Росія роками веде гібридну війну проти ЄС: як інформаційні операції впливають на європейців

Росія веде системну гібридну війну проти європейських країн, зокрема через інформаційні атаки, провокації з безпілотниками. А також спроби перекласти відповідальність за власні дії на Україну.

Про це в етері Громадського радіо розповів експерт аналітичного центру Solid Info Тарас Семенюк.

За його словами, російська гібридна війна проти європейських країн не обмежується порушеннями повітряного простору безпілотниками. Важливою її складовою є інформаційні операції, мета яких — впливати на сприйняття подій громадянами та формувати вигідні Кремлю настрої.

«Я думаю, що Росія веде вже системну гібридну війну проти європейських країн, проти Європейського Союзу. Особливо проти наших сусідів. І ця гібридна війна не пов’язана лише з безпілотниками, які час від часу можуть залітати на територію тієї чи іншої країни. Мова йде саме про випадки, які стосуються інформаційної сфери. Адже що таке гібридна війна? Це історія про те, як змусити людину мислити так, як хотів би ворог. Тому ця ситуація пов’язана не лише зі зброєю. Головна зброя в гібридній війні — це інформаційні атаки, спроби змусити людину мислити або сприймати світ у такий спосіб, який вигідний саме ворогу», — пояснив експерт.

На думку Семенюка, наслідки таких операцій можуть проявлятися у внутрішньополітичних кризах європейських держав. Інформаційними маніпуляціями, за його словами, можуть користуватися популістські політичні сили, які обіцяють швидко розв’язати проблеми. Зокрема у сфері безпеки.

«Ми бачимо наслідки такої гібридної війни: у Європі виникає хаос, окремі країни, зокрема Італія та Франція, переживали дуже складні вихідні. І все це пов’язане, власне, з наслідками гібридної війни. На цьому наживається правий популізм, адже дуже часто саме популістські сили обіцяють розв’язати проблеми держави або політики в найкоротший термін. Тому я думаю, що гібридна війна ведеться постійно — не перший місяць, а вже кілька років», — зазначив Тарас Семенюк.

Окремою проблемою експерт вважає небажання частини європейських політиків одразу називати Росію відповідальною за інциденти з безпілотниками чи іншими загрозами. На його думку, така обережність може бути пов’язана з побоюваннями щодо реакції суспільства. Та необхідності визнати, що російська агресія становить загрозу не лише для України.

«Європейці інколи, знаєте, не називають речі своїми іменами. Вони бояться сказати, що це була російська ракета, що це був російський дрон. Мені це дивно, і мені інколи незрозуміло, чому ситуація виглядає саме так. Адже тут немає чого приховувати: речі треба називати своїми іменами. Ми часто про це говоримо європейцям, але чомусь завжди залишається цей острах назвати російське російським. А це ж спростило б розуміння всієї ситуації», — сказав Семенюк.

Він припустив, що європейські політики можуть побоюватися різко руйнувати переконання громадян у тому, що членство в НАТО гарантує повний захист від будь-яких загроз.

«Навіть у тій самій Польщі до останнього моменту було поширене розуміння, що проблем не буде, бо нас захистить НАТО. І, щоб не руйнувати цю ілюзію різко, можливо, і з’являються такі нестандартні реакції. Мовляв, це не російська диверсія, а щось сталося з технічних причин. Але це лише відтермінування правди, яка вже сама про себе говорить. Вона фактично кричить на повний голос, що речі виглядають саме таким чином», — вважає експерт.

Тарас Семенюк наголосив, що європейським країнам необхідно рішучіше реагувати на порушення повітряного простору та потенційні військові загрози. На його думку, відсутність зрозумілої відповіді може посилювати серед громадян відчуття незахищеності.

