Система ППО Patriot. Фото: Getty Images
Передача Україні ліцензії на виробництво ракет до систем Patriot не відбудеться до кінця 2026 року. Сам процес локалізації такого виробництва може тривати роками.
Про це в етері Громадського радіо заявив головний редактор Defense Express Олег Катков.
За його словами, аргументи про нібито ризики для інтелектуальної власності чи можливість швидкого розгортання повного циклу виробництва в Україні не відповідають реальності.
«Загалом обидві причини, які були оголошені в публікаціях, не витримують реальної критики. І Raytheon, і Lockheed Martin мають величезний, фактично астрономічний досвід у ракетних та аерокосмічних технологіях — понад пів століття. Якщо брати сучасну історію з ліцензуванням і кооперацією з іноземними партнерами, то за десятиліття не було жодного натяку на щось подібне. Вони вміють прогнозувати ризики та закладати механізми захисту технологій. Lockheed Martin під час кооперації з Mitsubishi Heavy Industries, коли в Японії почалм збирати ракети, спокійно не передав один із ключових компонентів. Активну радіолокаційну головку самонаведення. Без неї ракета нікуди не влучить і просто не буде працювати. Ця технологія залишається в руках американської компанії. Так само було б і щодо України», — пояснив Катков.
Він наголосив, що Україні не варто очікувати передачі повного циклу виробництва.
«Ми не повинні розраховувати на те, що нам дадуть робити цю ракету повністю з нуля. Такого ніде немає. Американці завжди залишають за собою виробництво ключових компонентів, без яких система не працюватиме. Ми ніколи не були залучені до кооперації з американськими партнерами в такому форматі. Потрібно перевірити якість виробництва, контроль процесів, відповідність стандартам. Це складна і тривала процедура», — підкреслив головний редактор Defense Express.
Катков нагадав, що Польща, яка закупила Patriot у 2019 році, досі проходить етап локалізації окремих елементів.
«Поляки отримали право виробництва пов’язаних комплектуючих. Однак навіть політична домовленість і запуск виробництва мікродвигунів до ракети PAC-3 MSE зайняли сім років. Для них це була абсолютно нова компетенція»,— каже Катков.
Він також скептично оцінив припущення, що Україна зможе виробляти більше ракет, ніж американські компанії.
«Дохід Lockheed Martin більший, ніж бюджет України за 2021 рік. Це найбільша оборонна компанія у світі. Вона отримала понад 50 мільярдів доларів на програму збільшення виробництва ракет утричі — до 2000 одиниць на рік. Дуже малоймовірно, що ми зможемо робити щось більше, ніж такий монстр оборонної індустрії», — підкреслив експерт.
Експерт підкреслив, що нинішню ситуацію не можна називати затримкою.
«Ніякої затримки немає. Просто не треба розраховувати, що ми отримаємо ліцензію в короткій перспективі, а післязавтра вже почнемо виробляти ракети. Представник США при НАТО прямо говорив, що до кінця року передачі ліцензії точно не буде, тому що зараз іде лише опрацювання параметрів: що саме, як саме і в якій кількості може бути передано. Lockheed Martin — приватна компанія. Raytheon, який виробляє Patriot, — також приватна компанія. Саме їм належать права на ракети та комплекс. Навіть якщо є політичне рішення уряду США, ці компанії мають домовитися з українською стороною. Створити спільне підприємство, відкрити дочірню структуру в Україні чи обрати іншу модель співпраці», — пояснив головний редактор Defense Express.
За оцінками Каткова, лише перехід від політичної домовленості до юридично оформленої угоди може зайняти півтора-два роки. Потім потрібен ще час на реалізацію виробництва.
Окремо експерт звернув увагу на дефіцит ракет Patriot у США та Європі.
«За оцінками американського оборонного інституту CSIS, у США залишилося близько 800 ракет до Patriot. Це приблизно по 13 ракет на одну батарею. Фактично цього вистачає, щоб повністю зарядити лише дві пускові установки на батарею. Остання передача Польщею — лише п’ять ракет — викликала серйозний політичний скандал. А поляки свого часу закупили всього 200 ракет. Це не так багато, як може здатися. Можна мати батареї, але якщо немає ракет — це просто залізо, яке можна поставити на зберігання, тому що воно не виконує своїх функцій», — пояснив він.
Говорячи про українсько-європейський проєкт Freya, експерт зазначив, що він має високий пріоритет, але його реалізація також потребує часу.
«Проєкт Freya вже отримав максимальний національний і міжнародний пріоритет, він зафіксований у спільних міжнародних документах і розвивається. Але треба розуміти строки його реалізації», — каже Катков.
За його словами , компанія-розробник Fіre Point заявила, що перші випробування перехоплення балістичних ракет заплановані лише на липень 2027 року.
«Це лише початок випробувань. Після цього потрібен час на їх завершення, потім — малосерійне виробництво. Далі — великосерійне, і лише потім починається насичення військ цими ракетами та виготовлення самих зенітних комплексів», каже Олег Катков.
Він уточнив, що ракета Freya FP-7X за своїми можливостями на першому етапі буде ближчою до Patriot PAC-2, а не до сучасної PAC-3 MSE. PAC-3 MSE знищує балістичну ракету кінетично. Ракета буквально врізається в ціль і знищує її разом із бойовою частиною ще в повітрі. А PAC-2 і Freya FP-7X працюватимуть за уламковим принципом. Вони вражають ціль уламками, можуть відхилити її від траєкторії, але бойова частина все одно може впасти і вибухнути.
Підсумовуючи, Катков закликав не очікувати швидкого результату від програми створення власної ракети.
«За рік ми лише вийдемо на етап випробувань власної ракети. Сподіваємося, що вони будуть максимально успішними, але треба чітко розуміти: через рік — лише початок випробувань, а не готова ракета на озброєнні», — підсумував він.