
«Будинок Грушевського» як тест на державність для українських пам’яткоохоронних відомств
Авторка статті — Ірина Костенко

Громадська діячка Олена Терещенко у соцмережах повідомляє, що історичній кам’яниці, що у Києві на вул. Софійській 20/21 і знаній як «будинок Грушевського», загрожує знесення.
«Власник, який заволодів унікальним будинком завдяки корупційній схемі, збирається зняти його охоронний статус, щоб нарешті безперешкодно знести», — пише Олена.
Якщо власнику вдасться реалізувати такий задум, то українська столиця втратить вже другу будівлю, що пов’язана з ім’ям видатного історика Михайла Грушевського. Першу кам’яницю, на вул. Паньківській (академік її збудував на батьківську спадщину), зруйнував більшовицький «главнокомандующий революционной армией» Муравйов.
Сталося це 1918 року, коли після бою під Крутами армія Муравйова штурмувала Київ і найперше московські варвари взялися тоді розстрілювати з гармат мазепинські храми та будинок Грушевського.
Тогочасна газета «Киевская мысль» писала, як Муравйов вихвалявся цим подвигом:
«Революционная месть заставила нас быть беспощадными. Я велел артилерии бить по самым высоким дворцам, по церквям, попам, монахам… я зажёг снарядами дом Грушевского, и он в течение трех суток горел, как яркий костер…»
«Революционная месть» більшовицького ватажка Муравйова мала під собою вагомі причини — адже Грушевський спростував головний імперський міф про «Киев — колыбель русской цивилизации» і науково довів, що творцем тисячолітньої Русі, наймогутнішої держави європейського середньовіччя, був український етнос, а не міфічний «общерусский народ» на чолі зі «старшим братом».
Зрозуміло, що за це в Росії його люто зненавиділи всі — спершу більшовики, потім комуністи, а за ними й Путін, який напередодні «спецоперации по денацификации» у своїй псевдоісторичній статті «о триедином народе» паплюжив українського академіка як «идеолога украинского национализма».
Читайте також: Скільки років українській мові
Вочевидь, саме з опусу кремлівського диктатора нинішні власники «будинку Грушевського» у Києві і дізналися про українського історика та й вирішили долучитися до кремлівської «спецоперации по денацификации» знищенням будівлі, що пов’язана з академіком, який стверджував, що «Русь належить тільки історії України і ніколи не була спільною колискою української, білоруської та російської народностей».
Цікаво, чи стануть на захист історичної пам’ятки міністр культури та інформаційної політики Микола Точицький та голова КМДА Віталій Кличко — адже вони очолюють відомства, які держава уповноважила охороняти і захищати історично-культурну спадщину?
- Чи знають вони, що кам’яниця на Софійській пов’язана з надзвичайною подією в історії української державності? Адже у січні 1918 року Михайло Грушевський з балкону цієї двоповерхової будівлі на багатотисячному народному віче виголосив знаменитий Четвертий Універсал про незалежність: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу». Переказ про місце проголошення Універсалу авторка статті особисто чула від Дмитра Павличка ще на початку 2000-х.

Показово, що «будинок Грушевського» пережив лихоліття часів комуністів і Другої світової. І ось тепер, на четвертому році широкомасштабної війни за ідентичність, якийсь громадянин України вирішив його знести, тобто «зачистити» українську столицю від свідка правдивої державної історії — саме тієї історії, проти якої сьогодні ополчилися московські варвари.
І на чию перемогу це працюватиме?
Отже, кам’яниця на Софіївській стане справжнім тестом на державність для всіх установ та відомств, що їх держава Україна уповноважила охороняти історично-культурну спадщину.
І якщо «будинок Грушевського» буде віддано на поталу забудовників, це безсумнівно засвідчить про тяжку недугу, яку Грушевський називав «малоросійською самоотверженістю», і яка уразила означені установи та їхніх очільників.
Що це означає, Михайло Сергійович пояснював так: «… це духовне холопство, холуйство раба, котрого так довго били по лиці, що не тільки забили в ній всяку людську гідність, але зробили прихильником неволі і холопства, його апологетом і панегіристом..»
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: vokyluk@ukr.net
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру