«Інклюзія — це про кожного»: Громадське радіо презентувало політику рівності (фоторепортаж)

20 травня Громадське радіо за підтримки ЮНЕСКО провело публічну подію «Політика рівності: частина щоденних рішень», присвячену практичному впровадженню принципів рівності та інклюзії у медіа. Під час заходу команда презентувала два документи — Політику рівності та Практичну інструкцію для редакції, які вже використовують у щоденній роботі та пропонують адаптувати іншим медіа.

Над створенням документів команда працювала близько п’яти місяців, розповіла головна редакторка Вікторія Єрмолаєва. За її словами, сама поява політик — лише початок довгого процесу змін.

«Політика для медіа саме прописана — це перший крок до реалізації справжніх змін. І дуже мало того, що просто написати політику, презентувати, опублікувати на сайті — це насправді початок. Важливо кожен день робити щось із цієї політики і рухатись до тих пунктів, які прописані», — наголосила вона.

Єрмолаєва підкреслила, що принципи рівності та інклюзії мають стати не декларацією, а частиною редакційної культури. Саме тому, окрім політики доступності, рівності та прав людей з інвалідністю, команда створила внутрішню інструкцію для працівників редакції.

Під час дискусії учасники неодноразово наголошували, що інклюзія — це не лише про фізичну доступність чи окремі соціальні групи, а про зміну підходів до людей загалом. Говорячи про те, як медіа мають висвітлювати теми людей з інвалідністю, Вікторія Єрмолаєва зауважила:

«Усі люди — в першу чергу люди. Це не історія, не сенсація, це не той випадок, коли людина з інвалідністю має на щось чи когось надихати, бути символом чогось. У першу чергу ми говоримо про особистість».

Цю думку продовжив журналіст і ведучий прямих етерів радіо Накипіло Володимир Носков, який закликав ширше дивитися на поняття інклюзії.

«Інклюзія — це про кожного і кожну з нас, а не тільки про людину з інвалідністю. Наявність шрифту Брайля чи пандусів — це ще далеко не про інклюзію. Інклюзія — це про кожного та кожну, наскільки ми емпатійні, наскільки готові допомогти», — сказав Носков, який взяв участь у дискусії онлайн.

Водночас учасники дискусії наголошували, що без практичних рішень зміни залишатимуться лише деклараціями. Новинар сайту Громадського радіо Володимир Пиріг звернув увагу, що інклюзивність у медіа починається зі щоденної роботи редакції — зокрема й у цифровому просторі.

«Якщо ми переходимо на якісь інклюзивні практики, то нам потрібно змінювати свої підходи. Ми повинні описувати фотографії і відео, які публікуємо на сайті і в соціальних мережах. Якщо на сайтах інші медіа стараються щось описувати, то у соцмережах Громадське радіо стало першим, яке впровадило таку практику», — зазначив він.

Тему цифрової доступності продовжив директор ТОВ «Лабораторія цифрової доступності» Дмитро Попов. За його словами, технічні стандарти доступності вже існують, однак проблема полягає у складності їх впровадження та недостатній доступності самих документів.

«Цифрова доступність одночасно є одним із найбільш простих питань, якщо розглядати загалом політику інклюзії. Це речі, які визначені чіткими стандартами, де все прописано. Проте вони складні, і не всі можуть їх читати», — сказав Попов.

Про необхідність системних змін говорила й радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна. Вона нагадала, що серйозно темою безбар’єрності в Україні почали займатися лише у 2021 році, а реальні зміни потребують часу та послідовності.

Своєю чергою голова правління ГО «Ліга сильних» Уляна Пчолкіна зауважила, що інклюзія неможлива без поваги до людини та коректної комунікації.

«Якщо ми прийняли сьогодні таку політики, таку стратегію — давайте спробуємо її втілити, контролювати на місцях і послуговуватись коректною термінологією. Бо я не можу тут виключити, що важливіше — пандус чи коректне звернення. Одне без іншого існувати не може», — сказала Пчолкіна.

У фіналі дискусії членкиня Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олена Ніцко навела статистику щодо доступності українського телерадіомовлення. За її словами, серед 41 промонітореного мовника переклад жестовою мовою становив лише 1,68% від загального обсягу мовлення, а субтитри — 2,2%.

Присутність людей з інвалідністю в ефірі склала менше 1,35%.

Вітальні слова під час заходу виголосили співзасновник Громадського радіо Андрій Куликов та радник з питань комунікації та інформації відділу свободи вираження поглядів і безпеки журналістів ЮНЕСКО Андреа Кайрол. Модерувала подію виконавча директорка Громадське радіо Руслана Брянська.

Проєкт «Медіа без бар’єрів: інклюзивні рішення для українського медіасередовища» розроблений та реалізується Громадським радіо за підтримки Міжнародної програми розвитку комунікації ЮНЕСКО (IPDC).