facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Без проросійських депутатів ВРУ не змогла б ухвалити понад 860 рішень: які причини

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі

1x
Прослухати
--:--
--:--

Дослідження руху «ЧЕСНО» показує, що під час повномасштабного вторгнення Росії Верховна Рада не змогла б ухвалити понад 860 рішень без голосів депутатів, пов’язаних із проросійськими силами. Часто вони голосують в союзі зі «Слугою Народу», просуваючи сумнівні законопроєкти.

Про це в етері Громадсько радіо розповів аналітик Руху Чесно Віталій Мікула.

ОПЗЖ: Ключові голоси за суперечливі законопроєкти

Віталій Мікула пояснив, що багато важливих рішень ухвалювалися саме завдяки голосам колишніх депутатів ОПЗЖ. Вони створили дві депутатські групи: «Відновлення України» та «За життя та мир». Одним із знакових прикладів є законопроєкт №5655, який мав реформувати містобудівну сферу. Попри численну критику громадських організацій, які попереджали про можливі корупційні ризики та негативні наслідки для містобудівного середовища, цей законопроєкт був ухвалений завдяки підтримці депутатів ОПЗЖ. Закон набрав лише 228 голосів із 226 необхідних. Це показує, як важливу роль у процесі ухвалення цього рішення відіграли голоси проросійських депутатів.

«Аби не голоси колишніх членів ОПЗЖ, які зараз створили дві депутатські групи: «Відновлення України» і платформу «За життя та мир», то цей законопроєкт не змогли б ухвалити. Там буквально він ледь-ледь пройшов мінімальну кількість голосів, він набрав 228 з 226 потрібних».

Мікула підкреслив, що саме за підтримки ОПЗЖ вдалося ухвалити й інші суперечливі рішення. Зокрема це постанова про закриття трансляції засідань Верховної Ради. Це призвело до того, що громадськість втратила можливість спостерігати за голосуванням депутатів і контролювати їхню роботу. Зокрема, це викликало проблеми з відвідуваністю та відсутністю прозорості у роботі парламенту.

«Якщо б колишні члени ОПЗЖ не допомогли голосами для постанови про закриття трансляції ефіру на телеканалі Рада, саме до сідань Верховної Ради, то ми б на даний момент могли б спостерігати за тим, як там зараз нардепи голосують. Можливо, не мали б проблем з відвідуваністю Верховної Ради і з випаровуванням. І з іншими проблемами, які виникли через її закритість. І не боролися б за те, аби журналісти поверталися в кулуари і могли спостерігати за засіданнями не через тік-токи окремих нардепів, а відповідно через трансляції, які об’єктивно показують, що відбуваються, без ніяких втручань».

Зміна риторики та мотиви голосувань колишніх членів ОПЗЖ

Зміна риторики депутатів ОПЗЖ після заборони їхньої партії стала ще одним важливим аспектом політичного процесу. За словами Мікули, хоча більшість цих депутатів змінили свої позиції, голосуючи здебільшого за державні інтереси, це, ймовірно, не стало результатом переосмислення своїх поглядів, а сталося через страх перед можливими кримінальними переслідуваннями.

«Попри це попри те, що в них різко змінилася риторика, вони можуть не голосувати за заборону російської церкви. Це яскраво показує, що все ж таки, хоч вони в більшості голосувань зараз змінили свою позицію, але все ж можуть утримуватись і голосувати «проти» за якісь дуже маркерно проти-російські законопроєкти або інші подібні ініціативи», — зазначив аналітик.

Віталій Мікула наголосив, що хоча деякі депутати ОПЗЖ змінили свою риторику, це не означає, що вони переосмислили свої погляди на ситуацію. Він зауважив, що під час початку повномасштабного вторгнення деякі проросійські парламентарі активно підтримували пропагандистські наративи Росії, а в деяких випадках навіть заперечували здатність України протистояти агресору. Це свідчить про те, що зміна їхніх голосувань зараз більше пов’язана з зовнішнім тиском та політичним прагматизмом, ніж з істинною зміною поглядів.

«Ця зміна голосувань не дуже продиктована якимось переосмисленнями, мені здається, самих проросійських нардепів. Плюс через таку певну синергію «Слуги народу» і ОПЗЖ зараз блокуються законопроєкти, які пов’язані зі зменшенням впливу Росії і, зокрема, проросійських сил в парламенті. Ці ініціативи не голосуються через те, що зараз є така співпраця. Наприклад дуже важко голосувався закон про зменшення впливу російської церкви на Україну. Тобто це один з яскравих прикладів».

Проблеми співпраці з іншими фракціями

Важливою темою в дослідженні є питання співпраці між фракціями парламенту. Мікула зазначив, що в умовах війни співпраця між різними політичними силами має бути життєво необхідною для швидкого ухвалення важливих для оборони рішень. Однак, за його словами, часто «Слуга народу» намагається досягти домовленості саме з проросійськими депутатами, а не з проукраїнськими фракціями. Прикладом цього є Європейська Солідарність. Причиною цього є політична зручність: з проросійськими депутатами легше домовлятися, адже на них можна чинити тиск через кримінальні справи або інші обставини.

«Загалом «Слуги народу» позиціонують себе як нові політики, які прийшли на зміну старим. Велика частина депутатів у, наприклад, Європейській Солідарності — це політики, які вже не перше скликання у парламенті. Це одна може бути з причин, що вони просто не хочуть з ними співпрацювати, не ламати свою логіку, не ламати свою позицію».

Мікула також зазначив, що політичні конфлікти в парламенті часто уповільнюють ухвалення важливих для обороноздатності рішень. Наприклад, суперечки навколо законопроєктів щодо мобілізації та військових реформ можуть негативно вплинути на ефективність цих ініціатив.

«Наприклад, коли була велика відставка міністрів, то опозиційні сили просили і вимагали, щоб міністри звітували про свою роботу. Вони виступили проти того, що вони йдуть без звіту, що фактично не відповідає тому, як це має відбуватись. Тобто, звичайно, якщо була б краща співпраця, якщо брати так у вакуумі, то і, відповідно, законопроєкти могли б бути якісніші, ухвалювали б їх швидше», — пояснив він.

Водночас Мікула наголосив, що незважаючи на ці проблеми, український парламент все ж демонструє єдність в окремих питаннях. Наприклад, під час голосування за підтримку режиму воєнного стану чи засудження російської агресії Верховна Рада показала свою згуртованість, коли депутати різних фракцій активно підтримали ці ініціативи.

«Тобто, загалом єдність проглядається. Не можна сказати 100%, що є Слуга народу, яка тільки і намагається зібрати голоси для якихось своїх ініціатив, а проти неї виступають інші політичні сили. Це не так. У парламенті в різних питаннях, в різних ситуаціях є різні позиції і єдність там теж присутня», — зауважив аналітик Руху Чесно.

Проблеми парламенту: Вимивання голосів та відсутність народних депутатів

Водночас експерт підкреслює, що монобільшість не завжди може забезпечити необхідну кількість голосів для ухвалення важливих рішень. Як зазначив Віталій Мікула, за статистикою голосувань, під час повномасштабної війни підтримка з боку народних депутатів від «Слуги народу» значно знизилася. На початку каденції партія забезпечувала більш ніж 226 голосів. Наразі ж є лише 16 ініціатив, які вони змогли підтримати виключно своїми силами. У таких умовах їм доводиться звертатися до депутатів інших фракцій для набрання необхідної кількості голосів.

«На початку каденції і до початку повномасштабного вторгнення ця кількість була в рази вищою. Вона з часом падала, падала, падала, і зараз таких ситуацій, коли тільки слуги народу підтримують якусь ініціативу своїми голосами, майже немає. І, відповідно, їм доводиться шукати голоси в інших фракціях і групах».

Мікула наголосив на тому, що причини цього явища варто шукати в недооцінці дискусій і співпраці в парламенті. Якщо певна група чи партія не погоджується з позицією влади, це призводить до відмови підтримати законопроєкти. Зокрема, нардепи часто не голосують через незгоду з певними ініціативами, які, на їхню думку, не відповідають реаліям чи їхньому політичному баченню.

«Загалом парламент – це ж про дискусію і про співпрацю. Відповідно, якщо не враховують позицію певної групи або партії, відповідно, ця партія і не хоче підтримувати ініціативи. В цьому, я думаю, і полягає найбільша проблема, що просто партії, які не готові голосувати за законопроєкт в такій редакції, через те, що він, на їхню думку, не відповідає реальності або їхнім баченням цієї реальності,  через це і зникають голоси».

Під час війни країна стикнулася з низкою проблем, зокрема, зі смертями серед народних депутатів і звинуваченнями у держзраді. Мікула нагадав, що багато підозр у державній зраді стосуються депутатів, які раніше входили в ОПЗЖ, і деякі з них все ще залишаються на своїх посадах. Крім того, за відсутніх депутатів, обраних за списками, можуть бути призначені нові, але це ускладнено в мажоритарних округах.

«Якщо йде мова про нардепів, які прийшли в парламент через мажоритарну систему, то тут вже складніше. На їхнє місце до виборів на їхніх округах не може прийти інша людина. І в нас є така тенденція, що кількість депутатів від початку роботи цього скликання дуже сильно впала. Зараз 401 депутат у Верховній Раді працює з 450 можливих».

Проблеми доступу до роботи парламенту

Експерт також зазначив, що, попри наявність даних про голосування на сайті Верховної Ради, закрита трансляція засідань створює перешкоди для оцінки реальної роботи депутатів. Журналісти мають обмежений доступ до кулуарів парламенту, що позбавляє можливості для оперативного контролю та висвітлення важливих питань. Мікула вважає, що журналісти мали б більше впливу, аби мотивувати депутатів до більш активної участі в засіданнях.

«Хоч зараз журналісти повернулися у Верховну Раду, але все одно вони мають доступ лише до прес-центру. Відповідно ні потрапити в кулуари, ні застати народного депутата зненацька для того, щоб поставити йому запитання в них не вийде. Відповідно, це формат досі зручний для політиків, які хочуть імітувати свою роботу, а не працювати».

За результатами дослідження, Мікула вказав на важливість аналізу діяльності Верховної Ради в контексті активності депутатів, результатів голосувань і прийнятих законопроєктів. Він також наголосив на необхідності відкритості парламенту, особливо в умовах війни.

«Зрозуміло, що та закритість, яка є у Верховній Раді, вона створює більше проблем, ніж вирішує їх. Наприклад, в нашому дослідженні є така цифра, що 2,2 мільйони голосів народних депутатів були просто втрачені. Народні депутати або не голосували, тобто вони не натискали ні за ні проти ні утриматись, або просто були відсутні».

Прозорість роботи депутатів дозволить знизити рівень маніпуляцій. Усвідомлення, що їхня бездіяльність буде помічена, може змусити парламентаріїв більш відповідально ставитися до своїх обов’язків. Віталій Мікула підкреслив, що можливість ефективної роботи парламенту значно зростає, якщо депутати будуть відчувати відповідальність за свою бездіяльність. Завдяки відкритим трансляціям та журналістському контролю, громадськість може бути краще поінформована про роботу парламентаріїв, що підвищить загальну ефективність роботи Верховної Ради.

«Один з основних аргументів народних депутатів про безпеку, що якщо буде йти трансляція, то може статись обстріл. А не можна наражати на небезпеку членів Верховної Ради. Скажу ще раз, що майже кожне засідання Верховної Ради транслюються народними депутатами, і нічого за цей час не сталося критичного.

Плюс, коли починається повітряна тривога, усі народні депутати ідуть в укриття, і навіть бувають випадки, що вони не повертаються після повітряної тривоги, через що доводиться ставити на паузу засідання, бо немає просто народних депутатів під час голосування.

Це та ж проблема, яка вирішується, зокрема, журналістами і відкритістю Верховної Ради, трансляцією і так далі. Тобто, якщо нардеп знає, що якщо він не повернеться на своє місце і це зафіксують, про це напишуть, про це розкажуть, попросять в нього коментар, і це буде видно, він втратить кредити перед своїми виборцями. Він не захоче так ризикувати».

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Ісландія знову дозволила полювання на китів

Ісландія знову дозволила полювання на китів

9 год тому
Проти президента Південної Кореї розпочали розслідування через спробу введення воєнного стану

Проти президента Південної Кореї розпочали розслідування через спробу введення воєнного стану

9 год тому
Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

10 год тому