Ілюстративне фото
Дослідження руху «ЧЕСНО» показує, що під час повномасштабного вторгнення Росії Верховна Рада не змогла б ухвалити понад 860 рішень без голосів депутатів, пов’язаних із проросійськими силами. Часто вони голосують в союзі зі «Слугою Народу», просуваючи сумнівні законопроєкти.
Про це в етері Громадсько радіо розповів аналітик Руху Чесно Віталій Мікула.
Віталій Мікула пояснив, що багато важливих рішень ухвалювалися саме завдяки голосам колишніх депутатів ОПЗЖ. Вони створили дві депутатські групи: «Відновлення України» та «За життя та мир». Одним із знакових прикладів є законопроєкт №5655, який мав реформувати містобудівну сферу. Попри численну критику громадських організацій, які попереджали про можливі корупційні ризики та негативні наслідки для містобудівного середовища, цей законопроєкт був ухвалений завдяки підтримці депутатів ОПЗЖ. Закон набрав лише 228 голосів із 226 необхідних. Це показує, як важливу роль у процесі ухвалення цього рішення відіграли голоси проросійських депутатів.
«Аби не голоси колишніх членів ОПЗЖ, які зараз створили дві депутатські групи: «Відновлення України» і платформу «За життя та мир», то цей законопроєкт не змогли б ухвалити. Там буквально він ледь-ледь пройшов мінімальну кількість голосів, він набрав 228 з 226 потрібних».
Мікула підкреслив, що саме за підтримки ОПЗЖ вдалося ухвалити й інші суперечливі рішення. Зокрема це постанова про закриття трансляції засідань Верховної Ради. Це призвело до того, що громадськість втратила можливість спостерігати за голосуванням депутатів і контролювати їхню роботу. Зокрема, це викликало проблеми з відвідуваністю та відсутністю прозорості у роботі парламенту.
«Якщо б колишні члени ОПЗЖ не допомогли голосами для постанови про закриття трансляції ефіру на телеканалі Рада, саме до сідань Верховної Ради, то ми б на даний момент могли б спостерігати за тим, як там зараз нардепи голосують. Можливо, не мали б проблем з відвідуваністю Верховної Ради і з випаровуванням. І з іншими проблемами, які виникли через її закритість. І не боролися б за те, аби журналісти поверталися в кулуари і могли спостерігати за засіданнями не через тік-токи окремих нардепів, а відповідно через трансляції, які об’єктивно показують, що відбуваються, без ніяких втручань».
Зміна риторики депутатів ОПЗЖ після заборони їхньої партії стала ще одним важливим аспектом політичного процесу. За словами Мікули, хоча більшість цих депутатів змінили свої позиції, голосуючи здебільшого за державні інтереси, це, ймовірно, не стало результатом переосмислення своїх поглядів, а сталося через страх перед можливими кримінальними переслідуваннями.
«Попри це попри те, що в них різко змінилася риторика, вони можуть не голосувати за заборону російської церкви. Це яскраво показує, що все ж таки, хоч вони в більшості голосувань зараз змінили свою позицію, але все ж можуть утримуватись і голосувати «проти» за якісь дуже маркерно проти-російські законопроєкти або інші подібні ініціативи», — зазначив аналітик.
Віталій Мікула наголосив, що хоча деякі депутати ОПЗЖ змінили свою риторику, це не означає, що вони переосмислили свої погляди на ситуацію. Він зауважив, що під час початку повномасштабного вторгнення деякі проросійські парламентарі активно підтримували пропагандистські наративи Росії, а в деяких випадках навіть заперечували здатність України протистояти агресору. Це свідчить про те, що зміна їхніх голосувань зараз більше пов’язана з зовнішнім тиском та політичним прагматизмом, ніж з істинною зміною поглядів.
«Ця зміна голосувань не дуже продиктована якимось переосмисленнями, мені здається, самих проросійських нардепів. Плюс через таку певну синергію «Слуги народу» і ОПЗЖ зараз блокуються законопроєкти, які пов’язані зі зменшенням впливу Росії і, зокрема, проросійських сил в парламенті. Ці ініціативи не голосуються через те, що зараз є така співпраця. Наприклад дуже важко голосувався закон про зменшення впливу російської церкви на Україну. Тобто це один з яскравих прикладів».
Важливою темою в дослідженні є питання співпраці між фракціями парламенту. Мікула зазначив, що в умовах війни співпраця між різними політичними силами має бути життєво необхідною для швидкого ухвалення важливих для оборони рішень. Однак, за його словами, часто «Слуга народу» намагається досягти домовленості саме з проросійськими депутатами, а не з проукраїнськими фракціями. Прикладом цього є Європейська Солідарність. Причиною цього є політична зручність: з проросійськими депутатами легше домовлятися, адже на них можна чинити тиск через кримінальні справи або інші обставини.
«Загалом «Слуги народу» позиціонують себе як нові політики, які прийшли на зміну старим. Велика частина депутатів у, наприклад, Європейській Солідарності — це політики, які вже не перше скликання у парламенті. Це одна може бути з причин, що вони просто не хочуть з ними співпрацювати, не ламати свою логіку, не ламати свою позицію».
Мікула також зазначив, що політичні конфлікти в парламенті часто уповільнюють ухвалення важливих для обороноздатності рішень. Наприклад, суперечки навколо законопроєктів щодо мобілізації та військових реформ можуть негативно вплинути на ефективність цих ініціатив.
«Наприклад, коли була велика відставка міністрів, то опозиційні сили просили і вимагали, щоб міністри звітували про свою роботу. Вони виступили проти того, що вони йдуть без звіту, що фактично не відповідає тому, як це має відбуватись. Тобто, звичайно, якщо була б краща співпраця, якщо брати так у вакуумі, то і, відповідно, законопроєкти могли б бути якісніші, ухвалювали б їх швидше», — пояснив він.
Водночас Мікула наголосив, що незважаючи на ці проблеми, український парламент все ж демонструє єдність в окремих питаннях. Наприклад, під час голосування за підтримку режиму воєнного стану чи засудження російської агресії Верховна Рада показала свою згуртованість, коли депутати різних фракцій активно підтримали ці ініціативи.
«Тобто, загалом єдність проглядається. Не можна сказати 100%, що є Слуга народу, яка тільки і намагається зібрати голоси для якихось своїх ініціатив, а проти неї виступають інші політичні сили. Це не так. У парламенті в різних питаннях, в різних ситуаціях є різні позиції і єдність там теж присутня», — зауважив аналітик Руху Чесно.