«Лінія боєзіткнення схожа на невелику хвилю»: командир «Перун» про ситуацію на Гуляйпільському напрямку

На Запорізькому напрямку ситуація наразі стабілізована, а інтенсивність штурмових дій з боку російських військ поступово знижується. Водночас противник починає концентрувати увагу на Донецькому напрямку, зокрема на районі Добропілля.

Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Філатов із позивним «Перун», командир першого окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла.

За його словами, російські війська продовжують використовувати тактику інфільтрації. Намагаються закидати вглиб українських позицій невеликі штурмові групи.

«На даний час ситуація на Запорізькому напрямку повністю стабілізована. Кількість і інтенсивність штурмових дій поступово знижується з боку противника. Противник починає переконцентровувати свою увагу на Донеччину, безпосередньо на місто Добропілля. Тактика за останніх декілька років залишається незмінною. Це інфільтрація, спроби на максимальну глибину закинути поодинокі штурмові групи», — розповів Дмитро Філатов.

Він зазначив, що такі групи можуть діяти без безпосереднього супроводу безпілотників. Російські військові заздалегідь визначають для них маршрути й точки просування, після чого командири відстежують їхній рух.

«Доволі часто це відбувається без супроводу засобів БПЛА. Їм просто визначають маршрут, визначають точки. Командир спостерігає: якщо ця група перестала перебувати на даній точці й виходить на зв’язок. То навіть якщо немає спостереження, вони для себе розуміють, що група або знищена, або потрапила в полон. І наступній групі малюють маршрут з обходом цієї ділянки», — пояснив командир.

Окремим викликом, за словами Філатова, є активне використання російськими військами безпілотників. Він зазначив, що у РФ є потужні підрозділи, які спеціалізуються на застосуванні БПЛА, зокрема «Рубікон».

«Застосування БПЛА у них доволі розвинуте. У них теж є дуже потужні підрозділи, які працюють у цьому напрямку, такі як «Рубікон». І вони наростили свої спроможності по впливу на нашу логістику. Вони перекривають уже більшу глибину, перекривають більш інтенсивно ці ділянки. Також вони доволі активно діють по передньому краю. Якщо виявляють наші позиції і переміщення особового складу, то максимально концентрують свою увагу засобів БПЛА», — сказав військовий.

За його словами, Росія має значні результати як у виробництві безпілотників, так і в якості самих виробів. Філатов вважає, що за кількістю БПЛА сторони наразі приблизно перебувають у паритеті.

«Противник у цьому має значні успіхи і в обсягах виробництва, і в якості виробів. Вони не поступаються нашим ні в чому по якості, а за деякими параметрами іноді навіть переважають. По кількості засобів і за масштабами виробництва ми приблизно в паритеті. Тобто кількість засобів БПЛА у противника приблизно така ж, як і у нас», — зазначив командир.

Філатов наголосив, що нині забезпечення військ є одним із найскладніших завдань на фронті. За його словами, ефективність логістики безпосередньо впливає на здатність утримувати лінію боєзіткнення.

«Логістика на сьогоднішній день, на мою думку, є більшим викликом, ніж утримування лінії боєзіткнення. Тому що насправді стійкість лінії боєзіткнення напряму залежить від ефективності логістики і забезпечення як підрозділів бойового забезпечення. Так і безпосередньо підрозділів, які ведуть бій на лінії боєзіткнення», — пояснив він.

Військовий додав, що зараз українські підрозділи можуть зазнавати більше втрат під час логістичних операцій, ніж безпосередньо під час боїв на лінії зіткнення.

«Якщо ми беремо статистично. То зараз склалася така ситуація, що під час здійснення логістики і для забезпечення логістики у нас більше втрат, ніж під час боєзіткнення на лінії розмежування», — розповів Філатов.

Окремо командир розповів про Гуляйпільський напрямок. За його словами, ця ділянка фронту наразі також стабілізована, а російські війська не мають там значних успіхів.

«На даний час ділянка стабілізована, значних успіхів у противника немає. Є якісь поодинокі ситуативні успіхи, але вони швидко купуються силами оборони і часто відновлюються на деяких ділянках, навіть покращується положення. Це не великі обсяги, це не просування на глибину, але лінія боєзіткнення схожа на таку невелику хвилю, яка то накочується, то відкочується. Це процеси, які обов’язкові під час ведення бойових дій, але якихось значних успіхів противник досягти не може і саме через це він перефокусовує свою увагу на інші напрямки», — сказав військовий.

За словами Філатова, одним із проблемних питань залишається можливість системно впливати на російську логістику в оперативній глибині.

Він розповів, що влітку українські військові проводили відповідні операції. Зокрема блокували логістичні маршрути противника в районах Токмака та Мелітополя.

«Найбільше ускладнює те, що ми все ж таки, незважаючи на те, що ми знайшли механізми впливу на оперативну глибину. Але не змогли забезпечити стійке підтримування темпів впливу на оперативну глибину. Влітку ми провели низку кампаній, де ми блокували логістику противника і довели свої гіпотези, довели, що вони мають місце бути», — розповів командир.

За його словами, у певні періоди українські військові фактично блокували рух техніки з Токмака та Мелітополя, що впливало на забезпечення російських підрозділів.

«Ми міста Токмак і Мелітополь на деякі періоди блокували повністю, звідти не виїжджала жодна одиниця техніки. І окупаційна влада навіть заборонила виїзд з міст. І тим самим ми покращили ситуацію на лінії боєзіткнення, бо противник перестав забезпечувати свої підрозділи бойового забезпечення і піхоту засобами. Саме це послугувало одним із чинників тих усіх просувань», — зазначив Філатов.

Водночас нині масштаби таких операцій, за його словами, суттєво скоротилися через нестачу необхідних засобів.

«Пізніше, через недостатність засобів і неможливість забезпечити такі обсяги надходження, ці заходи поступово зменшилися. І зараз, ну, десь відсотків на 5 від того, що було, вони проводяться. Це незначний показник», — сказав командир.

Філатов також пояснив значення Оріхова для оборони Запорізького напрямку. За його словами, місто розташоване на висоті та є важливим вузлом оборони.

«Із військової точки зору, якщо ми розглядаємо лінію боєзіткнення, то це один із флангів Оріхова. Оріхів — це висота, яка контролює перед собою ділянку. Не скажу, що це прямо степ, але це вже починається степова зона Запорізької області. Де відстань між лісосмугами вдвічі більше, а то і втричі більше, ніж на інших ділянках, де дуже великі обсяги відкритих ділянок», — пояснив він.

Командир порівняв роль Оріхова з Вугледаром, втрата якого, за його словами, створила для російських військ можливості розвивати наступальні дії на оперативну глибину.

«Сам Оріхів є ключовим вузлом оборони, так як це висота. Можу вам навести приклад на Вугледарі. Вугледар був дуже важливим вузлом оборони, і поки тримався Вугледар, Курахівський напрямок доволі стійкий був. І противник не міг досягти успіху. Якщо ми пам’ятаємо, одразу після втрати Вугледара противник зміг розвинути свої успіхи на оперативну глибину. Це не було прям стрімке просування за один день, але протягом чотирьох місяців противник зробив більше, ніж за всі попередні роки на тому напрямку», — сказав Філатов.

За його словами, подібний сценарій може мати значення і для Запорізького напрямку.

«Оріхів приблизно є такою ж самою аналогією, і якщо втратити Оріхів, він є ключовим вузлом оборони, то просування на Запорізькому напрямку у противника будуть суттєві. Тому Гуляйпільський напрямок є ключовим флангом, який забезпечує стійкість Оріхова, і його потрібно тримати. І взагалі на Запорізькому напрямку увагу не можна послабляти, бо там є дуже багато ризиків», — наголосив командир.

Безпосередньо на позиціях, за словами Філатова, найбільшу загрозу становить масштабне застосування росіянами безпілотників. Українські військові намагаються протидіяти точкам запуску БПЛА, однак наявних можливостей для цього недостатньо.

«Безпосередньо на позиціях — це великий вплив засобів БПЛА противника. Це, на мою думку, найголовніший виклик. Протидії точкам зльоту пілотів ми протидіємо, але ця протидія недостатня, її треба нарощувати. Але на це все необхідні ресурси, необхідна підтримка партнерів, якась воля наших виробників до пошуку рішень. І це є на сьогоднішній день найбільш складний виклик для нас», — зазначив Дмитро Філатов.

Говорячи про День захисників і захисниць України, командир «Перун» наголосив на тих військових, які загинули або пожертвували особистим життям заради захисту країни.

«Для мене День захисників і захисниць — це день вшанування людей, які віддали своє особисте життя, які пожертвували близькістю з родинами. Які пожертвували можливістю прокидатися ранком і дивитися, як їхні діти збираються до школи. Пожертвували своїм власним життям заради життя України», — сказав Філатов.

Він також подякував військовим, які продовжують перебувати в строю та захищати Україну.