FPV-дрони на «шахедах»: наскільки ефективна технологія та чи можуть окупанти її масштабувати

Російські окупанти використовують технологію застосування FPV-дронів на «шахедах». Як вона працює, наскільки ефективна та чи може ворог її масштабувати?

Про це в етері Громадського радіо говорили із засновником компанії-виробника оборонної продукції FIRST CONTACT, учасником бойових дій Валерієм Боровиком.

«Конструкція давно відома… Зараз це застосовують із використанням штучного інтелекту, коли дрон у заданій точці, наприклад, від’єднується від носія і, відповідно, доводиться до цілі через штучний інтелект…

Це ще не надто масштабовано, адже найголовніше в цій історії — сталий зв’язок: як він може бути забезпечений, насамперед із дроном-носієм, а вже в другу чергу — з дроном, який відривається та рухається за своїм маршрутом. Тобто якщо забезпечити сталий зв’язок — наприклад, через ретранслятори, їхню наявність на території противника чи на нашій території під час його дій, — то з цим можна працювати. Отже, масштабування цього напрямку залежить від того, як саме керуватиметься скинутий дрон», — розповів Валерій Боровик.

Відповідаючи на запитання щодо того, як швидко ворог зможе усунути технічні проблеми та наростити застосування «шахедів» як носіїв FPV-дронів для своїх атак експерт зазначив:

«Якби противник мав Starlink, це була б дуже серйозна загроза. І, до речі, перші зальоти подібних дронів у глиб України якраз і спровокували розмови з Маском та прохання взагалі відключити росіянам Starlink.

Тому цій технології, умовно кажучи, десь два з половиною роки з моменту, як вона почала працювати не тільки на лінії зіткнення. І вона навіть на лінії зіткнення ще не масштабована. Адже ви розумієте: коли дрон із такими FPV летить не надто високо, це чудова ціль. Тому її логічно застосовувати подалі від лінії зіткнення, аби тактичні мобільні вогневі групи не могли збивати ці БпЛА».

Водночас Валерій Боровик зазначив, що підвісити FPV-дрони під реактивний безпілотник фактично нереально, оскільки їх просто змете потоком повітря на такій швидкості. Натомість на модифікаціях із двигунами внутрішнього згоряння, які рухаються зі швидкістю близько 200 км/год, таке розміщення цілком можливе:

«Тоді вже говорити про масштабування можна буде в контексті розвитку їхнього супутникового сегмента — зокрема супутників «Рассвет» тощо, які вони виводять не надто вдало та втрачають. Тобто поки ці супутники не забезпечать дуже серйозне покриття території України, а для цього їм ще потрібно створити велике супутникове угруповання. От коли воно з’явиться, тоді можна буде говорити про серйозну небезпеку…».

Разом з тим він наголосив на необхідності вже зараз працювати над системною протидією цим викликам.