У Раді накопичилося близько 3 тисяч законопроєктів, а пленарних засідань не буде до 13 жовтня, — ЧЕСНО

Верховна Рада не проводить пленарних засідань уже понад 3 тижні. Хоча перед парламентом стоїть значна кількість законодавчих завдань, пов’язаних, зокрема, з отриманням міжнародного фінансування. На розгляді депутатів перебуває близько 3 тисяч законопроєктів.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Ірина Корженкова, парламентська аналітикиня ЧЕСНО.

За її словами, нинішня сесія Верховної Ради стала рекордною за тривалістю роботи українського парламенту. Однак разом із цим накопичилася велика кількість законопроєктів, які потребують розгляду.

«Певно, потрібно розпочати з рекордів. Адже цього місяця відкрилася 16-та сесія Верховної Ради, і жоден парламент насправді не працював так довго, але і назбиралося законопроєктів. На столі близько 3 тисяч законопроєктів, і головні з них — ті, від яких залежать гроші, гроші партнерів. Це наш майбутній бюджет, це програми Світового банку, це програми МВФ, це програми Ukraine Facility. Якщо простіше говорити, за те, що ми приймаємо той чи інший законопроєкт, отже, впроваджуємо ту чи іншу реформу. Нам дають за це гроші, і кожен законопроєкт має свою ціну», — розповіла Ірина Корженкова.

Останнє пленарне засідання парламенту відбулося 17 вересня. Наступне, за словами аналітикині, заплановане лише на 13 жовтня.

«Натомість останнє пленарне засідання, як ви вірно сказали, було 17 вересня, адже 18 вересня засідання скасували. Ми пам’ятаємо, що були так звані важливі міжнародні заходи керівництва, година запитань до уряду, яка була запланована, вона була перенесена. І наступне планується засідання тільки 13 жовтня. Отже, 26 днів тиші в сесійній залі», — зазначила Корженкова.

Вона наголосила, що формально депутати продовжують працювати, зокрема у парламентських комітетах та на міжнародних майданчиках. Водночас законопроєкти ухвалюються лише під час голосування в сесійній залі.

«Звісно, в апараті кажуть, що це не канікули, ми це розуміємо. Парламентарі, частина працює зараз на міжнародних платформах, частина працює в ПАРЄ, ну і, звісно, депутати працюють у комітетах. Формально так, це правда, але закон ухвалюють лише голосуванням у залі, а зала нині порожня», — сказала парламентська аналітикиня.

Корженкова зазначила, що безпекова ситуація в Києві ускладнює проведення пленарних засідань. За її словами, укриття для проведення голосувань уже облаштоване, однак залишається юридичне питання щодо процедури роботи парламенту в ньому.

«Ми розуміємо безпекову ситуацію, ми розуміємо, що є необхідність голосування в укритті, і ми вже чули, знаємо, бачили, що укриття облаштоване. І тут, знаєте, такий ніби парадокс через те, що формально, практично, фізично укриття є, але немає юридичної підстави переходити туди голосувати. Адже постанова ніби зареєстрована ще 10 вересня, але так і не проголосована», — розповіла вона.

За її словами, для організації голосування в укритті необхідно також визначити відповідні процедурні механізми, зокрема створити лічильну комісію.

«Цікаво, як буде відбуватися голосування в укритті, адже спосіб голосування змінюють постанови та розпорядженням спікера. Це ми знаємо, це зрозуміло, але тут є такий момент, що потрібно створювати, затверджувати лічильну комісію для голосування в укритті. Про це вже нагадувала неодноразово опозиція у своїх соціальних мережах, окремі народні депутати про це нагадують. Тому насправді буде дуже цікаво поспостерігати, яким чином буде облаштоване голосування в укритті», — зазначила Корженкова.

Вона вважає, що через безпекову ситуацію парламенту може бути необхідно перейти до роботи в укритті.

«Ми бачимо безпекову ситуацію, вчорашній день гарно проілюстрував, на жаль, що в таких умовах парламент, перепрошую, не зможе працювати повноцінно. А в нас дуже багато зобов’язань, взятих на себе, які потрібно виконати вже вчора. І нещодавно Руслан Стефанчук сам про це говорив. Сказав, що 46 законопроєктів нині потрібно прийняти, проголосувати, аби ми отримали всі ті кошти, на які ми розраховуємо від наших іноземних партнерів», — сказала аналітикиня.

Корженкова зазначає, що причини тривалої паузи в пленарній роботі можуть бути комплексними. Йдеться як про безпекові та технічні питання, так і про юридичні процедури.

«Я думаю, що це такий комплекс. Це і проблема, можливо, десь і політичне рішення, можливо, десь і технічне рішення. А можливо, ми розуміємо, що інтенсивні обстріли Києва розпочалися такі, щоб зупиняли роботу парламенту. Тому що в середньому парламент працював, давайте скажемо правду, не так і довго в сесійній залі. Це було в середньому три, інколи чотири години. Якщо там потрібно було, наприклад, вирішити якісь кадрові питання, і це було через тиждень. У серпні також були затяжні такі канікули. Парламент у серпні теж працював тільки один тиждень сесійно, тому, напевно, і безпеково не було таких викликів, які є сьогодні», — пояснила вона.

За словами аналітикині, для роботи парламенту в укритті необхідно вирішити низку технічних і юридичних питань.

«Це юридичне питання, адже це все треба юридично оформити, це технічне питання, тому що укриття потрібно було підготувати, влаштувати. І ми чули, що пропонується система голосування з телефонів, щоб тривога не зупиняла роботу, також якісь безпекові питання. Тобто це комплекс, не можна сказати: ось є виключно тільки так або ось тільки так. Тому насправді зараз ми вже розуміємо, що за такої безпекової ситуації голосування в залі може зовсім не бути, тому потрібно переходити в укриття», — зазначила Корженкова.

Окремим важливим завданням Верховної Ради аналітикиня назвала роботу над державним бюджетом. За її словами, до 1 жовтня народні депутати мають внести свої пропозиції до урядового проєкту бюджету.

«Перш за все, зараз активно йде внесення правок до державного бюджету, до проєкту державного бюджету, який був напередодні презентований Кабінетом Міністрів України. Я нагадую, що до 1 жовтня парламентарі мають внести свої правки до існуючого проєкту Державного бюджету. І, власне, вся ця історія з Державним бюджетом, вона довга, вона затяжна, і до 1 грудня, хочемо ми цього чи не хочемо, в нас має бути ухвалений державний бюджет. І щоб цей державний бюджет запрацював, нам потрібні кошти», — розповіла Корженкова.

Вона також наголосила, що для отримання міжнародного фінансування Україна має виконати низку зобов’язань.

«Щоб отримати ці кошти, звісно, на порядку денному мають бути наші маяки того, що нам дають гроші. Це наші зобов’язання по Ukraine Facility, це наші дедлайни Єврокомісії по антикорупційній стратегії. Адже ми розуміємо, що тут теж досить багато часу ми прогавлюємо», — сказала аналітикиня.

За словами Корженкової, серед законодавчих завдань також є реформи у сфері верховенства права. Зокрема, йдеться про Державне бюро розслідувань, НАБУ та зміни до Кримінального процесуального кодексу.

«Ми знаємо, що, звісно ж, потрібно всі реформи у сфері верховенства права. Це реформа ДБР, це експертиза для НАБУ, зміни до КПК. Це, знаєте, насправді не лише умова вступу до ЄС і не якась умова фінансування. Це наше обличчя, яке потрібно реформувати, обличчя нашої держави. Тому ці законопроєкти мають бути не просто проголосовані, а насамперед внесені. Адже поки що їх немає в порядку денному взагалі», — зазначила вона.

Водночас аналітикиня звернула увагу на відсутність, за її словами, помітного руху щодо реформи ДБР.

«Наприклад, якщо говорити про реформу ДБР, колишня прем’єрка Юлія Свириденко обіцяла до кінця грудня внести законопроєкт про реформу ДБР у сесійну залу. Нині прем’єрка змінилася і якось не чути вже про будь-які рухи у цій реформатиці», — сказала Корженкова.