Тарас Кремінь пояснив, як Росія використовує мовне питання у пропаганді

Напередодні 9 серпня — Міжнародного дня корінних народів світу — за даними моніторингу Громадського радіо, існує ризик нової хвилі маніпуляцій щодо мовної політики України, «утисків російськомовних» і прав національних меншин, спрямованих на загострення відносин із сусідніми державами.

Більше про те, як Росія використовує мовне питання у своїй пропаганді, в етері Громадського радіо ми поговорили з Уповноваженим із захисту державної мови (2020-2025 рр.), співавтором закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Тарасом Кременем.

Чому саме мовне питання є одним із головних інструментів російської пропаганди?

«Незалежно від того, чи це російська пропаганда, чи дії інших наших сусідів, ми маємо визнати найголовніше: основу нашої національної ідентичності, свободи й гідності, а в умовах російсько-української війни ще й самого існування, визначає державна мова.

Її статус закріплено в Конституції України 1996 року. На превеликий жаль, Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Верховна Рада України ухвалила тільки у 2019 році. Проживши понад два десятиліття в незалежній країні, ми не мали спеціального закону, який би регламентував сферу застосування державної мови, визначав покарання за її приниження та забезпечував мовні права громадян України», — зазначив Тарас Кремінь.

Він також наголосив, що російська пропаганда завжди була антиукраїнською, шовіністичною та ворожою, а з 2014 року набула ще й геноцидального характеру. Саме тому українська мова є одним із найважливіших складників нашої ідентичності, державності й основою конституційного ладу, тоді як ворог постійно використовував мовне питання як ключовий інструмент боротьби та окупації.

«Сьогодні ми маємо непогані результати, адже закон працює, мовні інституції функціонують, а також діють спеціальні закони на виконання мовного законодавства, зокрема про корінні народи та національні спільноти.

У нас є реальні кримінальні справи проти організаторів і виконавців лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях, оновлений варіант перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та багато інших досягнень. Усе це відбулося, зокрема, завдяки тісній співпраці інституції, створеної моєю командою, із органами влади протягом останніх років», — додав Тарас Кремінь.

«Утиски російської мови в Україні»: правда чи маніпуляція?

Спікер зауважив, що заяви про утиски російської мови в Україні є вигадкою та маніпуляцією, яку ворожа пропаганда використовує для створення паралельної реальності в українському інформаційному просторі. За його словами, тези про «захист так званих російськомовних» Росія застосувала ще у 2014 році, аби виправдати вторгнення регулярних військ до Криму, частини Донецької та Луганської областей, а також спроби захоплення влади в Харкові, Одесі й Миколаєві:

«Водночас не забуваймо, що сила українського слова визначається силою національного законодавства та особливостями його застосування. Коли я тільки розпочинав роботу на посаді, саме російська пропаганда й «п’ята колона» в Україні заявляли про утиски, якісь шалені штрафи чи знищення малого й середнього бізнесу. Нас переконували, нібито неможливо дивитися фільми й серіали українською через «погані переклади», скаржилися на сферу обслуговування, супермаркети та безліч інших речей. Зрозуміло, що все це — російські фейки.

Українська мова — це мова української держави та основа нашої державності. Тому українська влада, особливо в умовах війни, має докладати ще більше зусиль, аби української мови ставало дедалі більше».

Наскільки змінилося ставлення українців до російської мови після початку повномасштабної війни? Чи можна говорити, що це природний суспільний процес?

«Це природні процеси, коли відбуваються такі страшні речі, як війна. Цілком зрозумілим є прагнення відторгнення від усього, що пов’язане з країною-агресоркою. Проте завдання держави полягає не лише у фіксації цих злочинів, а й у створенні додаткових умов і можливостей для захисту мовних прав громадян України.

Ви знаєте, що згідно з мовним законом 100% сфер суспільного життя мають бути забезпечені українською мовою. Але чому в нас досі є двомовність? Це запитання до можновладців, міністрів та керівників обласних управлінь, не кажучи вже про інші міністерства й відомства, які зобов’язані контролювати цей процес і вносити відповідні корективи.

Тому напередодні цього важливого дня я публічно звертаюся до прем’єр-міністра та керівників обласних військових адміністрацій із закликом докладати максимум зусиль і підтримувати будь-які ініціативи, що йдуть від представників корінних народів і національних спільнот. Адже всі вони є громадянами України: хтось сьогодні в лавах Збройних сил України, хтось в освіті, хтось займається волонтерством чи міжнародною підтримкою, фіксує злочини геноциду й лінгвоциду. Потрібно допомагати їм утілювати ті права й засади, які визначені Конституцією України. Хочу вірити, що так воно й буде», — наголосив Тарас Кремінь.