Удар по мосту не означає його знищення: інженер пояснив, чи можуть росіяни вивести з ладу всі переправи Києва

Удар по мостах не обов’язково призводить до їхнього повного знищення. А оцінювати стійкість конкретної конструкції після атаки можна лише за результатами технічного обстеження. Сценарій, за якого Росія одночасно знищить усі мости Києва, є радше теоретичним і залежить передусім від кількості та потужності засобів ураження.

Про це в етері Громадського радіо розповів Андрій Корецький, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету.

За його словами, говорити про можливість повного знищення всіх мостів столиці лише з інженерної точки зору некоректно. Насамперед необхідно враховувати, яку кількість засобів ураження Росія здатна одночасно застосувати та якою буде потужність їхніх бойових частин.

«Вперше я би хотів застерегти від таких апокаліптичних сценаріїв або сценаріїв із теоретичною можливістю. Тут, якщо говорити інженерною мовою, потрібно говорити про ймовірність такої події. Ми в кінці п’ятого року повномасштабної війни, а загалом із 2014 року відчуваємо на собі різні впливи держави-агресора. Минулого тижня ми побачили, що ворог, мабуть, починає кампанію проти цивільної критичної транспортної інфраструктури. Звичайно, після таких активних дій ворога це досить гаряча тема, і постає питання, наскільки конструкції можуть витримати», — сказав Корецький.

Він зазначив, що питання можливості знищення мостів має не лише інженерний, а й військовий аспект.

«Якщо відповідати на питання, чи може ворог знищити всі мости, то тут, скоріше, питання більше військове, ніж інженерне. Яку кількість засобів вони одночасно можуть застосувати? Який вплив цих засобів? Чи це «Шахеди», яка кількість вибухівки в них? «Шахеди» починалися з бойовою частиною у 10–20 кілограмів, потім у «Геранях» це було 40–50 кілограмів. Зараз наші військові говорять про те, що реактивний «Шахед» може нести 90 кілограмів. Чи це ракета? Ракета з якою бойовою частиною? І, мабуть, найголовніше — кількість таких засобів, які можуть бути застосовані одночасно», — пояснив інженер.

За словами Корецького, з теоретичної точки зору знищити можна будь-яку конструкцію. Однак для цього необхідно враховувати конкретний тип зброї та характер її впливу.

«Теоретично будь-яку конструкцію можна знищити. Але, звісно, це питання того, яка зброя може бути застосована до неї. Тому, якщо ми говоримо про ті малоймовірні теоретичні сценарії, в яких зараз існуємо. Потрібно дивитися на конкретну дію конкретного засобу ураження і на те, який вплив він може чинити на конкретну конструкцію», — зазначив він.

Водночас Корецький навів приклад удару по Південному мосту в Києві. Після влучання рух метро мостом тимчасово перекрили, однак після технічного огляду його відновили.

«Якщо говорити про конкретний факт, який стався наприкінці минулого тижня, то після прильоту в Південний міст рух метро був перекритий приблизно на півтори-дві години. Очевидно, був проведений огляд конструкції, фахівці перевірили місце прильоту. Зрештою, рух був відкритий. Тобто відповідальні виконавці цього огляду зробили висновок, що пошкодження не становить загрози для безпеки руху громадського транспорту», — розповів викладач Національного транспортного університету.

Він зауважив, що візуальні наслідки вибуху можуть виглядати значно серйозніше, ніж фактичні пошкодження конструкції.

«Дійсно, візуально, коли спалахує вибухова хвиля, паливо, яке, можливо, одразу недовикористане в цьому «Шахеді», то візуальний ефект вражаючий. Проте реальний стан конструкції та те, якого впливу вона зазнала, визначається результатами технічного обстеження мосту. І станом на сьогодні рух мостами відкритий», — наголосив Корецький.

Водночас, за його словами, міська влада дещо змінила протоколи руху мостами під час повітряних тривог. Оскільки транспортне сполучення між лівим і правим берегами столиці є критично важливим.

«Дійсно, міська влада трохи змінила протокол того, як рухатися мостами під час повітряних тривог. Тому що сполучення між лівим і правим берегом є важливим, критично важливим. І для того, щоб додаткові безпекові заходи можна було вживати, це, мабуть, має впливати на комфорт містян. Але мені здається, що на п’ятому році повномасштабної війни говорити про комфорт у столиці держави, яка чинить опір, дещо дивно», — сказав він.

