У кадетському корпусі Києва кількість першокласників зросла на 20–25%

В Україні зростає інтерес до навчання в закладах із військовим спрямуванням. У Київському кадетському корпусі № 23 імені Володимира Великого від початку повномасштабного вторгнення щороку збільшується кількість учнів. Зокрема, набір до перших класів зріс на 20–25%, а до старших — на 100%.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Наталія Яненко, керівниця інформаційного відділу державного кадетського корпусу № 23 імені Володимира Великого.

За словами Наталії Яненко, від 2022 року заклад щороку фіксує зростання кількості учнів. Особливо помітна ця тенденція серед старшокласників. Які, на відміну від молодших дітей, частіше самостійно ухвалюють рішення про навчання у військовому закладі.

«Зростання відбувається в усіх класах — як молодших, так і старших. Для прикладу, набір до перших класів зріс на 20–25 відсотків: першачків ми набрали на повноцінні два класи. Але в старших класах зростання ще більше — не 25 відсотків, а аж 100 відсотків», — розповіла Наталія Яненко.

Вона наголосила, що розташування закладу також свідчить про свідомий вибір родин. Кадетський корпус не розташований у спальному районі, де батьки могли б обирати школу передусім через близькість до дому.

«Наш заклад знаходиться не в спальному районі, де батьки могли б просто взяти дитину й перевести через дорогу, бо так зручно і дитина навчається в тій школі. Це говорить про те, що батьки свідомо обирають саме наш військовий заклад. А якщо ми говоримо про старші класи, де відсоток набору збільшився ще більше. То це свідчить про те, що діти вже самі свідомо обирають таке навчання.

Ми маємо випадки, коли до нас звертаються не лише батьки із запитаннями про те, як перевести дитину до ліцею, а й самі діти телефонують. Хлопці кажуть: «Я хочу бути кадетом», — і наполегливо телефонують. Ми не можемо ігнорувати такі звернення. Тому з великою відповідальністю ставимося до дітей, які самі виявляють таку свідомість і роблять цей вибір», — зазначила керівниця інформаційного відділу.

За її словами, зростання інтересу до військової освіти спостерігають не лише в Києві. Під час заходу в кадетському корпусі, на якому старшокласникам вручали погони, заклад відвідав заступник міністра освіти Андрій Вітренко. Він також відзначив збільшення кількості дітей у школах із військовим спрямуванням.

Наталія Яненко пояснює, що навчання в кадетському корпусі не означає, що дитина обов’язково стане військовослужбовцем. На її думку, такий заклад передусім допомагає виховати дисципліну, відповідальність і лідерські якості, які можуть стати в пригоді в різних професіях.

«Навчання в такій школі зовсім не означає, що дитина обов’язково буде військовою. Вибір військової освіти — це передусім вибір дисципліни. Ми живемо у світі, який постійно змінюється і стає дедалі складнішим. Військова освіта формує в дитині дисципліну, відповідальність, розуміння світу. Дитина стає сильнішою, набуває лідерських якостей. Напевно, саме ці два чинники впливають на те, що сьогодні в Україні зростає кількість дітей у таких закладах», — пояснила Наталія Яненко.

Вона додала, що нині в Україні працює близько 30 шкіл із військовим спрямуванням. У Київському кадетському корпусі навчаються близько 700 дітей, серед яких є кадети та панянки. Приблизно 200 учнів походять із родин військовослужбовців.

Водночас випускники обирають різні професії. Частина продовжує навчання у військовій сфері, інші стають юристами та фахівцями інших напрямів.

«Навчаючись у військовому закладі, ти не зобов’язаний ставати військовим. Багато хто робить інший вибір — стає юристами, економістами. Але справді є велика кількість дітей, які продовжують навчання саме у військовій сфері. Ми говоримо про те, що виховуємо майбутню еліту, адже діти отримують навички, які формують їх як особистостей. Ми завжди кажемо, що носити погони нелегко. Погони кадета — це відповідальність і дисципліна», — зазначила керівниця інформаційного відділу.

Вона також повідомила, що серед випускників закладу є загиблі на війні. За її словами, серед загальноосвітніх шкіл Києва кадетський корпус має найбільшу кількість загиблих колишніх учнів.

«На жаль, серед усіх шкіл Києва в нас загинуло 12 кадетів. Це найбільша кількість серед загальноосвітніх шкіл столиці. Йдеться про наших випускників: наймолодшому було 19 років, а найстаршому — 25», — розповіла Наталія Яненко.

