Українські діти під час війни/Ілюстративне фото
Від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 744 українські дитини. Ще 2904 дитини отримали поранення. Водночас ці цифри не є остаточними, оскільки достеменно невідомо, скільки дітей постраждали на тимчасово окупованих територіях.
Про це в етері Громадського радіо розповіла Катерина Рашевська, правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини.
За її словами, за кожною цифрою статистики стоїть конкретна дитина, а кількість загиблих і постраждалих продовжує зростати.
«На сьогодні це вже 744 загиблих дитини, і така динаміка є тривожною, тому що за кожною цифрою стоїть конкретна дитина. Маленька, доросла, немає значення, — але це про значну втрату для родини і для нас, і для держави», — розповіла Катерина Рашевська.
Вона наголосила, що статистика не охоплює всіх випадків, зокрема через відсутність повної інформації з окупованих територій. Правозахисниця звернула увагу на ситуацію в Олешках і Голій Пристані на Херсонщині. Де, за її словами, діти перебувають в умовах, що несуть загрозу їхньому життю та здоров’ю.
«Також підкреслюю, що ця цифра не є кінцевою, і ми достеменно не розуміємо, яка ситуація є на окупованих територіях України. Також наголошую, що на цих окупованих територіях значна кількість дітей на сьогодні перебуває в умовах, які можуть призвести до завдання каліцтва або навіть до смерті. Зокрема, та ситуація, яка склалася в Олешках, у Голій Пристані, має вже викликати не просто глибоке занепокоєння міжнародного співтовариства. А чіткі дії, щоб попередити зростання цифри 744 до тисяч дітей», — зазначила Рашевська.
За даними правозахисниці, 2904 українські дитини отримали ушкодження внаслідок російських дій. Частина з них потребує тривалого медичного супроводу та протезування.
«Також важливо, що 2904 дитини отримали у зв’язку з російськими діями ушкодження. Тобто вони були скалічені і потребують того чи іншого медичного супроводу, зокрема протезування. Відтак ці цифри на сьогодні є тривожними і продовжують зростати. Ми бачимо, що Російська Федерація насправді цілеспрямовано атакує і заклади по догляду за дітьми, і дитячі лікарні, і пологові будинки. Це вже набуває ознак такої собі систематичності, адміністративної практики, на яку варто звернути увагу в рамках кримінального провадження», — сказала вона.
За даними Національної поліції України, 2363 дитини нині вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Рашевська пояснила, що йдеться про дітей, зникнення яких може бути пов’язане з війною та російською агресією.
«За даними Національної поліції України, на сьогодні 2363 дитини вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Тобто мова йде справді про зв’язок між таким зникненням і агресією Російської Федерації. Це не просто ті діти, з якими зв’язок втратився в силу тих обставин, які існували і до 2022 року. Мова йде про дітей, які також постраждали від збройного конфлікту», — розповіла правозахисниця.
За її словами, до цієї категорії можуть належати діти з окупованих і прифронтових територій. А також діти з регіонів, які перебувають під контролем України, але з якими родичі втратили зв’язок.
«Це діти, які знаходяться регіонально і на окупованих територіях, потенційно могли би знаходитися, тобто зв’язок із ними зник там. Це також діти з прифронтових регіонів і діти, які знаходяться на територіях, які значно віддалені від прифронтових, під контролем України. У цю цифру також включені ті діти, які насправді могли зникнути безвісти ще на початку повномасштабного вторгнення. І там вже мова йде про кілька можливих сценаріїв: тобто це або дитина загинула, на жаль, або дитину росіяни викрали, депортували чи примусово перемістили», — зазначила Рашевська.
Водночас трапляються випадки, коли дітей, які спочатку отримали статус зниклих безвісти, згодом знаходять. На платформі «Діти війни», за словами правозахисниці, зафіксовано понад 59 тисяч знайдених українських дітей.
«Також були випадки більш втішні, коли спочатку дитина отримувала статус «зникла безвісти за особливих обставин», а згодом її знаходили. І от, наприклад, на платформі «Діти війни» можна побачити цифру 59 170 українських дітей, які були знайдені», — сказала вона.
Рашевська також нагадала про евакуацію дітей із закладів інституційного догляду в перші дні повномасштабного вторгнення. Деяких вихованців вивозили до безпечних країн Європи, через що в окремих випадках могли виникати ситуації, коли інформація про місце перебування дитини втрачалася.
«Хочу нагадати, в яких обставинах відбувалася евакуація у перші години та дні повномасштабного вторгнення. Були вихованці закладів інституційного догляду, які, зокрема з безпекових міркувань, вивозилися в безпечні країни Європейського Союзу і не тільки. Тому, якщо надходила заява від імені певних осіб, які могли їх розшукувати, це фіксувалося. Згодом дитина вилучалася з відповідного реєстру», — пояснила правозахисниця.
Вона додала, що в Україні діє реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, до якого внесені як дорослі, так і діти, цивільні та військові.
«Я нагадаю, що в нас є реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Там є як дорослі, так і діти, як цивільні, так і військові. Ця цифра — 2363 дитини — це цифра, яка фігурує в даному реєстрі», — зазначила Рашевська.
Окремо правозахисниця розповіла про дітей, яких Росія, за даними українських органів, незаконно депортувала або примусово перемістила.
«Те, про що ви зараз говорите, це така собі особлива ситуація, коли мова йде про викрадення дітей представниками держави-агресора, про протиправну депортацію та примусове переміщення. І так, дійсно, знайти таких дітей у Росії — мова йде про щонайменше 57 суб’єктів Російської Федерації. Цю інформацію озвучували самі представники держави-агресора», — сказала Рашевська.
Вона зазначила, що дітей можуть шукати як на території Росії, так і на інших окупованих територіях. Частина дітей може перебувати в інституційних закладах або бути переданою до російських родин.
«Або ж знайти її на інших окупованих територіях, чи то вона буде у закладі інституційного догляду, в інтернаті, чи вже вона буде передана в російську родину. Також є вагома проблема в тому, що значна кількість дітей була або ж розлучена з їхніми батьками, або ж їхні батьки були вбиті у зв’язку з російськими атаками. І таким чином ми можемо не мати у наших реєстрах до 2022 року інформації про цю дитину, яка стала так званою воєнною сиротою», — розповіла правозахисниця.
За словами Рашевської, в Україні існує алгоритм ідентифікації та відстеження дітей, яких незаконно депортували або примусово перемістили. Вона зазначила, що відповідні процедури визначені, зокрема, постановою Кабінету Міністрів №551.
«Певний алгоритм на сьогодні вже існує. І він існує на рівні постанови Кабінету Міністрів України №551, що стосується загальних таких образів ідентифікації, трейсингу дітей, які були викрадені. Але, власне, хочу сказати, що ідеальної якоїсь магічної пігулки немає. І кожного разу інформація про викрадену дитину надходить із одного або іншого джерела», — зазначила вона.
Джерелами інформації можуть бути відкриті публікації російської сторони, звернення людей, які отримали інформацію про дитину в окупації, Росії чи Білорусі, а також свідчення вже репатрійованих дітей та їхніх родичів.
«Наприклад, коли ми отримуємо відомості з відкритих джерел, росіяни самі публікують певну інформацію. Чи то до нас звертаються певні особи, які хочуть повідомити про те, що дізналися або в окупації, або в Росії, чи в Білорусі. Це також можуть бути відомості, отримані від дітей, які вже були репатрійовані. Так, ви праві, це можуть бути родичі дітей», — сказала правозахисниця.
Рашевська звернула увагу на проблему так званого соціального сирітства, яка, за її словами, була характерною для окремих східних регіонів України до повномасштабного вторгнення.
«Я також нагадаю нам про такий феномен, як соціальне сирітство. Особливо це характерно було для східних регіонів України, коли на Донеччині, на Луганщині часто у так званих інтернатах, у закладах інституційного догляду. Якщо називати правильно, перебували діти, що мають біологічних батьків, і батьки могли про них піклуватися. Але просто п’ять днів вони проживали в інтернаті, на вихідних вони були вдома. А потім Росія окупувала цю територію і їх викрала. Тому були різні конфігурації», — пояснила вона.
За її словами, нині в реєстрі Міністерства юстиції України обліковується 20 651 дитина, яка була протиправно депортована або примусово переміщена.
