НАБУ / Фото ілюстративне / Віталій Носач, РБК-Україна
Національне антикорупційне бюро вперше вийшло з інформацією про справу «Мідас» у листопаді 2025 року, хоча вони мали б документувати цю справу набагато довше. Але детективи були змушені поспішати.
Про це в етері Громадського радіо сказала представниця «Центру протидії корупції» Олена Щербан.
Вона нагадала, що спецоперація «Мідас» кілька місяців, починаючи з літа 2025 року, перебувала в абсолютно секретному режимі.
Детективи НАБУ прослуховували низку офісів, квартир, інших приміщень, у яких члени цього угруповання вели свої перемовини та здійснювали свою злочинну діяльність. Але в публічний простір вони вийшли лише в листопаді минулого року. Хоча могли б і мали б документувати це довше. Чому це сталося в листопаді? Тому що якби її продовжили, наприклад, до весни, тобто продовжили б стеження без реалізації, можливо б НАБУ вже не існувало», — наголосила Олена Щербан.
Вона нагадала, що з липня 2025 року НАБУ та САП були під дуже активною атакою. Зокрема, їх намагались знищити спеціальним законом, позбавивши повноважень. Проте завдяки підтримці громадянського суспільства цього не сталося.
«Весь цей час, починаючи з липня, було зрозуміло, що якщо не реалізувати спецоперацію «Мідас», не підсвітити все, що вдалося зафіксувати, то в якийсь момент, можливо навіть до нового року, я впевнена, що антикорупційні органи влада б добила. Тому дуже поспішали з цією операцією. Не всім членам цього злочинного угруповання одразу вдалося оголосити підозри. Оскільки антикорупційні органи не можуть виходити з необґрунтованими підозрами», — сказала представниця «Центру протидії корупції».
Вона зазначила: детективи «наслухали» багато цікавих речей, але потрібен час, щоб цю інформацію опрацювати й підкріпити документами.
Вона додала, що з листопада слідчі почали документувати діяльність ексміністра енергетики Германа Галущенка.
«І робили б це й далі. Але оскільки він намагався залишити територію України, то його довелося затримувати та оголошувати підозру з тими матеріалами, які вони повністю або частково мали станом на зараз», — пояснила Олена Щербан.
Так вона прокоментувала закиди в можливому необґрунтованому затриманні, які напередодні висловлювали деякі політики в соціальних мережах.
Представниця ЦПК також висловила думку, що це — не остання підозра Галущенку в цій справі.
Германа Галущенка, який був віцепрезидентом «Енергоатому», міністром енергетики та міністром юстиції, затримали в неділю, 15 лютого, під час спроби виїхати до Польщі. У понеділок, 16 лютого, йому оголосили підозру.