Значок НАБУ/Фото: пресс-служба НАБУ
На тлі розслідування НАБУ та САП щодо ймовірної злочинної організації, до якої може бути причетний співробітник Офісу Генерального прокурора. 6 вересня Telegram-канали почали поширювати повідомлення на захист прокуратури. У публікаціях розслідування називали «інформаційною атакою», яка нібито «розсипається». Згодом пов’язали його із припущенням про спробу зірвати мирні переговори. Щонайменше чотири такі публікації набрали понад мільйон переглядів.
Водночас юристка та керівниця проєктів Антикорупційного центру «Межа» Олена Купіна в етері Громадського радіо заявила, що у справі про діяльність мережі кол-центрів НАБУ і САП можуть повідомити про підозру, зокрема, заступникам генерального прокурора.
За її словами, слідство також перевіряє можливу участь працівників ОГП у забезпеченні захисту фігурантів цієї схеми.
Наразі слідство розслідує, зокрема, участь фігурантів у злочинній організації та легалізацію коштів, які отримували кол-центри. Купіна також розповіла про схему, за якою окремі кол-центри могли отримувати захист від правоохоронців.
«Наразі, що змінюється усім підозрюваним, це участь у злочинній організації та легалізація, відмивання коштів. Тобто мова зараз поки йде про розслідування епізодів, що вони вже потім робили з тих коштів, які приносять ці кол-центри. Як виглядала схема по кол-центрах? Те, що ми чули на обговоренні плівок, воно стосувалося того, що регіони мають погоджуватися з конкретними людьми в офісі прокурора. І попереджати про те, на які обшуки вони збираються йти, щоб не піти до тих, до кого не слід йти. З ким вже домовлено, і ходити тільки до тих, хто, скажімо так, у чорну працює, без «криші»», — сказала юристка.
Купіна зазначила, що тим кол-центрам, які вже мали зв’язки в Офісі генерального прокурора, могла гарантуватися безпека. Навіть у випадках, коли європейські країни зверталися до України по міжнародну правову допомогу.
«Там обговорювалися, наприклад, епізоди, як європейські країни звертались, просили провести обшук або допит певних осіб, яких вони ідентифікували пов’язаними із шахрайством. А Кропива обговорював з іншими, як він інструктував, що треба задати, що не треба задати. І як, умовно кажучи, все одно спасти, надати імунітет тим співучасникам, за кого він, скажімо так, вписувався», — розповіла вона.
За словами юристки, також обговорювали внесення змін до наказу генерального прокурора №39, який регулює питання взаємодії та підслідності.
Купіна наголосила, що діяльність українських кол-центрів стала предметом міжнародної уваги через численні випадки шахрайства щодо громадян інших країн.
«Я просто хочу зазначити, що в цьому році Україна, на жаль, в європейських шпальтах на перших сторінках була не тільки про те, як ми героїчно боремося і захищаємо весь світ від Росії. Але і пов’язано з низкою скандалів, пов’язаних з діяльністю кол-центрів. Тому що це були і випадки, коли громадянина України за кордоном викрали, через всю цю діяльність з кол-центрами.Катували, вбили, розчленили і його рештки збирали по пляжу, умовно кажучи. І це був теж такий великий міжнародний скандал. Це випадки, коли намагалися підірвати деяких, вчиняли замахи на життя деяких осіб, які, можливо, причетні до цього», — сказала Купіна.
Вона також згадала міжнародні сигнали українській владі щодо необхідності протидіяти діяльності кол-центрів.
«І, скажімо так, прямі і непрямі, відкриті і дипломатичними каналами сигнали до керівництва країни і до президента, щоб робити щось з кол-центрами. Бо європейські громадяни потерпають від цього, ошукані громадяни європейських країн. Всі нитки ведуть до вас в Україну, будь ласка, боріться з кол-центрами. Саме тому президент і подав два законопроєкти з цим пов’язаних. І саме тому навесні, влітку активізувалося, скажімо так, публічно більше висвітлення цих тем», — зазначила юристка.
Олена Купіна пояснила, чому, на її думку, зв’язки в прокуратурі можуть бути ключовими для функціонування таких схем.
«Дивіться, що саме головне? Будь-яке кримінальне провадження, яке відкривається будь-яким правоохоронним органом, який має право щось розслідувати. Візьмемо ДБР, Нацпол, БЕБ, що завгодно, будь-яке провадження, воно неможливе без процесуального керівника. Процесуальний керівник — прокурор. Тобто, маючи зв’язки з прокуратурою, ти можеш вирішувати справи з будь-яким правоохоронним органом. Тому що, по суті, за ними останнє слово, їх процесуальне повноваження. Або підписати санкцію, дозволити обшук, чи звернутися до слідчого судді з певними іншими негласними слідчими розшуковими діями, погодити підозру і так далі», — пояснила вона.
За її словами, централізовані зв’язки на рівні Офісу генпрокурора могли дозволяти поширювати таку систему на різні регіони.
Купіна також заявила, що після спецоперації «Феміда» учасники схем стали обережнішими з переказом великих сум через банківську систему.
«Перша маленька ремарка, все дуже круто змінилось після спецоперації «Феміда», яка була буквально влітку. Тому що якщо раніше не хизувалися і через якісь а-ля помийки чи підставні організації вносили ті кошти і вирішували все з фінмоніторингом. І банки були готові закривати на це очі, то якраз таки після того, як була спецоперація «Феміда» і показували, як прослуховували і як перевіряють фірми всіх причетних до тих, хто так збирав заставу для Галущенка, то, звісно, охочих стало менше», — розповіла вона.
За словами Купіної, проблема, на її думку, не у відсутності коштів у фігурантів, а у небажанні офіційно вносити їх через банки.
«Тому, власне, грошова маса у цій організації безперечно є. У них є грошова маса на 20 таких застав. Тобто тут питання не в наявності коштів, а питання в тому, що ніхто не готовий їх вносити. Бо це ж вносити через банк, це фінмоніторинг, що це було відповідне офіційне надходження і так далі. Тому тут у цьому проблема, не в тому, що коштів нема», — сказала юристка.
Юристка вважає, що НАБУ і САП необхідно дати час для збору додаткових доказів після проведення обшуків та оголошення підозр.
«Щодо процесуальних кроків, я, звісно, розумію всі настрої суспільства і нам завжди хочеться, щоб всіх, от тільки є якась підозра, щоб це швидко було і вже через два місяці питають, чому ніхто не сидить. Тут нам дуже чітко треба розуміти, що у кожного розслідування є деякі певні стадії. Перша стадія — негласна, це коли вони прослуховують, проводять обшуки, роблять якісь слідчі дії, і це невідомо ні фігурантам справи, ні суспільству, нікому. Це робиться НАБУ і САП таємно. Це негласна стадія. Вона може бути дуже довга», — сказала Купіна.
Вона пояснила, що після повідомлення про підозру слідство має продовжити збирати докази.
«І після того, як оголошена підозра, у слідства є максимум 12 місяців, щоб зібрати додаткові інші докази. Я розумію, що коли ми отакі плівки чуємо, то люди хочуть чуть не на вилах винести людей причетних. Але у нас, на щастя, країна демократична і є якась змагальність судового процесу. Тому просто по таким плівкам не можна людину засудити. Тому зараз НАБУ і САП будуть збирати додаткові інші докази, щоб беззаперечно доказати і пред’явити обвинувачення цим людям», — зазначила юристка.
Купіна додала, що слідству ще необхідно отримати фінансові документи та інші докази.
«Тому я до того, що раніше певні дії неможливо було вчинити на цій стадії негласні. Тепер уже стадія гласна, треба ще час додаткові збирати документи. Я нагадаю, як, наприклад, було з Єрмаком. Це нормально, до нього в кінці 25-го року прийшли з обшуками, а підозра вже була тільки в травні. Тобто треба нам ще почекати, коли вони проводять це розслідування, збирають додаткові докази, але роблять те, що вже можна зробити тільки гласно», — сказала вона.
Водночас Купіна вважає, що НАБУ і САП можуть зіткнутися з тиском через розслідування щодо високопосадовців.
«Тому то, що нам тут треба, це запастися терпінням, дати час НАБУ і САП напрацювати інші докази. Щоб зробити наступні процесуальні дії в юридичній площині, в процесуальній площині і бути готовими захищати їх», — наголосила юристка.
Вона очікує подальших підозр у справі.
«Я впевнена, що якби не було впевненості, що зможуть зібрати достатніх доказів, то НАБУ і САП не вказували б так сміливо на те, що це було. Скажімо так, натяки нам не давало, що було за дорученням генерального прокурора і не обшукували б його робоче місце і його заступниці. Тому нам слід очікувати підозру заступникам, а саме Марії Вдовиченко і Кравченко», — заявила Купіна.
Нагадаємо, що у неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви, якого НАБУ підозрює в організації покривання роботи шахрайських кол-центрів.
Раніше Генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і доручив провести перевірки в Офісі генпрокурора. А також — прокоментував законність своїх побутових витрат.
Як повідомляє «Суспільне», вже у понеділок, 7 вересня, ВАКС відправив під варту на 60 днів Єлизавету Івахненко — співмешканку заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиви.
Суд ухвалив рішення взяти її під варту терміном на 60 днів, до 2 листопада, з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень.
НАБУ і САП викрили злочинну організацію, учасники якої систематично одержували неправомірну вигоду від шахрайських кол-центрів і легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми виявився один із керівників структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора.
Як пише «Суспільне, з матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокуратури Сергія Кропиву. За даними слідства, він створив та очолив злочинну організацію в середині 2025 року та залучив до неї чинних працівників органів прокуратури та інших людей.
Учасники організації налагодили механізм систематичного одержання хабарів за неперешкоджання незаконній діяльності шахрайських кол-центрів — «офісів». Отримані кошти фігуранти легалізовували через низку схем.
Наразі викрили п’ятьох учасників злочинної організації. Попередньо, їм кваліфікують ст. 255 Кримінального кодексу України (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній), ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).