Краєв: США обрали неефективну «човникову дипломатію» у переговорах щодо України

Нинішній підхід адміністрації Дональда Трампа до переговорів щодо завершення російсько-української війни може виявитися малоефективним.

Про це в етері Громадського радіо розповів експерт Української призми, старший викладач кафедри міжнародних відносин Києво-Могилянської академії Олександр Краєв.

За його словами, США спочатку узгоджують позицію з Москвою, а вже після цього обговорюють її з Києвом, хоча раніше Україна та європейські партнери намагалися вибудувати іншу логіку переговорів. Україна протягом тривалого часу працювала над тим, щоб переговорний процес відбувався у форматі, коли спочатку США, Україна та європейські партнери спільно визначають позицію. А вже потім представляють її Росії.

«Проблема саме в тому, що американці це зробили в такому формулюванні — звірити позиції з Києвом перед дзвінком з Москвою. Просто до того попереднього дуже багато часу, весь попередній рік роботи з адміністрацією Трампа. А до того ще достатньо багато часу спілкування з адміністрацією Байдена. Наша дипломатія, наше керівництво якраз працювали над тим, щоб ця човникова дипломатія працювала трохи в іншому ключі. Що спочатку звіряються позиції з Києвом та європейськими партнерами, спочатку ми робимо спільний план дій — ми, американці та європейці. Потім цей план, по суті, після того, як ми його вже затвердили. Як ми маємо певну рамку, виноситься росіянам, і в росіян є варіант або його прийняти, або отримати додаткові санкції», — сказав Краєв.

Він зазначив, що зараз США мають додатковий інструмент тиску на Росію у вигляді законопроєкту Грема—Блюменталя.

«І зараз, коли якраз готується до ухвалення законопроєкт Грема—Блюменталя, такий би варіант міг спрацювати. Бо американська адміністрація нарешті має засоби і можливості додатково натиснути на Москву. Але ми бачимо, що вони все одно обрали ось такий шлях — спочатку говорити з Москвою. Спочатку узгоджувати позиції з росіянами, а вже потім говорити з Україною», — наголосив експерт.

Окремо Краєв оцінив візит до Києва Джареда Кушнера та Стіва Віткофа. На його думку, говорити про суттєві результати цієї поїздки поки зарано.

«Чесно кажучи, я не дуже, скажімо так, переконаний, що цей конкретний візит щось насправді змінив. Проблема в тому, що, дивлячись на програму візиту, дивлячись на те, які теми піднімалися. Як саме про них говорили, я скоріше сприймаю цей візит Кушнера і Віткофа як, на жаль, просто ознайомчий», — сказав він.

Експерт звернув увагу на те, що Кушнер і Віткоф не мають тривалого досвіду роботи саме у сфері міжнародної політики. Водночас їм доводиться працювати одразу з великою кількістю складних міжнародних питань.

«Ну що, для нас, я думаю, в Україні звучить просто смішно, як це на четвертий, скоро вже п’ятий рік війни, ще можна бути незнайомим з усією проблематикою. Ще можна уточнювати там якісь питання. Але ми маємо справу з людьми, які до того не займалися взагалі ані політикою, ані міжнародними відносинами. І більше того, які зараз паралельно з нашою темою займаються темою Палестини, займаються темою Ірану. Займаються темою загального врегулювання Близького Сходу, бо Кушнер має знову відновити угоди Авраама, які були за першої адміністрації Трампа. Які ще й паралельно займаються підготовкою до візиту Сі Цзіньпіна до Америки», — зазначив Краєв.

Він додав, що така ситуація, на його думку, пояснює відсутність конкретного прогресу після візиту.

«Тобто два рієлтори, ще один, який має непогану юридичну освіту, бо він Трампа захищав. Але в цілому два рієлтори намагаються вирішувати на собі всю зовнішню політику найбільшої ядерної демократичної потуги світу. Тому я абсолютно не дивуюся, що цей візит дійсно був, скоріше, ознайомчим. Тому він не приніс, окрім такої вступної глави, ніякого додаткового прогресу», — сказав експерт.

Окремо експерт розкритикував підхід, за якого санкції проти Росії можуть поступово послаблюватися у разі досягнення проміжного припинення вогню або домовленостей.

«От, на жаль, присутність Джина Ленга якраз для мене є таким насторожуючим сигналом. Тобто це, по суті, продовжує ту тему, яку в Ешвілі, на засіданні міністрів фінансів групи 20 розпочав Скотт Бесент. Коли він прямо сказав, і потім він це ще раз повторив своєму російському візаві. І потім він це ще раз повторив репортерам, що, мовляв, якщо вдасться досягнути проміжного припинення вогню. А тим паче, якщо вдасться досягнути якогось реального рішення, то поступово санкції з Росії будуть зніматися», — розповів Краєв.

На його думку, така логіка створює для Москви можливість маніпулювати умовами мирного процесу.

«Це, по суті, розв’язує просто руки росіянам як завгодно маніпулювати термінами, маніпулювати самим визначенням мирного процесу. Самим результатом переговорів для того, щоб отримати зняття санкцій. А потім знову ці самі домовленості порушувати», — вважає експерт.

Краєв припустив, що за такого сценарію переговорний процес може нагадувати нову версію Мінських домовленостей.

«Тобто, по суті, ми заходимо на другий раунд ще більш спотворених мінських переговорів, які росіяни все одно не будуть дотримувати. А американці жодним чином не будуть реагувати», — сказав він.

Водночас експерт наголосив, що Вашингтон має можливості змусити Росію погоджуватися на більш прийнятні умови.

