Чому цивільним після поранень важко отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни: пояснює експерт

За час повномасштабної війни в Україні лише 1437 поранених цивільних подали заяви на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Хоча реальна кількість поранених — значно більша. З якими проблемами стикаються цивільні, щоб отримати такий статус?

Про це в етері Громадського радіо говорили з виконавчим директором Інституту законодавчих ідей Андрієм Климосюком.

За його словами, щоб отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, цивільний потерпілий має пройти п’ять етапів:

• госпіталізацію з фіксацією травми;
• відкриття кримінального провадження;
• оцінювання повсякденного функціонування та встановлення інвалідності з іншої причини;
• розгляд справи міжвідомчою комісією при Міністерстві у справах ветеранів, яка визначає причинний зв’язок і дію вибухонебезпечних предметів, тобто визначає, що конкретне поранення було отримане внаслідок війни;
• зміну причини інвалідності.

«На кожному з них людину можуть чекати затримки або відмови», — розповів експерт і зазначив, що цей статус дозволяє отримувати більшу державну підтримку.

Чому так важко отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни

Андрій Климосюк зауважив: якщо в лікарні зафіксували лише характер травми, але не зазначили, що вона отримана внаслідок обстрілу, далі людині значно складніше доводити зв’язок поранення з війною.

Також він наголосив, що ключовою проблемою є надмірна залежність процедури від кримінального провадження.

«Судово-медичну експертизу призначає лише слідчий або прокурор, а сам потерпілий ініціювати її не може. На практиці очікування розтягується на місяці та роки. Наприклад, клопотання про проведення судово-медичної експертизи потерпілий подав у липні 2025 року, а постанову про призначення такої експертизи винесли лише у лютому 2026 року. Є випадки, коли за законом витяг з Реєстру досудових розслідувань має бути наданий за 24 години, але реально людина рік очікує цього витягу», — пояснив проблему керівник проєктів Інституту законодавчих ідей.

Також він нагадав, що держава вже зробила певні кроки для спрощення процедури отримання такого статусу. Так, у 2024 році скасували вимогу щодо давності витягу з реєстру досудових розслідувань, а наприкінці року надали можливість отримувати статус особам, пораненим на окупованих територіях.

«Реформа МСЕК та перехід до системи ЕКОПФО також дещо спростили процес. Механізм працює, однак він просто ускладнений. Держава рухається у правильному напрямку, але зміни повинні бути кардинальнішими», — наголосив Андрій Климосюк.

Він додав: підхід до встановлення інвалідності, якщо вона отримана через війну, має бути гнучкішим та орієнтованим передовсім на постраждалу людину.