«На сьогодні ми можемо говорити про 20 651 дитину, яка фігурує у реєстрі Міністерства юстиції України як така, що була протиправно депортована або примусово переміщена. На жаль, ця цифра постійно зростає. Добре, що ми можемо доідентифікувати, але сам масштаб цього злочину вражає», — сказала Рашевська.
Водночас є й позитивна динаміка щодо повернення дітей. За її словами, з-під російського контролю вже повернули 2644 українських дітей.
«Також можна говорити і про позитивну динаміку, що стосується розшуку та повернення дітей. 2644 дитини були повернені з-під російського контролю, з депортації або з окупації. Тому, так, Росія продовжує викрадати дітей, це те, що ми маємо зараз зафіксувати для себе», — зазначила правозахисниця.
Рашевська наголосила, що особливо вразливими до впливу російської системи є маленькі діти, зокрема ті, які перебувають у закладах інституційного догляду.
«Якщо дитина знаходиться в закладі інституційного догляду, її вразливість значно зростає. Особливо мішенню для держави-агресора стали невеликі діти — це до 5 років. Подекуди до 10 років, — ідентичність яких ще не достеменно сформована, її можна створити з нуля, нав’язавши таким дітям російські традиційні так звані духовно-моральні цінності. Російське громадянство, русифікувати їх, індоктринувати та мілітаризувати», — розповіла вона.
На думку правозахисниці, одночасно з пошуком та поверненням дітей необхідно забезпечувати притягнення винних до відповідальності.
«Проблеми залишаються. І на сьогодні потрібно паралельно проводити роботу із пошуку таких дітей, де вони перебувають у Росії, з їхнього повернення. Але також притягнення винних осіб до відповідальності», — наголосила Рашевська.
Правозахисниця повідомила, що провадження щодо злочинів проти українських дітей ведуться як на національному, так і на міжнародному рівнях. За її словами, понад 300 людей та близько 100 юридичних осіб уже ідентифіковані в межах санкційних механізмів за злочини або серйозні порушення щодо українських дітей.
«На сьогодні у нас є провадження і на національному рівні, і на міжнародному. Також є механізм санкцій, де вже було ідентифіковано понад 300 осіб і ще близько 100 організацій, тобто юридичних осіб, які вчиняли злочини або серйозні порушення проти українських дітей. Є кримінальні провадження на національному рівні, і вже близько трьох десятків осіб отримали свої підозри — за мілітаризацію, індоктринацію дітей, за їхню протиправну депортацію, примусові переміщення», — сказала вона.
За словами Рашевської, окремі кримінальні провадження охоплюють і злочини проти дітей, пов’язані з ударами по цивільній та критичній інфраструктурі.
«Маємо розуміти, що відкриті магістральні провадження з кваліфікацією «злочини проти людяності». І, наприклад, якщо це великі обстріли, атаки проти об’єктів цивільної інфраструктури чи критичної інфраструктури, тоді такі постраждалі діти можуть бути з відповідним статусом потерпілих у рамках даних кримінальних проваджень», — пояснила правозахисниця.
Вона також нагадала про ордери Міжнародного кримінального суду, пов’язані зі злочинами проти українських дітей.
«На міжнародному рівні є два ордери на арешт, які стосуються виключно злочинів проти дітей. Це проти Путіна та проти Марії Львової-Бєлової за викрадення наших маленьких українців. Але інші чотири ордери на арешт також покривають дітей», — зазначила Рашевська.
За її словами, діти особливо потерпають від наслідків атак на енергетичну інфраструктуру, оскільки це впливає на доступ до медицини, освіти та належних умов життя.
«Тому що коли ми говоримо про заподіяння нелюдських страждань у результаті атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. Власне, тими, хто найбільше від них страждає, є діти. Бо вони не мають адекватного доступу до медичної допомоги, у зв’язку з цим не мають нормальної можливості реалізувати право на освіту. І в цілому, особливо в холодний час, перебувають у надскладних життєвих обставинах. І мають отримати справедливу сатисфакцію та відшкодування за такі дії», — підсумувала правозахисниця.
Нагадаємо, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що внаслідок повномасштабного вторгнення РФ вбито 744 дитини, ще 2363 вважаються зниклими безвісти.