Минулого року Керченський міст охороняло 10-14 катерів, зараз їх немає — речник ВМС
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Україна не відмовляється від своїх стратегічних планів зруйнувати Керченський міст, незважаючи на посилення оборони боку Росії. Водночас Україна не атакує російські торгові порти та судна, які там перебувають.
Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Плетенчук, речник ВМС України.
Керченський міст: символічне та стратегічне значення
Плетенчук підкреслив, що для російських військ Керченський міст має як символічне значення, так і виконує важливу логістичну роль. Міст є важливим елементом у забезпеченні постачання військових ресурсів та техніки на півострів, а також у підтримці морських і залізничних шляхів. Для Росії цей об’єкт став майже сакральним, адже він є важливою ланкою в з’єднанні материкової частини Росії з тимчасово окупованими територіями.
«Для них Кримський міст у всіх сенсах — сакралізоване явище, тому що, по-перше, це символ імперських надбань, символ, який з’єднує материкову частину так званої РФ із захопленими територіями. Окрім того, він виконує і логістичну функцію, серйозну, особливо тепер, під час штормів, після того, як залізничний пором припинив своє існування. І так, вони роблять максимум для того, щоб цю територію в такий спосіб охороняти».
Оборона півострова вимагає серйозних ресурсів. Росія змушена стягувати великі сили для протиповітряної оборони та іншої військової інфраструктури, щоб утримати контроль над Кримом. Плетенчук зауважив, що у зв’язку з цим росіяни навіть перенаправляють ресурси з інших напрямків, намагаючись захистити свою стратегічну інфраструктуру в Криму.
«Вони постійно, особливо перед періодом штормів, максимально нарощують усі засоби. Це гідротехнічні споруди, це понтони, це прибудови різноманітні. У минулому році, наприклад, на охороні мосту перебували від 10 до 14 кораблів і катерів одночасно. Зараз їх нуль. Вони перекладають це на повітряну складову.
Для оборони від безекіпажних катерів вони використовують, наприклад, гелікоптери, в першу чергу. Тому що вони мають приблизно таку саму швидкість і, відповідно, на них патрулювати таку ділянку легше ніж на літаку. І нижче можна працювати. Але, звісно, погодні умови можуть не дозволити взагалі вилітати».
Українські війська також продовжують активно працювати над блокуванням російських військових суден, що намагаються проходити через Керченську протоку. Хоча Україна офіційно закрила цю зону для цивільного судноплавства, російські порти на Азовському морі продовжують працювати, забезпечуючи міжнародну торгівлю. Україна, в свою чергу, не чіпає цивільні судна, що дотримуються міжнародних стандартів.
«Це теж є важливим кейсом, про який чомусь не дуже згадують. Але торговельні порти, наприклад, в тому самому Темрюку, в Азові, працюють і надалі. Так, окуповані порти Бердянська і Маріуполя поза законом, як і кримські порти, звісно, але ті порти на Азові, які належать Російській Федерації офіційно, вони продовжують міжнародну торгівлю. І ви бачите, ми не чіпаємо цивільні судна, які туди заходять. Хоча насправді Керченська протока, вона закрита офіційно Україною, яка мала право це зробити».
Слухайте також: Є факти перевезення сімей російських військовослужбовців у Новоросійськ — речник ВМС
Додаткова оборона мосту
Щодо будівництва нових споруд поруч з Керченським мостом, Плетенчук зазначив, що хоч Росія і працює над створенням додаткової інфраструктури, її намагання посилити оборону моста не здаються переконливими. Він зазначив, що нові споруди виглядають тимчасовими і не можуть забезпечити таку ж рівень захисту, як сам Керченський міст, у який вклали значні інвестиції.
«Є там така паралельна споруда. Окрім подиву поки що нічого не викликає. Вони вклали 50 з чимось мільярдів в цей міст, наскільки я пам’ятаю, нагодували наближених до російського диктатора Ротенбергів. І тут вони вбивають якісь, вибачте, простенькі сваї і щось там паралельно будують. Ну, щодо того, як цей штормовий період ця споруда перенесе, у нас поки що є багато питань, тому що вона не є такою фундаментальною, як так званий Кримський міст».
Плетенчук нагадав, що під час Другої світової війни подібний міст, збудований німецькими окупантами, був зруйнований штормами в Керченській протоці.
«Нагадую, що під час Другої світової війни німецькі окупанти так само з’єднали в Керченській протоці материкову частину з Кримом. Теж побудували міст. Його змило».
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру