Чи можуть вилучити автомобіль для потреб ЗСУ: пояснення юриста

Пропагандистські ресурси поширили новий наратив, стверджуючи, що українська влада готується з 2027 року «конфісковувати» приватний транспорт для подолання нібито «дефіциту транспортних засобів у Збройних силах».

Посилаючись на начебто отриману інформацію із засідання в Офісі президента, у публікаціях стверджувалося, що влада обговорювала вилучення транспортних засобів у цивільних і перед початком «конфіскацій» спочатку готуватиме громадськість через медійні повідомлення. Ймовірний план подавався як доказ того, що влада «грабує народ», реалізуючи сценарій «країни-камікадзе». Редакція Громадського радіо провела моніторинг сумнівних проросійських Telegram-каналів, які працюють на українську аудиторію, і виявила поширення таких наративів 7 вересня. Сукупно, станом на день 7 вересня, дописи сумнівних Telegram-каналів на цю тему зібрали понад 115 тисяч переглядів.

В етері Громадського радіо юрист практики Defence and security адвокатського об’єднання LCF Володимир Романчук пояснив, що насправді говорить закон та розповів, коли держава може вилучити приватний транспорт.

«Будь-яка маніпулятивна інформація має базуватися на реально існуючих фактах. На мою думку, доцільно обговорити саме чинні норми законодавства, які передбачають можливість вилучати автомобілі у фізичних осіб, громадян та підприємств. А також чітко розібрати, що з цього (наративу — ред.) є цілковитою вигадкою», — зазначив Володимир Романчук.

За його словами, з точки зору законодавства безоплатно вилучити (конфіскувати) автомобіль у громадянина можна з кількох підстав:

• за адміністративні правопорушення: зокрема за системне керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
• за рішенням суду у цивільних справах: у разі наявності боргових зобов’язань або під час поділу майна (у такому разі авто передається іншому громадянину, а не державі);
• у межах кримінального провадження: за обвинувальним вироком суду, якщо машина була знаряддям злочину або вирок передбачає конфіскацію майна за скоєне правопорушення.

«Проте тут ідеться не про комплектування Збройних сил автомобілями громадян, які не скоїли жодних протиправних дій.

Якщо говорити про вилучення, а не конфіскацію, то воно застосовується не до правопорушників і передбачає або повернення авто, або виплату компенсації. У цьому разі діють норми військово-транспортного обов’язку, який регулюється законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», а також низкою інших нормативно-правових актів. Проте наразі чіткого алгоритму такого вилучення автомобілів для потреб ЗСУ немає», — додав юрист.

Водночас він зазначив, що чинне законодавство вже містить певні запобіжники. Зокрема, заборонено вилучати на потреби Збройних сил автомобілі, які перебувають у лізингу чи оренді й не належать громадянину на праві власності. Крім того, неможливо вилучити авто, якщо воно є єдиним у власності особи.

«Якщо йдеться про великі підприємства, установи й організації незалежно від форми власності — наприклад, компанію-перевізника, яка має автобуси, що гіпотетично можуть бути потрібні Збройним силам для перекидання особового складу, — такі транспортні засоби можуть вилучатися. Однак лише за умови, що їх попередньо включено до мобілізаційного плану, складеного органами місцевого самоврядування. Про це перевізника повідомляють заздалегідь, адже ці автобуси чи вантажівки мають перебувати на обліку.

У разі вилучення майна складається акт, у якому зазначають стан кожного транспортного засобу, марку та інші ідентифікаційні дані для його подальшого розпізнавання. Якщо авто зазнає пошкоджень або буде знищене, власникові виплачується компенсація. Якщо ж транспорт залишиться неушкодженим, його повертають протягом 30 днів після підписання президентом указу про демобілізацію після завершення особливого періоду воєнного стану», — розповів Володимир Романчук.

Підсумовуючи, він наголосив, що чинне законодавство не дозволяє безпідставно та безоплатно вилучати автомобілі громадян. Крім того, за його словами, ні Кабінет Міністрів, ні Верховна Рада наразі так і не забезпечили достатнього нормативного регулювання для повноцінної реалізації військово-транспортного обов’язку:

«Тож це дійсно має вигляд звичайної недолугої маніпуляції, покликаної створити в інфопросторі додатковий привід для напруженої дискусії».