Громада на Львівщині відреставрувала 100-річний костел без жодної копійки від держави й перетворила його на мистецький центр

Наприкінці травня у селі Демня у Тростянецькій громаді на Львівщині відкрили відреставрований 100-річний костел. Але як церкву Демнянський костел не використовуватимуть: там буде мистецький центр. Чому саме?

Про це в етері Громадського радіо розповів голова Тростянецької громади  Михайло Цихуляк.

Раніше в цій будівлі був спортзал. Під час пандемії коронавірусу місцеві жителі зібралися, щоб прибрати з костелу залишки спортзалу. А вже у 2025 році вирішили продовжити роботи з реставрації костелу.

«У нас ще не було місії, ми не думали про те, що це буде мистецький центр. Але в процесі робіт ми побачили, що дуже велика кількість людей, місцевих підприємців почали долучатися. Тому ми почали працювати над тим, що у цьому костелі має бути життя і він має функціонувати як мистецький, як виставковий центр», — сказав голова громади.

На запитання про те, чи не протестували місцеві жителі проти того, що Демнянський костел використовуватиметься не як церква, голова Тростянецької громади відповів: обурення не було, адже в селі є греко-католицький храм, який ще старіший за костел і збудований у 1848 році.

«Костел стояв одинокий, самотній і занепадав. Тому креативна ідея, щоб там функціонував мистецький центр дуже була підтримана. Бо село Демня — особливе. У нас дуже багато скульпторів. У Демні є кар’єр.  Десятиліттями, а то й століттями місцеві мешканці займалися різьбою по камені. І костел ми зараз використовуємо як платформу, щоб популяризувати, розвивати наші історичні традиції та привернути увагу до наших скульпторів», — наголосив Михайло Цихуляк.

Більше про Демнянський костел

Демнянський костел (костел Матері Божої Ченстоховської) збудований у 1913 році. За польської влади був чинним храмом, але восени 1939 року його закрили, а священник виїхав. Місцеві жителі розповідають: радянська влада одразу заборонила проводити богослужіння і зачинила будівлю. Спочатку споруда стояла, а згодом, коли почали організовувати колгоспи, залу храму перетворили на колгоспний склад. Туди масово звозили й зсипали зерно, бо більше не мали де його зберігати.

Потім у будівлі був спортзал.