Підвищення зарплат та скорочення кількості членів: що передбачає реформа Рахункової палати

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про реформу Рахункової палати.

За відповідний законопроєкт проголосували 240 народних депутатів.

Як повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, реформа Рахункової палати передбачає:

• скорочення членів Рахункової палати з 13 до 11;
• конкурс з переважним правом голосу міжнародних експертів для відбору нових членів Палати;
• надання Рахунковій палаті повноважень проводити аудити коштів місцевих бюджетів та комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів;
• зобов’язання для Рахункової палати що п’ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності;
• створення чітких парламентських процедур, у яких профільні комітети Ради зобовʼязані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання її рекомендацій.

Також реформа Рахункової палати передбачає, що зарплати її членів зростуть утричі й коливатимуться від 300 тисяч гривень до 500 тисяч гривень на місяць, повідомила народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.

Цей документ є євроінтеграційним. Його ухвалення було вимогою для отримання фінансування на понад 2 млрд доларів від МВФ та США.

Водночас Народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала законопроєкт «скандальним» та зазначила про «суттєві ризики». Вона зазначила, що контроль за коштами місцевих бюджетів і державних підприємств суперечить Конституції. Також, за словами Геращенко, є недоліки у формуванні дорадчої групи експертів, зокрема відсутність вимог до їхньої кваліфікації та недостатньо визначені права та обов’язки. Окрім того, депутатка зазначає, що залишається «величезний ризик» політичного впливу на Рахункову палату через механізми призначення і звільнення її членів та керівника.