Від таких злив, як в Одесі, міста страждатимуть частіше: еколог розповів, як цьому запобігти

В Одесі за добу 30 вересня випала майже двомісячна норма опадів. У Львові в липні за понад 12 годин випало 115% місячної норми опадів. В обох випадках у містах виникли затоплення, а в Одесі загинули люди. І такі стихійні лиха будуть частішими й матимуть ширші масштаби.

Про те, чому від сильних дощів страждають саме міста, а також про те, як виправити ситуацію, в етері Громадського радіо розповів еколог та експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад.

За його словами, аномальні зливи випадають через зміни клімату, а ось вкрай негативні наслідки таких опадів пов’язані з непродуманим містобудуванням. І причина — не лише у застарілій зливовій каналізації.

«Люди закатують в асфальт поверхню своїх міст. Воді, яка випадає, нема куди діватися. За законом фізики вона накопичується в низинах, а старі зливові каналізації не розраховані на таку кількість води», — пояснив еколог.

Він каже: для вирішення проблеми заміни старої зливової каналізації недостатньо. Хоча розширення її колекторів для збільшення потужності також потрібно зробити. Але це — не ключове. Еколог наголошує: має бути інша пропорція між парками й заасфальтованими площами.

«Зараз пішла мода — все в асфальт, у плитку, в бетон. І воді нікуди діватися», — наголосив Олег Листопад.

Говорячи про те, чи зростає кількість опадів, еколог пояснив: проблема не у зростанні кількості дощів, а у тому, що вони випадають концентровано за короткий період. Крім того, кількість опадів не є рівномірно розподіленою. Водночас він наголосив, що такі зливи вже стали нормою, а тому ситуації за прикладом Одеси будуть повторюватися.

Акцентуючи на містах, Олег Листопад назвав їх «концентраторами тепла». Саме там є багато бетонних споруд, асфальту та плитки. Усе це нагрівається й утворює над ними «теплові плями». А там, де багато теплого повітря, може концентруватися більше вологи. І потім настає момент, коли вона вся випадає, каже еколог

Затоплення в містах: як виправити ситуацію

Щоб зменшити для міст негативні наслідки кліматичних змін, еколог звернув увагу на кілька моментів. Один з них — висота газонів. Газони, за словами Олега Листопада, мають бути нижчими за проїжджу частину. Зараз вони вищі. Це призводить до того, що вода з газону стікає на проїжджу частину, потім — у каналізацію, яка не справляється з таким потоком. Тому рівень газону має бути нижчим за бордюр, щоб вода там залишалася.

Другий момент — косіння трави.

«Відомо, що траву не можна косити «в нуль», як у нас косять. Треба переглядати норми, які вимагають, що висота трави не може бути вищою за 15 сантиметрів. Раз така ситуація, то трава має бути вищою», — наголосив еколог.

Крім того, воду може затримувати опале листя. Комунальники у містах намагаються прибрати його з вулиць повністю, і це — погано.

«Листя згрібають нещадно. Згребли листя — ґрунт сухий. Навіть, коли вода на нього падає, то не всмоктується. А якби було листя, то волога б затримувалась. Але цього не робиться», — наголосив експерт Мережі захисту національних інтересів ANTS.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono