Адвокатка про ситуацію довкола НВМК: потрібно шукати нову ділянку

Довкола Національного військового меморіального кладовища (НВМК), яке збудували в селі Мархалівка на Київщині, виник резонанс. Наприкінці січня Верховний Суд підтвердив незаконність передачі Мархалівського лісу військовому меморіальному кладовищу. Він визнав незаконним розпорядження Київської обласної військової адміністрації №275 від 14 березня 2024 року про передачу Мархалівського лісу державній установі «Національне військове меморіальне кладовище», підтвердивши попередні рішення Київського окружного адміністративного та Шостого апеляційного адміністративного судів.

У рішенні зазначається, що положеннями Земельного кодексу України встановлено спеціальну, спрощену процедуру передачі у постійне користування та зміни цільового призначення земельних ділянок державної чи комунальної власності для розміщення НВМК. Однак Верховна Рада  прямо заборонила змінювати цільове призначення земельних ділянок, якщо вони належать до земель природно-заповідного фонду. У рішенні суду наголошується, що це узгоджується з узятими Україною міжнародними зобов’язаннями.

На початку лютого Верховний Суд опублікував обґрунтування свого рішення, в якому пояснив: суди в цій справі встановили, що Національне військове меморіальне кладовище було засноване спеціальним законом і порядок його облаштування та розміщення також визначався законом. Для забезпечення його облаштування Верховна Рада України ухвалила інший закон, який встановив пряму заборону на зміну цільового призначення земель природоохоронного фонду для таких потреб та в якому зазначено, що для розміщення Національного військового меморіального кладовища не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землях водного фонду, а також територіях житлової забудови, визначених затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні.

Але попри законодавчу заборону, Київська обласна військова адміністрація ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.

Проти такого рішення висловилися, зокрема, військові, адже на кладовищі вже здійснили перші поховання. Тож як вийти з цієї ситуації?

Відповідь на це запитання Громадське радіо шукало з адвокаткою Тетяною Козаченко.

Закон не можна порушувати навіть з доброю метою

Адвокатка наголосила: у цій ситуації питання є до Київської ОВА, а не до Верховного Суду.

«Проблема виникла не через рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який ухвалив це рішення, а внаслідок дій Київської обласної військової адміністрації. […] Військова адміністрація змінила призначення землі, хоча на це є пряма заборона закону. Таким чином, вони створили юридичний документ, який дав право не просто створювати меморіальний комплекс на заповідних зонах, але й уже почати здійснювати там реальні поховання. Громадські організації звернулися до суду, і рішення всіх інстанцій підтвердили, що рішення саме військової адміністрації було незаконним», — наголосила Тетяна Козаченко.

Вона зазначила: проблема в тому, що державна інституція, а саме — військова адміністрація — своїм рішенням незаконно змінила статус земель. Але такі дії небезпечні:

«Природоохоронні зони, які залишилися в Україні, це спадщина. Це те, що належить майбутнім поколінням і говорить про те, що ми збережемо ці зони. Адже йдеться не лише про статус землі. Там існують природоохоронні території, які забезпечують розвиток рослин і тварин. І зміна будь-якого виду може впливати на розвиток природи в Україні. Коли штучно, поза законом, змінюється територія природоохоронної зони, то це означає, що там можна створювати будь-що на незаконних підставах».

Адвокатка сказала: навіть якщо такі незаконні рішення мають найдобрішу мету, то це все одно означає, що будь-які інші зони можна буде так само змінити всупереч чинному законодавству, «обґрунтовуючи це гарною метою».

«Для будь-якої гарної мети мають використовуватися виключно законні процедури. Тому: рішення Верховного Суду є насамперед законним і повинно враховувати інтереси всіх. Тому треба повернутися і правильно поставити акценти щодо того, яким чином військові адміністрації, всупереч законодавству України, Конституції України та міжнародним договорам ухвалюють рішення, які повинні насправді бути в інтересах України. […] Використання суспільної думки, хейту з залученням військових та інших громадських організацій для зміщення акцентів — це реальні наші інформаційні війни, які нам шкодять. Тому тут потрібно дуже правильно розставляти акценти», — додала Тетяна Козаченко.

Як вирішити проблему довкола НВМК

Адвокатка каже: потрібно знайти нову ділянку й належно здійснити перепоховання. Але тут може виникнути інша проблема:

«В Україні навіть наявність судового рішення не гарантує його виконання. Адже на перепоховання потрібні гроші, нова земельна ділянка, потрібні рішення».

Вона зазначила: інституція, яка змінила статус земельної ділянки всупереч закону, не зможе самостійно вирішити проблему. Це потрібно робити на рівні держави.

Також проти чиновників, які ухвалили таке рішення, можна відкривати кримінальне провадження, якщо внаслідок їхніх дій було завдано шкоди цій земельній ділянці.

Водночас юристка резюмувала: потрібно не лише знайти винних, але й ухвалити таке рішення, яке могло б збалансувати інтереси всіх сторін. Зокрема, потрібно подумати, яка земельна ділянка могла б задовольнити інтереси військових і держави щодо гідного поховання та облаштування меморіального комплексу. Але водночас має бути дотримано збереження природоохоронної зони.

Ще одна проблема, яка може виникнути — це опір родин тих військовослужбовців, які вже поховані на НВМК.  Юристка зазначила: тут відбувається конфлікт двох питань — поховання та збереження природоохоронної території. Вона зазначила, що поховання з порушенням законодавства є неприпустимим. Щоб уникати конфліктів, держава має працювати з кожною родиною окремо.

Також Тетяна Козаченко додала: якщо землі, де зараз розташоване Національне військове меморіальне кладовище повернуть природоохоронний статус, то там не повинно залишитися жодного поховання.

«Наявність поховань не легалізує незаконних рішень», — наголосила юристка.

Вона також сказала, що родини, які зазнали моральної шкоди у зв’язку з ситуацією довкола кладовища, можуть судитися з Київською ОВА для отримання компенсацій за завдану моральну шкоду, якщо зможуть факт такої шкоди довести.