Скандал довкола полку «Скеля»: ми поспілкувалися з його представником і авторкою розслідування. І ось що дізнались

Начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 окремого штурмового полку «Скеля» Андрій Сурай заявив, що розслідування видання «Бабель», у якому розповідалося про 26 небойових смертей новобранців, однобоке. Він каже, що авторка матеріалу Катерина Лихогляд спілкувалася з представниками полку понад дві години, але нічого з того в публікацію не потрапила.

Про це він сказав в етері Громадського радіо в середу, 24 червня.

Він зазначив, що це розслідування виходило з презумпції винуватості.

«До публікації цього розслідування ми більш ніж дві години спілкувалися з авторкою. Але будь-яка інформація, яку ми надавали зі свого боку, сприймалась як неправдива, якщо вона суперечила тому, що розповідали люди, які скоїли злочин — пішли в СЗЧ. Те, що каже людина, яка втекла, обов’язково правда. А все, що кажемо ми й воно суперечить цим словам — це брехня. Так це сприймалось. Цей матеріал складно назвати розслідуванням, бо там все дуже однобоко», — заявив Андрій Сурай.

На запитання про те, що саме не увійшло в матеріал, він відповів, що не ввійшло майже нічого.

«Я розповідав про кожну цю ситуацію, де в нас були які розслідування. Ми про кожен випадок з нею говорили. Єдиний випадок, про який я не знав, це побиття [32-річного Володимира] Цуканова, у якому справді підозрюють нашого військовослужбовця, якого ми передали [правоохоронним органам]. Це — сержант, він зараз перебуває під вартою. Там йдуть слідчі дії, потім буде суд і так далі», — сказав керівник цивільно-військового співробітництва «Скелі».

На запитання про те, скільки небойових смертей у полку «Скеля» за останній рік він може підтвердити, Андрій Сурай сказав, що не має права наводити жодних цифр, а може лише обговорювати 26 випадків, згаданих у публікації «Бабеля».

Він також розкритикував фрагмент тексту, в якому йшлося про те, що померлими були переважно здорові молоді чоловіки, які не мали ані залежностей, ані важких захворювань.

«Один з них помер від алкогольної кардіоміопатії, йому було понад 40 років. Були люди з хронічними захворюваннями, яких не було виявлено на стадії ВЛК. Один з них мав 52 роки. Мені здається, що фраза «молоді, абсолютно здорові хлопці» — це трошки перекручення», — сказав начальник групи цивільно-військового співробітництва «Скелі».

Що Андрій Сурай каже про смертність у навчальних центрах і чи розслідують у полку ці випадки

На запитання про те, чи може він підтвердити, що більшість зі згаданих у матеріалі смертей відбулися менш ніж за місяць після потрапляння новобранців до навчальних центрів, він заявив: «звичайно ні».

«Я думаю, що якщо ви відкриєте статистику в будь-якому навчальному центрі, ви побачите не менші цифри», — сказав представник 425 окремого штурмового полку «Скеля».

На запитання про те, чи розслідують у полку смерті, про які йшлося в матеріалі, Андрій Сурай відповів, що полк не розслідує випадки, якщо людина померла в лікарні. Зазначимо, у лікарні або дорогою до медзакладу померли 18 з 26 людей, згаданих у статті. Полк розслідує лише випадки смерті на території військової частини або під час виконання завдань (крім загибелі в бою). На запитання, чи розслідуються випадки смертей дорогою до лікарні, начальник відділу ЦВЗ відповісти не зміг, пославшись на те, що «цей момент треба уточнити».

Він також зазначив, що з 26 згаданих випадків лише у двох випадках смерть була насильницькою, в решті — природною.

Він також не розуміє, чому люди, які розповіли журналістам інформацію про ситуацію в навчальному центрі «Скелі», не звернулися до правоохоронних органів.

Що каже авторка розслідування Катерина Лихогляд

В етері Громадського радіо авторка розслідування про полк «Скеля» Катерина Лихогляд розповіла, що розслідування щодо полку почалося не з відео Олександра Семенова, який помер у лікарні в Кропивницькому.