Корецький пояснив, що мости проєктують із врахуванням різних типів навантажень, а під час розрахунків застосовують коефіцієнти надійності. Це означає, що конструкція має певний додатковий ресурс. Однак його не можна трактувати як універсальну здатність витримувати будь-який вибух.

«У нас є певна процедура, за якою об’єкти капітального будівництва з’являються. Є етап проєктування, який може включати вишукування, необхідні розрахунки, обґрунтування, розгляд варіантів, прийняття певного варіанту, а потім власне будівництво. Цей процес зарегульований державними будівельними нормами. Є різні норми та стандарти, які застосовуються до певних капітальних споруд, у тому числі мостів», — пояснив фахівець.

За його словами, під час проєктування враховують як постійні, так і тимчасові навантаження.

«Є навантаження і впливи, на які конструкція розраховується. Якщо цей короткий курс проєктування звести до кількох фраз, то є загальне розрахункове навантаження. Під яке підбираються та проєктуються конструктивні елементи, матеріали, міцність бетону, арматури й так далі. Загалом транспортна функція мосту має виконувати певну задачу: рух переправою має відбуватися безпечно і з необхідною інтенсивністю певного тимчасового навантаження. Адже рух транспортних засобів — це тимчасове навантаження», — розповів Корецький.

Він додав, що в розрахунках враховують також власну вагу конструкції та інші постійні фактори.

«Постійне навантаження — це, наприклад, власна вага або гідростатичний тиск. Керуючись державними будівельними нормами, проєктувальники підбирають необхідні поперечні перерізи та матеріали для конструкції. Якщо ми говоримо про запас міцності або надійність конструкції, це досить комплексний фактор. Не можна сказати, наприклад, що в мосту запас у два рази. Це було б некоректно з інженерної точки зору», — зазначив він.

За словами інженера, під час проєктування застосовують систему коефіцієнтів надійності. Які враховують навантаження, властивості матеріалів та умови роботи конструкції.

«На кожному з етапів проєктування застосовується, відповідно до вимог ДБН, система коефіцієнтів надійності — до навантаження, до матеріалу, до умов роботи. Кожна з цих систем коефіцієнтів дещо збільшує розрахункове навантаження. Наприклад, один куб бетону важить приблизно 2,5 тонни — це нормативне навантаження. Для того, щоб воно стало розрахунковим, його множать на певний коефіцієнт надійності. Відповідно, вже на цьому етапі певний надлишковий ресурс з’являється в конструкції. І таких етапів досить багато», — пояснив Корецький.

Водночас експерт наголосив, що мости, спроєктовані десятки років тому, очевидно, не розраховувалися безпосередньо на удар сучасного ударного безпілотника.

«Чи був міст розрахований на дію «Шахеда» у 2022 році? Якщо міст побудований і запроєктований у 1970-х чи 1990-х роках, то я не думаю, що в розрахунку була ударна дія бойової частини «Шахеда». Але той надлишковий ресурс, розрахунковий опір, який мають певні поперечні перерізи. Зараз працює для того, щоб конструкція могла чинити опір неспецифічним діям — наприклад, вибуховій хвилі або уламкам, які розлітаються в сторони і можуть пошкоджувати конструкцію», — сказав він.

Водночас цей ресурс не означає, що міст здатен витримати будь-який засіб ураження.

«Отже, чи є ресурс у мостової споруди? Є. Але, знову ж таки, не на будь-яку бойову частину або ударну хвилю. Тут питання цієї нерівності: з одного боку ми ставимо поперечний переріз мосту з певними характеристиками, а що з іншого боку? Бойова частина чого — 40 кілограмів, 100 кілограмів, «Циркон», «Кинджал», «Іскандер-М»? Тобто, якщо перевести це в інженерну площину, це питання цифр. На яку конкретну дію розрахована конструкція і що буде з мостом або його частиною, якщо він відчує конкретний вплив від засобу ураження ворога», — наголосив Корецький.

Окремо експерт прокоментував можливість використання понтонних переправ у разі пошкодження київських мостів. За його словами, такі конструкції справді можуть бути корисними в аварійних ситуаціях, але повноцінною заміною капітальним мостам вони не стануть.

«Стосовно понтонних переправ — дійсно, це таке рішення, воно є специфічним і не є широко вживаним, тому що понтонні переправи завжди були переважно номенклатурою військового сектору. Це рішення, яке дозволяє швидко перетнути певну водну перешкоду певній кількості техніки. Потім усе це згортається і виїжджає. У цьому і полягає тимчасовість такої конструкції», — пояснив він.

Водночас понтонна переправа має власні технічні обмеження.

«Зрозуміло, що і в цих конструкціях є певні параметри: довжина такої понтонної переправи, навантаження, яке вона може витримати, швидкість течії, за якої її можна влаштувати. Габарит проїзної частини та ширина проїзду. Здебільшого це рішення для того, щоб одна смуга руху або автомобілі один за одним могли перетнути певну перешкоду», — зазначив Корецький.

За його словами, понтонна переправа може бути одним із резервних рішень, але не здатна забезпечити транспортний потік столиці на рівні повноцінного мосту.

«У якійсь критичній, аварійній чи надскладній ситуації така конструкція може виконати транспортну функцію. Але чи може вона замінити капітальну споруду? Ні. Капітальну споруду понтонна переправа не замінить. Чи варто розглядати це як план А, план Б або якийсь наступний варіант? Так, дійсно, такі можливості варто мати на увазі», — сказав він.

Корецький вважає, що деталі щодо кількості таких конструкцій та можливостей їхнього застосування в Києві не варто широко обговорювати публічно.

«Чи є в нас можливості використання таких конструкцій? Я думаю, що так. Але про це в широкому медійному просторі не має бути дуже багато інформації. Виходячи з того, що ці конструкції є певним надбанням ще з радянських часів, Україна, яка в минулому була частиною цієї імперії, теж має певну номенклатуру таких засобів. Скільки їх, на що вони розраховані — нехай знають фахівці, які цим опікуються», — наголосив він.

Водночас, за його словами, у випадку Києва понтонна переправа не може розглядатися як повноцінна альтернатива мостам через ширину Дніпра. Та необхідність зберігати значні обсяги транспортного сполучення.

«Чи це можливо в Києві, де досить широке дзеркало річки? Давайте, мабуть, за лаштунками або за закритими дверима говорити, скільки в нас таких систем і чи можемо ми на випадок аварійного кейсу швидко їх влаштувати. Те, що це з’явилося в медіа, — добре. Але розглядати це як якийсь пріоритетний сценарій у сенсі заміни мостів із збереженням інтенсивності, швидкості руху й так далі я досить скептично ставлюся», — сказав Корецький.

На думку інженера, навіть серйозне пошкодження окремої переправи не обов’язково означатиме повне припинення транспортного сполучення між берегами Дніпра.

«Понтонна переправа — це сценарій, коли взагалі немає мостів у Києві. Це виглядає як якийсь апокаліптичний сценарій. Якщо раптом якась частина нашої транспортної мережі, якийсь міст, не зможе в повному обсязі виконувати свої функції, то він, у першу чергу, зможе виконувати їх в обмеженому обсязі. Можливо, зменшити навантаження на міст, можливо, обмежити кількість смуг руху. Це полегшує мосту виконання його функції», — пояснив він.

Корецький додав, що у випадку повного виведення одного з мостів із експлуатації транспортні потоки можуть перерозподілити між іншими переправами.

«Якщо якийсь міст раптом буде виключений або на ньому буде заборона руху, то перше, що буде зроблено, — відбудеться перерозподіл транспортного потоку між іншими мостами. Слава Богу, в нас вони є. На жаль, не стільки, скільки нам хотілося б, але вони є. За час Великої війни був ще один міст, введений в експлуатацію, і зараз він функціонує. Він нам дуже не зайвий», — зазначив він.

Йдеться про Подільський мостовий перехід, який, за словами Корецького, вже виконує важливу функцію для транспортної системи столиці. Хоча ще не введений в експлуатацію в повному обсязі відповідно до початкової проєктної документації.

«Я маю на увазі Подільський, Воскресенський мостовий перехід. Він не в повному обсязі введений в експлуатацію, як це передбачено проєктною документацією. Але зараз, під час війни, коли потрібно зберігати рух між частинами міста, мені здається, тут не час жалітися, що щось недороблене. Добре, що воно є і працює», — сказав експерт.

За його словами, сценарій, за якого всі київські мости одночасно перестануть виконувати свої функції, не варто розглядати як базовий.

«Розглядати сценарій, коли жоден міст у Києві не працює, мені здається, мають фахівці, мабуть, якогось іншого профілю. Якщо говорити саме з інженерної точки зору, то я маю надію, що пояснив: міст має певний запас ресурсу, пошкодження не завжди означає втрату всієї конструкції. А у випадку часткового обмеження руху транспортна система може перерозподіляти потоки між іншими переправами», — підсумував Андрій Корецький.