«Я з цією думкою погоджуся, але лише частково. Можливість тиску на Росію у Трампа все-таки є. Проєкт «Грема—Блюменталя» зріже доходи від російського експорту майже на 70%», — заявив Краєв.

За його словами, потенційний законопроєкт також може бути інструментом впливу на держави, які економічно співпрацюють із Росією.

«Крім того, законопроєкт «Грема—Блюменталя» дозволить Трампу тиснути і на Китай, і на Індію, і додатково на Іран, і на країни Центральної Азії. Тобто, по суті, це якраз є та універсальна зброя, з якою можна і на зустріч із Сі їхати з позиції сили. І з росіянами говорити предметно, і дійсно на них тиснути», — пояснив він.

Проте Краєв вважає, що адміністрація Трампа наразі більше орієнтована на домовленості з авторитарними лідерами, ніж на використання важелів тиску.

«Проте ми бачимо, що і у випадку Сі, і у випадку Росії таке враження, що Трамп хоче знову-таки сподобатися диктаторам. Він хоче з ними домовитися. Він не хоче їх примусити себе вести адекватно. Він хоче саме з ними домовитися. І, як на мене, це є наша з американцями в цьому контексті ключова проблема», — сказав експерт.

Водночас Краєв вважає позитивним сигналом активнішу участь європейських партнерів у переговорному процесі.

«В плані ракет якоїсь серйозної зміни ми не побачимо. Скоріше, зміна може відбутися за рахунок наших європейських партнерів. Тобто єдиний позитивний, скажімо так, сигнал, який я побачив у зустрічах у Києві, це те, що там були присутні представники європейської трійки», — зазначив він.

На його думку, Європа може відіграти важливішу роль як у дипломатії, так і в забезпеченні України озброєнням.

«Це те, що насправді Європа знову залучена до переговорного процесу, Європа знову готова робити більше, Європа знову є частиною великої дипломатії. І американці мало того, що готові Європу чути і Європу залучати, американці готові бачити в ній партнера в контексті врегулювання російської агресії проти України. І це, мені здається, є єдиним позитивним сигналом. Саме Європа зараз здатна і готова змінити якимось чином позицію, скажімо так, Сполучених Штатів», — сказав Краєв.

Він також звернув увагу на європейське фінансування закупівлі американського озброєння для України та можливість активізації виробництва систем ППО і ракет у Європі.

«Тобто зараз уже варто сказати, що закупівля основної маси обладнання, озброєння і ресурсів зі сторони Сполучених Штатів відбувається через ініціативу PURL. Куди витрачаються європейські гроші. Варто також згадати, що саме на Європу Трамп хоче покласти основні питання стосовно підтримки миру, безпеки і в тому числі також потенційної миротворчої місії. Про яку чомусь знову почали говорити в контексті Запорізької області», — зазначив експерт.

За його словами, перспективною може стати дискусія про виробництво американських ракет у Європі.

«Тобто я не думаю, що суто сама позиція Кушнера і Віткофа якось нам посуне питання американського ППО. А ось ширше залучення Європи дійсно покладає на це певні шанси. Як мінімум, я думаю, знову має відродитися дискусія про ліцензоване виробництво ракет PAC-3 у межах Європейського Союзу», — сказав Краєв.

Експерт також наголосив на необхідності для України вибудувати чітку переговорну логіку із західними партнерами.

«Я думаю, скоріше це означало те, що це була саме ініціатива української делегації. Ми зі своєї сторони намагалися вибудувати певну переговорну логіку. Тобто, умовно кажучи, з ким в який момент про що ми говоримо, кого в чому ми переконуємо, з ким ми працюємо, за якими конкретними темами», — пояснив він.

На його думку, одних публічних дипломатичних контактів для цього недостатньо.

«Тобто американський підхід поки мені виглядає: давайте говорити, а там щось вийде. Ну, це те, по суті, що Трамп описував у своїй книзі «Мистецтво укладати угоди». Чи вам треба говорити з людьми, вам треба сподобатися людям і тоді укладати угоду. No way, Einstein. Дійсно, дуже легкий рецепт, який, на жаль, у нашій ситуації не працює», — заявив Краєв.

Він вважає, що Україні, США та європейським партнерам необхідно значно більше робочих консультацій.

«А тому така велика кількість сесій, мені здається, потрібна була якраз для того, щоб напрацювати хоча б якусь схему. Тобто, умовно, якщо ми прагнемо тристоронньої зустрічі, і Трамп готовий також до цієї тристоронньої зустрічі, супер. Тоді в якому порядку з ким ми узгоджуємо позицію? Ми узгоджуємо позицію виключно з американцями, чи нам треба, щоб росіяни також її підтвердили? Європейці долучаються напряму під час зустрічі чи європейці просто в дорадчій функції перебувають? Плюс, позиція Європи і США має бути на 100% узгоджена чи це можуть бути дві паралельні позиції, які одна одну підтримують? І це просто такі базові питання, яких насправді ще десятки, якщо не сотні», — зазначив експерт.

За його словами, такі консультації мають стати постійним робочим процесом.

Водночас експерт закликає не перебільшувати значення нинішнього етапу переговорів.

«Зарано говорити, це підготовка до підготовки, говорячи дипломатичною мовою. Ми наразі готуємо підґрунтя до того, щоб просто, як мінімум, Москва і Київ могли почати говорити. Бо ми не можемо мріяти про тристоронню зустріч, допоки москалі не поступляться і хоча б не покажуть своєї готовності до нормальної, адекватної дипломатії. Якщо цього не станеться, це наступне просто не має сенсу», — підсумував Олександр Краєв.