Ілюстративне фото: kmr.gov.ua
Найменування й перейменування вулиць на честь полеглих захисників і захисниць у Києві більше не задовольняють великий запит на меморіалізацію, який є серед громадян столиці. Тому Київрада призупинила приймання заяв на перейменування вулиць.
Про це в етері Громадського радіо повідомила голова Координаційної ради з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації у місті Києві російсько-української війни, голова комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій у Київраді Вікторія Муха.
Спікерка каже, що кількість ініціатив, з якими звертаються до київської влади щодо найменування, перейменування вулиць, встановлення меморіальних дощок, пам’ятних знаків значно зросла.
Зараз, за словами Мухи, 59 об’єктів вуличної мережі в Києві найменовано на честь захисників або узагальнених образів і подій російсько-української війни. Серед них 14 було названо протягом 2014-2021 років. Решта, 45 вулиць, — за час повномасштабного вторгнення.
Збільшилася й кількість ініціатив щодо встановлення меморіальних дощок. Тому Київрада спростила порядок погодження встановлення меморіальних дощок на честь загиблих героїв, встановивши їхній єдиний зразок.
Посадовиця каже, що щодо перейменувань об’єктів міського підпорядкування існує консультативно-дорадчий дорадчий орган, в який входять представники міської влади й фахівці. Вони розглядають ініціативи щодо перейменувань.
«Сьогодні ми вже не можемо задовольняти той запит на перейменування. До тих пір, поки ми могли вшановувати пам’ять шляхом перейменування, ми це робили. Але на сьогодні уже багато об’єктів перейменовано. Починаючи з 2014 року, відбулася декомунізація й деколонізація топоніміки столиці. І у нас виникають ситуації, коли на перейменування однієї вулиці на честь загиблого героя претендують кілька родин. Власне, тому Київ змушений призупинити приймання заявок на перейменування. Окрім окремих випадків, коли йдеться про повернення історичних назв, уточнення назв відповідно до змін, які відбулись в українському правописі, й найменування нових об’єктів», — пояснює Муха.
Спікерка підсумовує, що перейменування вулиць на честь полеглих захисників і захисниць у Києві більше не задовольняють запит на меморіалізацію. Тому міська влада разом з громадянським суспільством, експертами, істориками, профільними громадськими організаціями у межах спеціальної координаційної ради шукають нові форми меморіалізації.
Читайте також: Верховна Рада перейменувала 328 населених пунктів замість 333
Як повідомляли на сайті КМДА, у 2023 році кількість клопотань щодо встановлення пам’ятних знаків загиблим військовим у столиці зросла в п’ять разів. А у 2024-му цей показник склав понад 90% від усіх звернень щодо меморіалізації. Усього за період російсько-української війни в Києві встановили 145 пам’ятних знаків: 33 – на житлових будинках, а 111 – на закладах освіти.
Власне, для пошуку нових форм вшанування пам’яті було створено Координаційну раду з підготовки та впровадження Концепції меморіалізації у місті Києві учасників та подій російсько-української війни.
Нагадаємо, у серпні цього року Київрада проголосувала за перейменування вулиці Костянтина Заслонова в Дарницькому районі на честь українського військового та колишнього політв’язня Кремля Геннадія Афанасьєва.