Угорщина віддасть викрадені автомобілі «Ощадбанку», але без грошей і золота, — медіа

Влада Угорщини погодилася віддати державному «Ощадбанку» обидва арештовані інкасаторські автомобілі, але залишила вилученими гроші й золото, які ті перевозили.

Про це в четвер, 12 березня повідомила «Європейська правда» з посиланням на два джерела, поінформовані про перебіг справи.

Слідчі угорської Національної служби податків і митниці, яким уряд доручив вести формальне розслідування, повідомили адвокатів української сторони про намір передачі арештованих автомобілів. Їх мали передати вранці в четвер.

Інформації про стан автомобілів немає. Зокрема, невідомо, які пошкодження завдані під час зламу захищеного простору (сейфу), в якому перевозилися гроші й цінності.

Водночас самі золотовалютні цінності, які угорські силовики протиправно вилучили з банківських автомобілів, лишаться в Угорщині. Це відповідає вимогам закону, який угорський парламент терміново ухвалив 10 березня, щоб створити правовий ґрунт для конфіскації грошей, які опинилися в угорських спецслужб після пограбування двох інкасаторських автомобілів Ощадбанку. Також це передбачає спеціально ухвалене рішення уряду Орбана. Про вилучення автомобілів у документах, ухвалених угорською владою, не йшлося.

У ніч на 6 березня поблизу АЗС на околиці Будапешта угорські силовики затримали два автомобілі й сімох інкасаторів «Ощадбанку», які перевозили значний обсяг валюти й золота, згідно з міжнародним контрактом між Raiffeisen Bank International AG (Австрія) та АТ «ОЩАДБАНК». Згодом в Угорщині відкрили кримінальне провадження через нібито відмивання грошей, а затриманих інкасаторів згодом депортували з забороною в’їзду в Шенгенську зону на три роки. Частину їхніх особистих речей, як і вилучені автомобілі та цінності, Угорщина не повернула. МЗС України заявило, що затримані інкасатори зазнали жорстокого поводження з боку угорських силовиків.

Ввечері 9 березня угорський уряд ухвалив постанову про вилучення валюти й цінностей з інкасаторських авто Ощадбанку, намагаючись створити юридичне підґрунтя для своїх дій.

Урядове рішення напряму декларує, що воно присвячене саме епізоду з нападом угорської спецслужби на український інкасаторський конвой.

Документ за підписом Орбана має назву «Про необхідні заходи у зв’язку з незвично великою кількістю готівки та золотих злитків, що перевозилися територією Угорщини, з метою захисту національних інтересів безпеки держави».

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що такі кроки Угорщини лише підтверджують незаконність перших дій. Також до МЗС України викликали угорського посла через поводження з затриманими інкасаторами.

10 березня один з ключових міністрів уряду Орбана фактично визнав, що інцидент з інкасаторами є відповіддю на «блокування» Україною роботи нафтопроводу «Дружба».

Україна з 27 січня припинила транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини нафтопроводом «Дружба», після того як об’єкт нафтопроводу, розташований у Бродах Львівської області, зазнав обстрілу з боку росіян. Угорщина вважає, що нафтопровід не зазнав пошкоджень, а Україна, на думку тамтешнього уряду, навмисно не відновлює транзит. Угорщина вимагає від України або відновити транзит, або допустити угорських експертів на місце удару, щоб вони могли підтвердити пошкодження.

Щоб домогтися відновлення транзиту російської нафти, Угорщина також блокує виділення Україні 90 млрд кредиту від ЄС.