
Більше про ситуацію в Криму
Нагадаємо, у серпні представник ГУР України Андрій Юсов розповів в етері каналу «Київ24», що українські військові мають плани щодо звільнення окупованих українських територій. Зокрема і повернення Криму.
«Крим для росіян — важлива територія з погляду на військову логістику, постачання. Окупанти використовують півострів як «велику військову базу», — прокоментував ситуацію на півострові Андрій Юсов.
Також Юсов додав, що Сили оборони мають плани як щодо деокупації українських земель і Криму, так і знищення всіх речей, які цьому заважають. Проте в ГУР відмовилися робити анонси, зазначивши, що розвідники традиційно не роблять цього — як і перед попередніми ефективними випадками ураження.
Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявляв, що можливість знищення Кримського мосту найближчим часом є. Окрім того, на його думку, повернути окупований Крим військовим шляхом легше, ніж захоплені території Донецької та Луганської областей.
«Відвоювати півострів можна, зруйнувавши комунікації з російського боку, та здійснюючи тиск з боку материкової України. І тоді все — Крим ізольований».
За його словами, державам, які хотіли захопити Крим, завжди це вдавалося, бо «не втримували перешийки, і все одразу руйнувалося».
«Тому «фортеця Крим» — це «міф», — вважає Буданов.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру