Обмеження швидкості Starlink може вплинути на українські ударні дрони, — експерт

За дослідженням Громадського радіо, 18–19 жовтня російські пропагандистські ресурси використали критику президента Володимира Зеленського з боку міністра фінансів США Скотта Бессента. Вони просували твердження про нібито вигадані проблеми з передаванням американських розвідданих Україні та обмеженнями роботи Starlink.

Заяви Бессента про те, що Зеленському слід бути «дуже обережним» із висловлюваннями. Які не відповідають дійсності, подали як підтвердження того, що український президент нібито збрехав.

У цих публікаціях також стверджували, що Зеленський поширював такі повідомлення, аби допомогти американським демократам. І сформувати уявлення про зв’язки Дональда Трампа з Кремлем. Протягом приблизно семи годин 11 публікацій у Telegram і Facebook набрали понад 1,4 мільйона переглядів станом на 12:00 19 жовтня. Водночас критику американського посадовця використали для просування вже наявних дезінформаційних тверджень. А не як самостійне підтвердження того, що Україна не зазнавала обмежень у доступі до розвідданих чи роботі Starlink.

Водночас залежність України від американських космічних систем стосується не лише зв’язку, а й отримання попереджень про балістичні загрози.

Про це в етері Громадського радіо розповів головний редактор Defense Express Олег Катков.

За його словами, важливо розрізняти обмеження швидкості інтернету та обмеження швидкості руху самого термінала. В останньому випадку Starlink може припиняти роботу, якщо пристрій рухається швидше за встановлений поріг. Це безпосередньо впливає на військові системи, які використовують супутниковий зв’язок під час руху.

Катков пояснив, що перші повідомлення стосувалися обмеження швидкості на рівні 160 км/год, а згодом з’явилася інформація і про можливе зниження порога до 110 км/год. Якщо термінал перевищує встановлену швидкість, він може перестати працювати.

Це створює ризики для українських безпілотників середньої дальності, які використовують Starlink для зв’язку під час польоту. Зокрема під час ударів по російських військових об’єктах на тимчасово окупованих територіях.

За словами експерта, обмеження може позначитися на так званих мідлстрайках — українських ударних дронах середньої дальності, які використовують супутниковий зв’язок. У військовому середовищі такі безпілотники іноді називають «Старлінкольотами».

«Усі засоби, які використовують Сили оборони, зокрема мідлстрайки, що застосовуються для ударів по тимчасово окупованому Криму. Можуть опинитися під впливом цих обмежень. Це дрони, які зазвичай літають зі швидкістю понад 160 кілометрів на годину і використовують Starlink, що працює на тимчасово окупованих територіях України. Це навіть окрема категорія дронів, які в побуті називають «Старлінкольотами». Якщо у Вашингтоні ухвалили рішення про такі обмеження, то планувати удари цими мідлстрайками, які безпосередньо використовують Starlink, стає неможливо або значно складніше», — зазначив Катков.

Він додав, що супутниковий зв’язок використовують також на українських дронах-перехоплювачах, призначених для ураження російських реактивних безпілотників, зокрема «Герань-4» і «Герань-5».

Експерт зауважив, що подальше зниження порога швидкості створювало б ризики не лише для авіаційних безпілотників. Якщо термінали втрачали б зв’язок навіть за швидкості 60 км/год. Це могло б вплинути на військові автомобілі, а за значно нижчого порога — і на наземні роботизовані комплекси.

«Завжди існує ризик, що у Вашингтоні знову продовжать обмежувати цю швидкість. Якщо обмеження, наприклад, становитиме 60 кілометрів на годину, без можливості використовувати Starlink можуть залишитися військові машини. На яких він установлений і які рухаються трасами. Якщо ж обмеження знизять до 20 кілометрів на годину, це створить додаткові проблеми. А якщо до п’яти кілометрів на годину — обмеження торкнуться навіть наземних роботизованих комплексів. Саме про такі ризики йдеться», — пояснив головний редактор Defense Express.

Катков також пояснив різницю між Starlink і Starshield. За його словами, Starlink — це передусім сервіс супутникового зв’язку для цивільних користувачів. Тоді як Starshield — військове рішення SpaceX, яке пропонують урядам і силовим структурам.

При цьому ці системи не обов’язково використовують різні супутники або термінали: військовий сервіс може працювати з тією самою супутниковою інфраструктурою, а в окремих випадках — і з терміналами Starlink.

«Starlink — це сервіс для фізичних осіб, урядових і цивільних організацій. А Starshield SpaceX спільно з урядом США пропонує як військове рішення для збройних сил і силових структур. Дуже грубо, якщо максимально спростити, це окремий пакет послуг. Насправді зазвичай використовують ті самі супутники Starlink, які вже виведені на орбіту. Можна використовувати й ті самі термінали Starlink», — розповів експерт.

Він навів приклад Великої Британії, яка замовляла послуги Starshield і закуповувала як цивільні, так і спеціалізовані військові термінали.

«У Starshield може бути окремий військовий термінал, але можна використовувати й термінал Starlink. Різниця полягає також у механізмі придбання послуг. Якщо Starlink купує фізична особа або компанія для цивільних потреб, то Starshield замовляє держава. Якщо такі послуги передають Україні, їх, умовно кажучи, може оплачувати уряд Німеччини, Великої Британії чи Польщі. Це вже міжурядова угода», — пояснив Катков.

Водночас він наголосив, що використання Starlink або Starshield як каналу комунікації не означає автоматичного доступу до розвідувальних даних США. Це різні напрямки військово-технічної співпраці, які не варто ототожнювати.

Окремо Катков прокоментував повідомлення про те, що Україна не отримувала звичних завчасних попереджень про російські балістичні удари. За його словами, США мають супутникову систему раннього попередження SBIRS, яка використовує інфрачервоні сенсори для виявлення запусків ракет.

Експерт припускає, що інформація цієї системи могла передаватися Україні й давати змогу оголошувати повітряну тривогу ще на початковому етапі російського ракетного запуску. Водночас він зауважив, що офіційного підтвердження саме такого механізму передачі даних не було.

«Важливий момент — як саме США з іншої півкулі бачать, що Росія запускає по Україні балістичні ракети. Офіційні особи ніколи детально цього не коментували. Але є загальновідомі речі, які офіційно оприлюднювали й про які розповідали, зокрема, Збройні сили США. Американська армія має супутникове угруповання SBIRS, яке складається з геостаціонарних супутників і кількох супутників на високоеліптичних орбітах. Вони постійно моніторять поверхню Землі за допомогою високочутливих інфрачервоних сенсорів. І можуть відстежувати, зокрема, балістичні ракети тактичного класу», — розповів Катков.

За його оцінкою, саме дані таких систем могли допомагати Україні отримувати інформацію про пуски ворожих ракет у перші секунди після старту.

«Можна обережно припустити, що інформація саме із систем SBIRS надходила до України й давала змогу ще в перші секунди після старту ворожих балістичних ракет передати нам відповідні дані, щоб ми оголосили повітряну тривогу. Як офіційно повідомляють у Повітряних силах, ця інформація до нас уже не надходить у звичному режимі. Саме тому вибухи можуть лунати одночасно з оголошенням тривоги», — зазначив експерт.

Водночас американські посадовці заперечували, що припиняли обмін розвідувальною інформацією з Україною. Зокрема, 19 жовтня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що такого припинення не було. Водночас українська сторона повідомляла про відсутність завчасних попереджень щодо окремих ракетних атак.

Катков вважає, що ситуація зі Starlink і доступом до попереджень про ракетні загрози створює для України додаткові ризики. Він також висловив власне припущення щодо політичних мотивів рішень американської адміністрації, однак це його оцінка, а не встановлений факт.

«На мій особистий погляд, це виключно тиск, і мені це видається синхронізованим із Кремлем. Це найстрашніше. Дії адміністрації Трампа мені особисто дуже нагадують процеси, які могли бути зрежисовані за прямої участі Москви. Спочатку не передають ракети до Patriot, тому що вони нібито потрібні самим США. Потім перестають надходити дані щодо балістичних загроз, і водночас Росія посилює балістичні атаки. Усе це відбувається напередодні зими, яка, за прогнозами, може бути однією з найскладніших для України», — заявив Катков.

На думку Каткова, швидко створити повноцінну альтернативу Starlink складно. Для цього потрібні не лише супутники, а й ракети-носії, здатні регулярно та відносно дешево виводити їх на орбіту, а також розгалужена наземна інфраструктура.

«Навіть якщо не заглиблюватися в питання розгортання чогось подібного до Starlink, треба розуміти: спочатку необхідно створити щось на кшталт Falcon 9 — багаторазову ракету-носій. Поки що нікому не вдалося повністю відтворити таку модель, хоча, можливо, Китай до цього наближається. У Європі ж можливості виведення супутників на орбіту перебувають у доволі складному становищі», — зазначив експерт.

За його словами, заяви про створення аналогів Starlink потрібно оцінювати з огляду на реальні можливості запуску супутників. Самого наміру розгорнути супутникове угруповання недостатньо, якщо немає засобів регулярно поповнювати його.

Водночас залежність від американських космічних технологій спонукає європейських партнерів розвивати власні системи зв’язку та попередження про ракетні атаки.

«Франція та Німеччина планують розробляти власну європейську систему попередження про запуски балістичних ракет. Але це перспектива 2030-х років, і, найімовірніше. Йдеться про другу половину десятиліття. Такі системи не розгортаються за місяць або навіть за кілька років. Потрібно провести розробку, створити супутники, вивести їх на орбіту та забезпечити роботу всієї інфраструктури, зокрема наземної», — пояснив Катков.

Він наголосив, що важливо не лише виявити запуск ракети, а й оперативно передати інформацію на Землю. Якщо дані надходитимуть із затримкою у кілька хвилин, вони можуть втратити практичну цінність для попередження про удар.

«Окрім супутників на орбіті, необхідно забезпечити передачу даних на Землю в режимі реального часу, з мінімальними затримками. А не через кілька хвилин, коли вже буде запізно. Тому йдеться про дуже масштабні проєкти. За багатьма напрямками залежність європейських країн і європейського сегмента НАТО від США неможливо подолати раніше, ніж у другій половині 2030-х років», — зазначив експерт.

Катков також прокоментував можливості російських систем радіолокаційного виявлення. За його словами, Росія має розвинену мережу радіолокаційних станцій, зокрема надгоризонтних. Які можуть допомагати виявляти повітряні цілі. Водночас здатність виявити ракету не означає, що її можна гарантовано перехопити.

«Дуже сумнівно, що в Росії є можливість відстежувати балістичні ракети тактичного класу саме за допомогою аналогічної супутникової системи. Але в росіян, треба визнати, доволі якісно розгорнуті радіолокаційні поля, зокрема потужні надгоризонтні радіолокаційні станції, які можуть виявляти цілі. Однак тут важливий момент — чим вони будуть ці ракети збивати», — сказав Катков.

На його думку, ключове питання полягає не лише у виявленні ракет, а й у можливостях протиповітряної та протиракетної оборони.

«Об’єктивно треба розуміти, що для них це буде ключовим — не просто виявити ракету, а мати можливість її збити. Для нас отримання такої інформації важливе, щоб ми могли вчасно реагувати й убезпечувати людей. Росія ж має власні проблеми з ефективністю перехоплення балістичних ракет», — підсумував експерт.