Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Верховна Рада проголосувала за основу законопроєкт №12368-1 народного депутата Сергія Власенка від партії «Батьківщина». Йдеться про те, що на заміну ОАСК новий суд не планується. Більшість справ, які раніше належали до компетенції ОАСК, підуть до Київського міського окружного адміністративного суду (КМОАС). Згідно з законопроєктом, відбір туди буде здійснюватись без участі міжнародних експертів.
Виконавчий директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков пояснює, що Окружний адміністративний суд ліквідували через його проросійську антиукраїнську діяльність та за «страшенну корупцію». Замість нього потрібно створити новий суд, але вже більш як два роки немає установи, яка б розглядала ці справи. Це зобов’язання України перед МВФ, ЄС та перед іншими міжнародними партнерами.
«Суд потрібно створити не просто так, а за вирішальною участю незалежних міжнародних експертів. Це стандарт побудови судових і не тільки органів. За останні 10 років ми його випрацювали. Це чи не єдиний рецепт, який захищає майбутніх суддів, майбутніх топпосадовців від політичного впливу. Особливо, коли йдеться про верховенство права, де суди й інші органи повинні здійснювати певні контрольні та стримувальні функції щодо політичної влади», — каже Михайло Жернаков.
За його словами, Україна пропустила строки створення суду, що може негативно вплинути на фінансову допомогу від партнерів.
«Потрібен текст нормального законопроєкту. Він був підготовлений Кабміном ще багато місяців тому. Там була модель Антикорупційного суду, 100% комісія з незалежних міжнародних експертів, які оцінюють доброчесність кандидатів. Незначними правками можна було виправити деякі речі. Це стало б виконанням наших зобов’язань перед партнерами», — каже юрист.
Але законопроєкт №12368-1, навіть з правками, зможе зробити більш чи менш погану версію ОАСК-2 з якимось умовним Павлом Вовком на чолі, але з дуже незначними змінами по суті, говорить експерт.
Читайте також: Як воєнний стан впливає на судову реформу в Україні
Виконавчий директор Фундації DEJURE розповідає, що в законопроєкті йдеться про те, що новий суд створять за тією ж процедурою, за якою створюються місцеві суди. Для того, щоб там з’явились міжнародні експерти, потрібно прописати процедуру того, як вони працюватимуть і звідки візьмуться.
«Це пряме порушення наших зобов’язань. Це плювок в обличчя нашим міжнародним партнерам та народу України. Йдеться не лише про гроші, які нам конче потрібні. Є ширша картина цього.
Перед новим роком віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина на засіданні Ради сказала, що Україна відмовлятиметься від участі міжнародних експертів в доборі суддів. Нещодавно на комітеті заступниця Офісу президента Ірина Мудра сказала, що у міжнародників має бути лише дорадчий голос і нічого вони не мають вирішувати в доборі суддів. І ще є відповідне подання до Конституційного суду від ОПЗЖ», — говорить експерт.
Він зауважує, що участь міжнародників ламає корупційно-проросійський консенсус у судовій владі, в органах правопорядку і в адвокатурі, який колись створили Медведчук, Портнов та інші подібні персонажі. Наприклад, Вищий антикорупційний суд, який обрали за участі міжнародників, починає створювати проблеми для їхніх поплічників. Уже є 200 вироків. Також за участю міжнародників створили Вищу кваліфікаційну комісію суддів, яка починає очищувати судову систему від недоброчесних суддів.
Читайте також: Вища рада правосуддя обрала нового голову: хто такий Григорій Усик
Раніше в етері Громадського радіо юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук розповіла, що відбирати суддів до Вищого суду з публічно-правових спорів мають міжнародні експерти з переважним правом голосу. Це дозволить уникнути створення нового ОАСК.
Тетяна Шевчук пояснила, що Вищий суд із публічно-правових спорів розглядатиме позови проти органів державної влади вищого рівня. Це, наприклад, центральні органи виконавчої влади, Національний банк України тощо. Раніше такі справи розглядав Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК), який ліквідували ще у грудні 2022-го.
Створення такого суду входить у вимоги до України на 2024 рік від Міжнародного валютного фонду (МВФ). А в програмі від ЄС Ukraine Facility сказано, що ми маємо створити й запустити цей суд протягом наступного року.
Для створення суду законодавці створили три законопроєкти: 12206, 12206-1 та 12206-2. За словами Шевчук, базово текст схожий в усіх трьох документах.
Як раніше писав Центр протидії корупції, законопроєкти, які вже відхилив парламент, намагалися нівелювати контроль з боку міжнародних експертів. Але саме міжнародні експерти, як зазначає Шевчук, є запорукою чесного і справедливого добору суддів.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі