Ілюстративне фото з відкритих джерел
Міноборони затвердило нові стандарти підготовки з домедичної допомоги для військових. Перший стандарт охоплює підготовку до надання допомоги при критичній кровотечі, порушеннях дихання, травмах грудної клітки, голови, очей, опіках та переломах. На курс такмеду виділено один день. Водночас, враховуючи обсяг інформації, на навчання потрібно хоча б 2-3 дні.
Про це в етері Громадського радіо заявив парамедик, сержант морпіх та інструктор з такмеду Іван Мужнюк.
За словами Івана Мужнюка, раніше підготовка з тактичної медицини часто була обмеженою та поверхневою.
«Здебільшого ця інформація подавалася або дуже поверхнево, бо розраховували на трохи інший порядок ведення бойових дій, відповідно й організації евакуації. Вважалося, що бійцю здебільшого важливо знати виключно про зупинку масивної кровотечі, оцінку дихання, ну і, можливо, оглянути грудну клітку, накласти оклюзійну наліпку і все інше», — зазначив він.
Мужнюк висловив занепокоєння щодо часу, виділеного на навчання за новими стандартами.
«За цим стандартом, який щойно затверджений, час навчання для підготовки як базового рівня, так і, до речі, те, що стосується розширеного рівня, передбачає виключно один день. Плюс до цього є якийсь додатковий час для облаштування так званих навчальних місць, навчальних точок під час проведення інших занять, зокрема зі стрілецької та тактичної підготовки».
Військовий зауважує, що Україна перейняла стандарт НАТО, яким на вивчення основ тактичної медицини дійсно передбачено один день.
«Наказами, в тому числі Міністерства оборони, були затверджені ще в попередні роки, ще за часів головкома Залужного, стандарти підготовки згідно з рекомендаціями міжнародного комітету TCCC (Tactical Combat Casualty Care). Було запроваджено так звані стандарти НАТО, зокрема підготовку бійців за цими стандартами. Це стосується базової підготовки за стандартами ASM (All Service Member), тобто для всіх військовослужбовців.
Цей курс зазвичай проводиться за один день, мінімум один день, хоча там трохи менше навичок, ніж передбачено новим стандартом».
Водночас у реаліях України цього може бути недостатньо, адже обсяг інформації, яку мають опрацювати українські військові, — більший. За його словами, мінімальний термін для ефективного навчання мав би становити щонайменше два-три дні, щоб новобранці могли не лише засвоїти теоретичні знання, але й практично відпрацювати навички.
«Якщо ж ми хочемо надавати так званий базовий рівень зараз, то це мінімум два, а бажано й три дні.
Бо, давайте відверто, коли людина вперше мобілізується, вперше бачить зброю, вперше чує про турнікет, ніколи в житті не бачила масивної кровотечі та всього іншого, то за один день дати таку купу інформації, плюс іншу інформацію за іншими напрямками, — це просто нереально. Вона просто «закипить». І, чесно кажучи, відсоток того, що вона запам’ятає, знижується майже до нуля або до якихось дуже невеликих відсотків».
Інструктор також наголосив на важливості регулярного оновлення навичок з домедичної допомоги.
«Враховуючи щільність бойових дій, якщо ми говоримо про безпосередньо бойові підрозділи, то дуже бажано оновлювати та уточнювати це (навички домедичної допомоги — ред.) раз на кілька місяців. Оскільки фактор стресу та інші чинники впливають на сприйняття і прийняття рішень під час надання допомоги. У людей з’являються питання, на які потрібно відповідати, щоб вони, врешті-решт, не почали робити щось не те і виконували свої завдання якісно», — додав Мужнюк.
Однією з ключових проблем, яку обговорювали в інтерв’ю, стало питання відповідальності за підготовку бойових медиків. Мужнюк підкреслив, що багато цивільних лікарів, які працюють на передовій, не мають достатньої підготовки для ефективного надання допомоги в бойових умовах.
«Якщо я не помиляюсь, 3 вересня цього року був затверджений наказ про рівні навченості та рівні надання допомоги, що стосується саме медичної частини, тобто лікарів. Там усе набагато складніше, і є питання, адже багато цивільних лікарів, спеціалістів та фельдшерів, можливо, навіть не стикалися зі звичайними травмами. Тим самим наказом передбачено, що вони мають знати дуже багато, не вдаватимемося в подробиці. Відповідно, постає питання часу — часу, необхідного для навчання цих спеціалістів. Знову ж таки, повертаємося до питання часу, який потрібен для їхньої підготовки», — зауважив він.
Військовий також підкреслив, що однією з найбільших проблем на курсах домедичної підготовки є підбір та контроль якості самих інструкторів.
«Головна проблема в реалізації цих стандартів: підготовка достатньої кількості і контроль якості саме інструкторів, які мають цим займатись. І це реальна біда. Найбільша біда».