Мобільний зв'язок / Фото ілюстративне
Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. До 1 жовтня 60% базових станцій мобільних операторів мають бути забезпечені автономним живленням, яке б дозволяло працювати їм до десяти годин на добу замість чотирьох, як було раніше. Водночас експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун в етері Громадського радіо пояснив, чому виконати ці вимоги нереально.
«Поставлене завдання було неможливо виконати. Це було зрозуміло всім. Це довгий процес. 36 тисяч базових станцій — це колосальна сума [інвестицій]», — сказав він.
Костянтин Корсун зазначив, що на закупівлю автономного живлення для однієї базової станції операторам потрібно витратити, за найскромнішими підрахунками, до трьох тисяч євро. Водночас ця сума для деяких станцій може коливатися від п’яти до десяти тисяч євро. Але, окрім фінансового боку, є ще й технічний.
«Такої кількості генераторів, акумуляторів, зарядних станцій просто немає. Їх треба замовляти. Таке обладнання виготовляється кілька місяців. А потім воно ще пару місяців їде. Навіть якщо на це все є гроші, то я думаю, що таке обладнання можна замовляти й доставляти протягом року», — сказав Костянтин Корсун.
Крім того, він звернув увагу, що для встановлення такого обладнання катастрофічно не вистачає людей. Якась частина виїхала за кордон, хтось мобілізувався, а хтось намагається цього уникнути.
«Люди — це додаткові робочі місця. Їм потрібно платити зарплати. Зрештою, їх треба десь знайти. Це має бути технічний персонал, який буде їздити й перевіряти, чи все правильно працює. Якщо це генератори — їх треба заправляти пальним. Треба забезпечити їхню безпеку, обслуговування. […] Це величезний клубок проблем і їх не можна вирішити, просто клацнувши пальцями», — сказав експерт з кібербезпеки.
Він додав, що якби на вирішення проблеми зі збільшенням потужностей для роботи в блекаут мобільним операторам дали рік, то за цей час можна було б досягти мінімальних результатів. Але чотири-п’ять місяців, які операторам дав Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, замалий період часу. Тому це завдання не буде виконано, або буде виконано у значно менших обсягах, ніж від операторів вимагають.
Окремо Костянтин Крсун зауважив, що в разі тривалих знеструмлень акумуляторні батареї можуть не встигати заряджатись. Він каже, що для заряджання батарей, які здатні працювати по 10 годин, потрібно, щоб світло було щонайменше шість годин. Він додав, що шість годин — це відносна цифра й зазначив, що дорожчі батареї заряджаються швидше, тоді як дешевші — повільніше.
Також експерт додав, що, скоріш за все, оператори не виконали цю норму, тому їх оштрафують. Також експерт повідомив, що оператори намагалися домовитися про послаблення цих вимог, але ці домовленості не мали успіху.
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук раніше прогнозував, що, за оптимістичного сценарію розвитку подій, українцям варто чекати до 12 годин відключень взимку. За песимістичними прогнозами, світла може не бути й до 20 годин.
Водночас міністр енергетики Герман Галущенко сказав, що такі прогнози нібито не мають нічого спільного з реальністю. І якщо не буде обстрілів, то зима пройде у «нормальному режимі».
Однак виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк каже, що минулого року українська генерація складала близько 18 ГВт встановленої потужності. Тобто таким чином ми пройшли опалювальний сезон. Цього року, після російських обстрілів, у нас лишилося 10 ГВт. Щось відновлять, а щось ми втратили остаточно.
Загалом, каже Павлюк, у нас в енергосистемі буде постійний дефіцит на рівні 4-5 ГВт. Якщо врахувати, що не будуть вимикати електроенергію для об’єктів критичної інфраструктури та певних бюджетних установ, то на населення цього року лишається всього половина від тієї потужності, що була торік.
«Говорити в такому випадку, що ми в оптимістичному режимі пройдемо опалювальний сезон, — це безвідповідально», — каже Павлюк, коментуючи слова Галущенка.