Ярослав Юрчишин/Ілюстративне фото
У понеділок, 15 грудня, Голова комітету з питань свободи слова Верховної Ради Ярослав Юрчишин оприлюднив інформацію щодо незаконного стеження за журналістами, серед яких також і співзасновник Громадського радіо, журналіст та ведучий Андрій Куликов.
Громадське радіо опублікувало в той же вечір офіційну заяву стосовно неприпустимості стеження за журналістами.
Також обговорили ситуацію у ранковому ефірі безпосередньо із нардепом Юрчишиним, і він розповів подробиці.
Тож ідеться про список журналістів, на яких знайшли досьє в так званому бекофісі фігуранта корупційної справи Тимура Міндіча.
— Ці імена вам вдалося отримати саме від НАБУ. Розкажіть для початку, як так сталося?
Ярослав Юрчишин: Ну, вона логічно, що, власне, імена стали відомі детективам Національного антикорупційного бюро, які ввели справу Міндіча, робили обшуки в локаціях, тобто помешканнях, приміщеннях, які були пов’язані з фігурантами цієї справи, з паном Галущенком, Міндічем і іншими.
Ну, і на одній з локацій, я так розумію, якраз на бекофісі, і були виявлені понад 500 профайлів різних діячів, зокрема, близько 10 журналістів. Це незаконний збір інформації. За даними Національного антикорупційного бюро, звісно, мені, як сторонній людині, не дали ці профайли для ознайомлення.
Їх можуть надати, власне, або правоохоронним органам, які будуть розслідувати справу про незаконний збір приватної інформації, а також, власне, самим тим, по кому збиралися дані. Я вже говорив з паном Юрієм Бутусовим, з Юрієм Ніколовим, з Андрієм Куликовим. Це з тими, з ким вдалося поспілкуватися.
Так само спілкувався з редакцією Forbes. Вони розглядають можливість заяв про злочин. Ті, хто є в цьому списку, — бо дуже важливо, щоб приватна інформація, яка надана державі особисто людиною, була захищена. Зараз ми бачимо, що через різні політичні впливи таку інформацію можна отримати.
Джерело інформації, хто саме її надав, як її надав, це може сказати слідство.
І тут, звісно, дещо турбує така пасивна позиція і Державного бюро розслідування, і Національної поліції, і Офісу Генерального прокурора, бо не зважаючи на суспільний резонанс, не зважаючи на те, що наявність профайлів на журналістів, і не тільки, була публічно оголошена, всі ці інституції мені на запит відповіли, що звертайтеся до Національного антикорупційного бюро, ми не маємо жодної інформації про цю ситуацію. Ну, тепер інформація є, і я особисто повторю це звернення з проханням, власне, розібратися, хто саме надавав інформацію приватного плану бекофісу.
Ну, і дуже сподіваюся, що самі, власне, ті, по кому збиралися дані, теж заяви до правоохоронних органів напишуть, бо 182 стаття, саме збір незаконної інформації, передбачає, що позиватися по цій ситуації може лише фігурант справи, тобто, по кому ця інформація збиралася, чиї права були порушені.
А вже далі, якщо справді правоохоронці якісно попрацюють, то тут може бути і перекваліфікація злочину, бо інформацію по журналіста конкретно збирали явно з впливом, з намаганням вплинути на позицію цих журналістів.
Так, ми знаємо, що Юрій Бутусов, славна пам’ять — Олекса Шалайський, «Наші гроші» періодично писали про корупцію в енергетичній сфері. Forbes, за даними пана Давиденка Бориса, головного редактора Forbes, якраз у цей час мав судовий позов «Енергатому» проти них, тому це вказує на те, що, скоріше за все, дані збиралися для перешкоджання журналістській діяльності чи незаконному впливу на журналістів. Ну, а це вже інша, 171 стаття, яка пов’язана конкретно з протидією журналістам у їх професійній діяльності.
— Серед імен, з якими незаконно стежили, є і наш колега, співзасновник громадського радіо і разом з тим очільник комісії журналістської етики Андрій Куликов. І от коли ми говоримо про збір інформації, але деякі медіа написали про стеження, то, пане Ярославе, чи було стеження, чи не було? Чи наразі вам відомо тільки про збір цієї інформації? А як вона збиралася? Те, що поки не зрозуміло.
Ярослав Юрчишин: Є факт збору інформації. Якими методами збирали цю інформацію, у даному випадку Національне антикорупційне бюро не повідомляло, бо, знову ж таки, це прерогатива, власне, тих, проти кого ця злочинна діяльність була спрямована. Імовірно, були якісь факти втручання стеження.
Знову ж таки, зараз представниця того ж самого Форбсу Катерина Шаповал написала, що в цей період, який, власне, припадає на цей збір інформації, періодично і в пані Чайки, яка тоді працювала в Форбсі, і Федоріна були проблеми з намаганням зламати їхні приватні акаунти в різних соціальних мережах, зламати пошту.
І пані Чайка говорила, що це було так достатньо системно. Тому, насправді, факту про те, що, окрім як збір інформації, отримання його з закритих джерел, інших фактів на даний момент у мене немає. Але чи такі факти могли бути, це може встановити, власне, слідство.
Ну і, зрештою, ті, хто є в списку, зокрема, пан Андрій, в принципі, може проаналізувати, що приблизно в цей час відбувалося впродовж весни-літа поточного року, початку осені. Тобто, чи були якісь такі дивні речі, дивні ситуації.
Дуже сподіваюся, що зараз, після того, як стало, як набуло повністю відповідності з законодавством, оскільки сам перелік тих, за ким здійснювали стеження, жодним чином не впливає на якість проведення подальших слідчих дій, оскільки НАБУ дозволило публікувати цей список.
Фігуранти цього списку тепер мають всі права, посилаючись на документи НАБУ, подавати заяву про злочин, встановлювати справедливість щодо незаконного збору інформації про них.