«Вони намагаються контролювати ситуацію, якось призвичаїтися до тих реалій, які їх зараз переслідують. Але тут треба бути сміливими. Якщо дрон залітає в повітряний простір тієї чи іншої країни, його потрібно збивати. Не потрібно очікувати, щоб його лише подавити, — його потрібно збивати. Я вже не говорю про ракети. Коли ракети залітають, їх потрібно збивати, і країни мають для цього великі можливості. Бо якщо ти мовчиш у відповідь на таку провокацію, то, очевидно, сієш страх серед власних жителів. Які починають думати, що вони незахищені, що НАТО, виявляється, не захищає», — заявив Семенюк.

Він також звернув увагу на роль соціальних мереж і російських ботів, які можуть використовувати подібні інциденти для поширення панічних настроїв. А також посилення недовіри до державних інституцій.

«Це ще підживлюють різні інформаційні канали, а також те, що ми називаємо російськими ботами. Вони часто використовують соціальні мережі, щоб навіяти населенню ще більший страх. Так і відбувається ситуація, коли немає швидкої відповіді: у людей закрадається сумнів, чи справді вони захищені. А це ще більше впливає на стійкість політичних еліт і політичних режимів. І це вже створює ґрунт для опозиційних партій, особливо праворадикальних, які кажуть: «А ми прийдемо і повноцінно вас захистимо. Ви лише дайте нам владу в руки»», — пояснив експерт.

Ще одним елементом російської гібридної стратегії Семенюк назвав спроби представити Україну джерелом загроз для європейських держав. За його словами, інформаційні операції можуть супроводжувати інциденти з безпілотниками, коли відповідальність за провокації намагаються перекласти на Київ.

«Це абсолютно свідомі дії, тому що це і є елемент гібридної війни, про яку ми говоримо. Це прямі гібридні провокації, які Росія регулярно влаштовує проти наших союзників. Із дронами ситуація абсолютно зрозуміла. Використання чужої зброї або проведення операцій під чужим прапором — це не вигадка Росії. Такі методи використовували й раніше. Зокрема, перед початком Другої світової війни нацистська Німеччина організувала провокацію на польському кордоні, використавши переодягнених у польську форму німецьких солдатів, щоб створити привід для вторгнення до Польщі. Це давно відома технологія, яку Росія намагається реалізовувати сьогодні», — зазначив Семенюк.

Як виявило дослідження Громадського радіо, на тлі випадків порушення повітряного простору Молдови безпілотниками російські пропагандистські ресурси поширювали дезінформацію про нібито причетність до цих інцидентів України.

17 жовтня в Telegram з’явилися публікації, у яких перетин молдовського кордону невідомими БпЛА подавали як навмисні провокації українських спецслужб, організовані для посилення антиросійських настроїв.

Для просування цієї версії використовували, зокрема, заяви посла Росії в Молдові про відсутність у відкритому доступі серійних номерів дронів. Даних про їхні польотні завдання та спільного розслідування інцидентів.

Також автори дописів стверджували, що Україна нібито застосовувала подібну тактику в Польщі, аби впливати на громадську думку. Дві публікації, поширені з інтервалом у 27 секунд, зібрали понад 296,9 тисячі переглядів станом на 14:00 19 жовтня.

Водночас, експерт зауважив, що подібні інформаційні кампанії можуть стосуватися не лише Молдови, а й інших держав Європи. Зокрема, за його словами, Росія може поширювати твердження про нібито українське походження безпілотників, які опиняються на території країн Європейського Союзу.

«Це стосується не тільки Молдови, а й безпілотників, які нібито були українськими та вражали територію Болгарії. Це подають як провокацію з боку України щодо території країни Європейського Союзу, мовляв, Україна сама створює такі провокації, щоб втягнути НАТО у війну. Усе це вже було від самого початку. Росія використовувала подібні провокації, і вони продовжуватимуться надалі», — вважає експерт аналітичного центру Solid Info.

На його думку, Росія й надалі намагатиметься використовувати різні інциденти, щоб приховувати власні дії та перекладати відповідальність на інших.

«Я думаю, що Росія може використовувати й надалі використовуватиме все, що дозволяє їй приховати свої злочинні дії та перекласти відповідальність на інших», — підсумував Тарас Семенюк.