Військовий із дроном/Ілюстративне фото
Ефективність роботи безпілотників на різних напрямках суттєво відрізняється через особливості ландшафту та інтенсивність російських наступальних дій.
На конкретному прикладі одного батальйону 429-ї бригади «Ахіллес» Юрій Федоренко в етері Громадського радіо розповів про різницю між Куп’янським і Запорізьким напрямками.
За словами Федоренка, Харківщина є складною для роботи безпілотників через густу рослинність, перепади висот та велику кількість лісосмуг.
Саме особливості Харківщини ускладнюють роботу безпілотників.
«Це я до чого кажу? Я до того кажу, що умови ведення бойових дій на Харківщині, вони завжди були дуже складними з точки зору безпілотників.
Це пов’язано з місцевістю, ландшафтом місцевості, перепадами висот, зі своєю неймовірною природою, густими посадками. Не можна порівняти посадку на Донеччині, з якої одні стовбури залишилися, яка на карті є, а фактично її немає, і Харківські посадки, які просто неможливо вибити до лисого стану для того, щоб своєчасно виявляти, бачити противника і знищувати», — каже Юрій Федоренко.
Водночас, за його словами, на Запорізькому напрямку інтенсивність російських атак створює більше можливостей для ураження противника.
«На конкретному прикладі, ось дивіться, один батальйон 429-ї бригади «Ахіллес», воюючи на Куп’янському відтинку, знищує в середньому 120 окупантів за місяць. Це вбиті, поранені, які гарантовано підтверджені всією групою верифікаторів.
Той же самий батальйон, виконуючи завдання на Запорізькому відтинку, один в один, всі ті самі, комбат той самий, управління, комроти, комвзводів, командири відділень, хлопці та дівчата, які безпосередньо забезпечують та пілотують. Вдумайтесь, за місяць 400–200 і 370–300 підтвердженими по противнику. Той самий батальйон. Тобто зрозуміло, що ціна одного й одиниці противника на Куп’янщині і на Запоріжжі буде вартувати по-різному», — пояснив командир 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес».
За його словами, така різниця обумовлена двома основними факторами.
«Це обумовлено двома факторами. Перший — це ландшафт місцевості, а другий — це інтенсивність наступальних дій противника. Скільки ворог готовий класти своїх солдат на один квадратний метр лінії боєзіткнення.
Запорізький відтинок є одним з найбільш пріоритетних для ворога, тому він кладе солдат буквально пачками. От тобі і різниця. Вдумайтесь, 120 і майже 800 на один батальйон за той самий період часу», — підкреслив Федоренко.
Командир наголосив, що українські військові змушені адаптуватися до особливостей кожного напрямку.
«Тому я маю вам сказати так, що в кожному — в нас неймовірна країна, кожен регіон, кожна область, вона, як і з точки ведення бойових дій, і з точки особливостей, є унікальною.
І тому ми робимо все можливе, щоб швидко призвичаюватися і бути максимально ефективними, щоб кожен дрон, який нам дає український народ, летів з ефективністю конкретно по противнику, досягаючи бажаного результату знищення та розгрому ворога», — підсумував військовий.
Нагадаємо, що раніше Юрій Федоренко в етері Громадського радіо повідомив, що літня наступальна операція Росії не досягла стратегічних, оперативних і навіть тактичних цілей на лінії бойового зіткнення.
Водночас восени та взимку ситуація може суттєво загостритися через поповнення російської армії після примусової мобілізації.