Вона додала, що навчання в закладі передбачає не лише стандартну шкільну програму, а й посилену фізичну підготовку. Військово-патріотичне виховання та додаткові заняття. Частина хлопців живе в пансіоні й перебуває в ліцеї з понеділка до п’ятниці.

«У нас багато кадетів перебувають на пансіоні. Це означає, що вони прокидаються о шостій ранку, а о 6:30 у них уже фізична підготовка. Потім вони весь день перебувають у ліцеї. Тобто певні обмеження справді є: хлопці з понеділка до п’ятниці живуть у закладі. Ранок починається з підйому о шостій, підготовки, сніданку та зборів на уроки. Сам навчальний процес — стандартний, адже діти обов’язково мають здобувати загальну шкільну освіту. Водночас особливий акцент ми робимо на фізичній підготовці та військово-патріотичному спрямуванні», — розповіла Наталія Яненко.

За її словами, навіть учні молодших класів вивчають предмети патріотичного спрямування, зокрема «Азбуку кадета». У п’ятому–одинадцятому класах заняття проводять військові викладачі, а для молодших учнів також організовують заняття з кадетства.

На території ліцею облаштована смуга перешкод, побудована за стандартами НАТО. У закладі також перевіряли фізичну підготовку учнів за міжнародними стандартами IPFT.

«Фізичне виховання для нас дуже важливе. Крім того, протягом дня діти можуть обирати різні гуртки — від музики до карате й футболу. У нас понад 20 різних гуртків. Виходить, що дитина, крім основного навчального процесу, має можливість займатися й іншими справами», — зазначила керівниця інформаційного відділу.

Окремою частиною дисципліни є обмеження використання телефонів для розваг. Учні здають гаджети на початку дня й отримують їх увечері, щоб зв’язатися з батьками.

«Зараз скажу цікаву річ, яка всіх дивує: наші діти весь день перебувають без гаджетів. Вони приходять уранці, кладуть телефони до комірки й можуть отримати їх лише ввечері, щоб поспілкуватися з батьками. Протягом дня, зокрема на перервах, діти не користуються телефонами. Ми не проти використання різних гаджетів, адже застосовуємо їх у навчальному процесі. Але гаджети як елемент розваги в нас відсутні. Це один із дисциплінарних моментів, які діють у закладі», — пояснила Наталія Яненко.

Водночас, за її словами, відбір до ліцею не зводиться до оцінювання фізичної підготовки. Важливе значення має бажання самої дитини навчатися в такому середовищі.

«Ми дивимося, які навички має дитина, і, звісно, проводимо відбір за знаннями. Але головний критерій сьогодні — бажання самої дитини. Якщо в неї є певні прогалини або вона ще недостатньо спортивна, але дуже хоче навчатися в нас, ми готові піти назустріч. Це все можна підтягнути. Найголовніше — щоб дитина сама хотіла бути в цьому закладі й свідомо виявляла таку позицію. Для нас це ключове під час відбору. Якщо є бажання, буде й результат», — наголосила керівниця інформаційного відділу.

За словами Наталії Яненко, нині дівчата становлять близько 30% учнів кадетського корпусу. У закладі їх називають панянками. У перших класах хлопці та дівчата навчаються окремо, а в старших класах їх об’єднують.

Для дівчат також організовують заняття протягом дня, зокрема гуртки з танців, ораторського мистецтва, співу, музики та спорту. Крім того, у програмі є етикет, культура спілкування, творчість і саморозвиток.

Водночас вона зауважила, що батькам варто обговорити з дитиною рішення про вступ до кадетського корпусу. Особливо якщо йдеться про навчання з проживанням у пансіоні.

«Передусім потрібно спілкуватися з дитиною й з’ясувати, чи готова вона проводити весь день у школі. Адже хлопці в нас із понеділка до п’ятниці перебувають у закладі та ночують тут. Це має бути розмова батьків із дитиною: чи хоче вона цього, чи готова до такого режиму. Я вважаю, що змушувати дитину — неправильний варіант. Потрібно з’ясувати її бажання. Якщо дитина не захоче, вона навіть не розглядатиме такого навчання. Але сьогодні справді багато хлопців і дівчат свідомо роблять цей вибір», — підсумувала Наталія Яненко.

Вона наголосила, що кадетський корпус не присвоює учням офіцерських звань, які існують у Збройних силах України. Натомість його мета — дати дітям загальну освіту, виховати дисципліну й відповідальність. А також розвинути навички, які вони зможуть застосувати в майбутньому незалежно від обраної професії.