«Один військовослужбовець, який уже багато років захищає Україну, передав мені інформацію про іншого чоловіка, який втік зі «Скелі». Я відібрала у нього анонімні свідчення й почала думати, як взагалі верифікувати цю інформацію, щоб підтвердити або спростувати його слова. І я просто почала «ґуґлити». І, на жаль, дуже нескладно було знайти рідних тих, які скаржаться на «Скелю». Кожен може «заґуґлити»  «Скеля помер або розшукую» або ще щось  і знайти шквал постів та коментарів рідних [мобілізованих до цього полку]», — сказала журналістка.

Смертей може бути більше, ніж 26?

У матеріалі виокремили 26 смертей. На запитання, чи їх може бути більше, Катерина Лихогляд відповіла:

«Це те, що ми знайшли. Це та кількість, де рідні [померлих] говорили і де вони мають питання до «Скелі» — що сталося з їхніми рідними. Але ми не знаємо, яка там кількість смертей насправді», — наголосила журналістка.

Для верифікації випадків небойових смертей видання використало всі доступні варіанти:

• інформацію від інсайдерів;
• медичні й військові документи;
• анонімні, неанонімні й перехресні свідчення;
• фото та відео.

Частину померлих вдалося ідентифікувати на базі відкритих джерел — інформація про них вже була раніше опублікована в медіа. Для підтвердження решти випадків вона зв’язувалась з родичами одних військових і так виходила на родичів інших.

«Я всіх просила надати мені підтверджувальні документи, що людина там була, служила, довідку про смерть. А також розпитувала про обставини», — сказала авторка розслідування.

Не всі небойові смерті в 425 ОШП «Скеля» — насильницькі

Катерина Лихогляд наголошує: не всі смерті людей, згаданих у розслідуванні, насильницькі. Родичі померлих мають, за її словами, масу претензій щодо ненадання медичної допомоги. Коли людина хворіла, то з наданням допомоги або госпіталізацією відтягували до останнього.

«Є випадки, які я описала, це, наприклад, Дмитро Коваль. У нього зазначена природна причина смерті. Але на його тілі зафіксовані синці, а також є троє свідків, які говорять, що його щоденно били. І що він відмовлявся їсти і з цим нічого не зробили. Його далі утримували і замість того, щоб вчинити за законом, передати його правоохоронним органам — його просто били», — сказала журналістка.

Представник полку Андрій Сурай казав в етері Громадського радіо, що він відмовлявся їсти з релігійних міркувань. У відповідь на цю репліку Катерина Лихогляд відповіла:

«А представники «Скелі» вважають, що утримувати людину, яка не їсть, це нормально? Вони готові брати на себе відповідальність, якщо людина не їсть тривалий час і помре?»

Вона також додала, що твердження про релігійні міркування взято з її статті. Катерина Лихогляд наголосила: декілька свідків перехресно однаково розповідають про все, але не сходяться лише на одному: одна людина вважає, що він взяв піст, і через це не їв. А двоє інших вважають, що це був його протест.

На звинувачення про те, що в матеріал не увійшло майже нічого з того, про що говорили представники «Скелі» під час спілкування з авторкою, вона відповіла так:

«Якщо я навела якісь факти, не запитавши їх і не надавши їхню позицію, нехай вони на це мені вкажуть — які саме факти я в них не запитала. Ми говорили дві години. І сподіватись на те, що всі ці дві години я розписуватиму в тексті — це маніпуляція».

Що передувало

За даними видання «Бабель», з кінця 2025 року до весни 2026-го серед новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля» померли щонайменше 26 осіб. Йдеться про смерті, не пов’язані з бойовими діями.

