МВФ дає Україні найдешевші кредити, а його підтримка є сигналом для партнерів, — економіст

Співпраця з МВФ важлива для України не лише через отримання кредитних коштів, а й тому, що вона є сигналом для інших міжнародних партнерів про готовність підтримувати українську економіку під час війни. Водночас умови Фонду, які Україна має виконувати для продовження фінансування, стосуються проблем, які держава мала б розв’язувати самостійно.

Про це в етері Громадського радіо розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«Бачите, є поняття дуже гарні, голосні заголовки, як, наприклад, рекордний курс гривні, чи психологічна позначка, чи друге місце у світі за заборгованістю серед країн перед МВФ, як ми зараз обговорюємо. Ми розуміємо, що заголовки — це заголовки, вони для того, щоб привабити читача, слухача, але далі треба розбиратися в суті питання. Сама сума — понад 14 мільярдів доларів — за нинішніх потреб і витрат України зовсім не виглядає якоюсь дуже великою. Це перше. По-друге, співпраця з МВФ для будь-якої кризової країни, особливо для країни, яка, крім кризи, має форс-мажор максимального рівня, такий як війна. А саме це зараз відбувається в Україні, критично важлива. Причому найважливіший навіть не сам обсяг грошей, хоча вони, безумовно, також мають значення, а сам факт співпраці з Фондом», — пояснив економіст.

За його словами, підтримка МВФ демонструє іншим державам, міжнародним кредиторам, що Україна залишається частиною міжнародної системи фінансової підтримки навіть під час війни.

«Якщо країну підтримує МВФ навіть під час кризи, навіть під час війни, це сигнал для всіх інших наших партнерів і кредиторів. А також тих, хто надає нам дуже багато безповоротної фінансової допомоги. Це сигнал від МВФ, що з такою країною далі треба працювати, незважаючи на кризу, незважаючи на війну. Тому співпраця з МВФ зараз, в умовах війни, для нас особливо важлива. Як сигнал для решти цивілізованого світу, який також, як ми бачимо, нас підтримує», — наголосив Новак.

Ще однією перевагою співпраці з Фондом економіст назвав вартість кредитних коштів. За його словами, для кризової країни фінансування МВФ є одним із найдешевших доступних джерел запозичень.

«Гроші МВФ — це найдешевші гроші у світі. Тобто це гроші за найнижчими відсотками. Нижчі відсотки, ніж ті, під які дає МВФ кредит, країна не може отримати деінде. Це найдешевші гроші, які може залучити держава, тим більше кризова країна. Тому гроші МВФ найвигідніші. Напевно, краще брати дешевші гроші під нижчі проценти, ніж позичати в якомусь банку чи залучати кошти на фондовому ринку під вищі відсотки. Правда ж, краще брати під нижчі? От саме тому співпраця з МВФ, крім того, що вона важлива як сигнал для інших партнерів, — це ще й можливість отримати для країни дешевше фінансування», — зазначив Андрій Новак.

Співпраця України з МВФ розпочалася в середині 1990-х років. Як пояснив економіст, спочатку вона передбачала стандартні кредитні домовленості: визначення суми позики, відсоткової ставки та графіка погашення. Однак із часом, коли країна знову потребувала фінансування або мала труднощі з виконанням зобов’язань, Фонд почав звертати увагу на причини цих проблем.

За словами Новака, спочатку МВФ міг надавати рекомендації щодо бюджетного дефіциту, управління золотовалютними резервами та інших економічних питань. Якщо держава не виконувала їх, рекомендації могли перетворюватися на обов’язкові умови для подальшого фінансування.

«Вони бачать, що в нас проблеми з бюджетом, надто великий дефіцит бюджету. Або проблеми із золотовалютними резервами, які ми неефективно витрачаємо. Тоді МВФ, крім стандартних кредитних умов, дає країні рекомендації: зверніть увагу, у вас такі проблеми з бюджетом, такі проблеми з Національним банком, починайте їх вирішувати, якщо хочете отримувати наші, ще раз наголошую, найдешевші гроші», — пояснив економіст.

Якщо рекомендації не виконують, наступним етапом стають конкретні вимоги, від яких залежить надання кредитних коштів.

«Якщо країна не виконує ці рекомендації, тоді МВФ уже виставляє умови. Мовляв, ми ж вам рекомендували, а ви нічого не зробили або майже нічого. Тепер, якщо хочете наші гроші, ми виставляємо умови: обов’язково скоротіть дефіцит бюджету, інакше ми вам не дамо грошей. Зробіть те, те і те в дохідній та видатковій частинах бюджету. Інакше фінансування не буде, тому що ви потрапляєте в зону ризику.

