День військового капелана відзначається в Україні 12 жовтня: зібрали для вас добірку важливих і цікавих матеріалів по темі.
Військовий капелан — це теж військовослужбовець, який в армії закриває релігійні потреби бійців. Попри те, що священнослужителі мають офіцерські посади, вони не долучаються до нарядів та урочистих маршів, але мають опанувати військову культуру. Їм не можна брати до рук зброю, зате за ними закріплений військовослужбовець, який може захистити у разі небезпеки. Перші штатні посади військових священників з’явилися 2016-го, у листопаді 2021 року Верховна Рада ухвалила закон «Про Службу військового капеланства». Доти священнослужителі їздили на фронт із душпастирським служінням як волонтери.
Головна задача капелана на війні — бути поруч. Завдання капелана — задовольняти духовний і моральний стан військовослужбовців. Душпастир має бути не лише добрим співрозмовником, а й у разі потреби повінчати чи охрестити військового, який вирішив прийняти християнство. Також капелани відспівують полеглих бійців, підтримують армійців та їхні родини.
Їхня зброя — молитва. Вони знімають рясу і одягають піксель, щоб бути поряд із захисниками у найпереломніші моменти. Військові капелани — це теж військовослужбовці. Які особливості їхньої служби, хто може стати військовим капеланом та який вигляд має храм на передовій — читайте у матеріалі Громадського радіо.
Розмова з добровольцем Дмитром про капеланство та військову службу.
Як церква долучається до підтримки військових і України? Говорили про це з Андрієм Зелінським, головним військовим капеланом греко-католицької церкви.
Андрій Зелінський: «Природна функція військового капелана — бути поряд із воїнами. Капелан — це універсальний солдат. Він виконує функції духовної підтримки військовим, забезпечує гуманітарну допомогу населенню, супроводжує інформаційно».
Служба військового капеланства як частина Збройних сил України. Дізнавалися більше в Андрія Зелінського, військового капелана, священника Української греко-католицької церкви.
Андрій Зелінський: «Військові капелани в нашій історії з’явилися не тільки с початком війни у 2014 році. Звичайні священнослужителі супроводжували військо протягом всієї історії державотворення в Україні. Священнослужителі опікуються душею у військовому однострої. Вони допомагають воїну залишитися людиною та виконати свою благородну місію — захистити свою рідну землю. Це завжди було на волонтерських засадах.
Із 2014 року звісно цього стало більше. У 2016 році у капеланів вперше з’явився офіційний статус — працівник ЗСУ. Капелан залишається цивільною особою, але тісно інтегрований у військове середовище. Тепер закон змінює концепцію. Він наближає нас до міжнародних стандартів. Відтепер військовий капелан стане військовослужбовцем. Це дуже важливий крок».