Серед померлих:

• Володимир Цуканов, 32 роки;
• Дмитро Коваль, 50 років;
• Віталій Салтан, 34 роки;
• Олександр Семенов, 35 років;
• Максим Скіпа, 37 років;
• Олександр Ісаєв, 42 роки;
• Сергій Черноіван, 36 років;
• Сергій Табацький, 38 років;
• Вадим Поливаний, 49 років;
• Дмитро Школярський, 34 роки;
• Сергій Голубов, 41 рік;
• Андрій Чередніченко;
• Олександр Коваленко, 32 роки;
• В’ячеслав Гекало, 37 років;
• Дмитро Іванченко, 42 роки;
• Роман Кожарко, 45 років;
• Денис Багрій-Шахматов, 38 років;
• Віталій Карат, 38 років;
• Василь Войчук, 52 роки;
• Василь Цюрко, 41 рік;
• Ярослав Мокрій, 53 роки;
• Петро Данильців, 52 роки;
• Вʼячеслав Борисов, 31 рік;
• Віталій Батура, 43 роки;
• Іван Терентьєв, 46 років;
• Володимир Бєлас, 47 років.

Одним із прикладів розслідувачі навели історію 34-річного Віталія Салтана з Кропивницького. Його мобілізували наприкінці січня, а менш ніж за місяць він помер у лікарні від пневмонії. Родичі стверджують, що чоловік тривалий час скаржився на високу температуру, однак належної допомоги не отримав.

Родичі частини загиблих заявляють про несвоєчасне надання медичної допомоги та можливе насильство, у полку ці звинувачення відкидають.

Реакція «Скелі»

У своєму коментарі полк «Скеля» зазначив, що кожен смертельний випадок має бути розглянутий окремо. Й звернув увагу, що 18 з 26 смертей сталися у лікарнях чи дорогою до них і пов’язані зі станом здоров’я бійців. Там також зазначили, що новобранці, яких мобілізують ТЦК, прибувають до полку з документами, відповідно до яких вони здорові та придатні до служби.

«Полк “Скеля” не займається мобілізацією військовозобов’язаних. Ми отримуємо поповнення з ТЦК виключно з позитивними висновками ВЛК, які є офіційними документами. І нам доводиться працювати з тими, хто в той чи інший спосіб потрапив до лав ЗСУ», — сказано  в повідомленні полку.

У «Скелі» також зазначили, що серед мобілізованих трапляються чоловіки, які «відмовляються проходити службу у будь-якій якості на будь-якій посаді». Також у «Скелі» заявили, що матеріал журналістів ґрунтується на свідченнях бійців, які не хотіли служити та самовільно залишали місце служби.

«Більшість наведених у матеріалі тверджень ґрунтується не на документах, висновках слідства чи рішеннях суду, а на свідченнях осіб, які відмовлялися від проходження підготовки, самовільно залишали військові частини або в інший спосіб порушували вимоги законодавства та військової дисципліни. Ми не стверджуємо, що такі свідчення автоматично є неправдивими. Проте вважаємо, що вони потребують особливо ретельної перевірки та не можуть розглядатися як неспростовний доказ без підтвердження фактами, документами та результатами офіційних розслідувань», — заявили у «Скелі».

Там також зазначили, що наразі правоохоронці розслідують смерть мобілізованого 32-річного Володимира Цуканова з Миколаївщини, який, за версією слідчих, отримав смертельні травми внаслідок побиття молодшим сержантом Анатолієм Кучером, який уже має статус підозрюваного.

Також у «Скелі» наголосили, що триває розслідування смерті військового Віталія Карата з Івано-Франківської області, який помер менш ніж через місяць після мобілізації. У полку стверджують, що чоловік загинув внаслідок падіння з сосни під час спроби вчинити СЗЧ.

Наголошується, що полк «Скеля» готовий до співпраці з правоохоронцями у межах розслідування причин смертельних випадків. Там також запевнили, що вже виправили «частину проблем», про які написав «Бабель», ще кілька місяців тому.

Після виходу розслідування «Бабеля» за справу взялося Державне бюро розслідувань.

Зазначимо, це не перша перевірка «Скелі» за останній час. Зокрема, У березні 2026-го розгорівся новий скандал зі «Скелею»: через смерті п’яти військових від пневмонії. Після цього перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков повідомив у коментарі «Радіо Свобода» про перевірку у «Скелі» щодо медичного забезпечення.

У квітні полк перевіряли через те, що він відправив на штурм військових на бронетехніці на Покровському напрямку на тлі тотального домінування ворожих дронів, що призвело до жертв серед українських військових.