Отак розвивається співпраця з МВФ. І те, що Фонд виставляє Україні умови зараз, — це, вибачте, наслідок багаторічних дій самої України. Ми довели співпрацю до такої ситуації, що МВФ уже мусить виставляти нам умови, а не просто давати рекомендації», — сказав Новак.

Він наголосив, що відповідальність за цю ситуацію не можна покладати виключно на чинну владу. Проблеми накопичувалися за різних урядів і керівництва Національного банку.

«Це проблема практично всіх попередніх українських урядів і керівництва Національного банку. Ми постійно переносили або не повною мірою виконували своє домашнє завдання. А це домашнє завдання потрібне насамперед нам самим. Реформи, які ми досі не завершили, не доробили правильно й належним чином, потрібні не МВФ — вони потрібні Україні. Але ми не виконували їх самостійно. Тому партнери виставляють умови: робіть щось, бо інакше ми не дамо вам грошей або дамо набагато менше», — зазначив Андрій Новак.

Вплив міжнародного фінансування на життя громадян не завжди помітний безпосередньо, однак він відчутний через державний бюджет. За словами економіста, якби МВФ не підтримував Україну протягом багатьох років, держава мала б менше ресурсів для фінансування соціальних видатків.

«Якби з нами не працював МВФ, якби він не допомагав вирішувати наші внутрішні фінансові проблеми, яких ми самі не розв’язали, то цих проблем у нас було б набагато більше. Це означало б, що в бюджеті України було б менше грошей на зарплати й пенсії. Рівень зарплат і пенсій був би ще нижчим, ніж зараз. У нас і так він низький. Якби всі ці роки поруч із нами не було МВФ, ситуація була б іще гіршою», — пояснив Новак.

Водночас він зауважив, що міжнародна фінансова підтримка не здатна самостійно розв’язати всі економічні проблеми України. Основна відповідальність за економічну політику та рівень життя громадян, на його думку, лежить на українській владі.

«Усі наші проблеми можемо вирішити тільки ми самі. Тобто наш уряд і наш Національний банк — це дві найвищі економічні інституції влади. Тому наш рівень життя, рівень зарплат і пенсій — це насамперед результат ефективності нашої економічної політики. Вона в нас, м’яко кажучи, неефективна. І під час війни, і до війни, практично всі ці роки. Саме тому в нас такий низький рівень зарплат і пенсій», — заявив голова Комітету економістів України.

Коментуючи взаємозв’язок між податками та соціальним забезпеченням, Андрій Новак наголосив, що держава не може забезпечувати високі соціальні виплати за умови низьких податкових надходжень. Саме податки формують значну частину доходів бюджету, з якого фінансують пенсії та інші соціальні видатки.

Як приклад він навів країни Північної Європи, де високий рівень соціального забезпечення поєднується з високими податками та широким дотриманням податкових зобов’язань.

«Не може бути високих соціальних платежів за низьких податків. Тому що соціальні платежі виплачуються з бюджету, а бюджет формується податками. Ті країни, зокрема Західної Європи, особливо Північної Європи, які ми називаємо справді соціально орієнтованими. Такі як Швеція, Норвегія чи Фінляндія, — мають високі соціальні платежі, тому що в них високі податки. Але за умови, що ці високі податки платять усі. І майже ніхто не ухиляється від їх сплати. Насамперед це стосується великого бізнесу», — сказав економіст.

На його думку, одна з проблем української економіки полягає в ухиленні частини великого бізнесу від сплати податків через використання офшорних компаній.

На думку Андрія Новака, довгостроковий вихід із ситуації, коли державі доводиться постійно залучати позики, полягає у власному економічному розвитку.

Якщо в Україні зростатиме економічна активність і збільшуватиметься обсяг інвестицій, потреба в державних запозиченнях поступово зменшуватиметься.

«За рахунок тільки власного розвитку. Якщо в нас буде динамічний власний економічний розвиток. Нам потрібно буде дедалі менше позичати грошей на рівні держави у формі державного боргу, а дедалі більше коштів надходитиме у вигляді інвестицій. Але для цього потрібен розвиток, тому що інвестиції йдуть туди, де економічна система бачить перспективу свого розвитку.

І тут ми знову впираємося у власну економічну політику. Вона в нас до сьогодні була неефективною, тому до нас приходило дуже мало інвесторів. А державі доводилося брати багато грошей у борг. Якби в нас була більша частка інвестицій, нам потрібно було б менше позичати», — пояснив економіст.

Він також пов’язав рівень державного боргу з проблемою ухилення від сплати податків.

«Якби в нас не було такого масового ухилення від сплати податків, насамперед великим бізнесом, ситуація була б іншою. Звичайно, не весь великий бізнес ухиляється від податків, але переважно, на жаль, така проблема існує. Тому є прямий зв’язок між рівнем нашого економічного розвитку, ефективністю економічної політики та рівнем боргового навантаження», — підсумував Андрій Новак.