Ветерани можуть змінювати громади, але місцева влада має бути відкритою, — експертка «АНТС»

Понад 80% українців хотіли б бачити ветеранів у органах влади. Щоб реалізувати цей суспільний запит, важливо створювати для захисників і захисниць можливості долучатися до управління громадами. Здобувати досвід у місцевому самоврядуванні та працевлаштовуватися після військової служби.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Світлана Єднак, експертка Мережі «АНТС», керівниця проєкту «Від захисників до державотворців».

«За даними опитування Westminster Foundation for Democracy, понад 80% українців хочуть бачити ветеранів в органах влади. І, звісно, для того, щоб цей суспільний запит став реальністю, дуже важливо створювати можливості для участі ветеранів уже зараз. Кілька років тому наша організація розробила концепцію держави вдячності. Її суть полягає в тому, щоб підкріплювати вдячність захисникам і захисницям конкретними діями. Саме тому ми вирішили ініціювати проєкт, який допоможе ветеранам адаптуватися до життя після служби. Так і народилася ідея програми «Від захисників до державотворців»», — пояснила Світлана Єднак.

За словами керівниці проєкту, загалом на програму подалися понад 70 учасників. Однак організація мала можливість відібрати лише 20 ветеранів і ветеранок для стажування у 20 громадах.

Щоб визначити найвідповідніші місця для кожного учасника, організатори провели індивідуальні співбесіди з ветеранами та окремо поспілкувалися з представниками громад. Після цього сформували пари, враховуючи інтереси ветеранів і можливості місцевої влади.

«Після цього організували для ветеранів серію лекцій загальною тривалістю понад 20 годин. Розповідали, як працюють органи місцевого самоврядування, як ухвалюються рішення та як влаштована робота громад. А вже після підготовки учасники вирушили на стажування. Зараз ветерани безпосередньо працюють у громадах. Напрямки вони визначали спільно з представниками місцевої влади, щоб стажування відповідало і їхнім інтересам, і реальним потребам громади», — розповіла Єднак.

Напрямки роботи учасників різняться. Частина ветеранів зосередилася на покращенні доступу інших захисників і захисниць до соціальних послуг. Інші працюють над залученням міжнародних партнерів та пошуком можливостей для розвитку громад.

«Тобто це різні сфери, але всі вони спрямовані на те, щоб реально підсилити громаду. Ми дуже тішимося, що учасники не просто знайомляться з роботою місцевого самоврядування. Безпосередньо долучаються до процесів і можуть застосовувати свій досвід для розв’язання конкретних проблем», — зазначила керівниця проєкту.

Єднак наголошує, що громади зацікавлені в участі ветеранів у місцевому самоврядуванні. Зокрема, через війну багато українців виїхали за кордон, а в невеликих громадах відчувається кадровий дефіцит.

На її думку, стажування може стати взаємовигідним рішенням: громади отримують фахівців, які допомагають розв’язувати місцеві проблеми. А ветерани — можливість працевлаштуватися, отримувати заробітну плату та продовжувати реалізовувати себе після служби.

«Тому така ініціатива — це переможна стратегія і для ветеранів та ветеранок, і для самих громад. Ми можемо працевлаштувати ветерана в громаді. У результаті громада отримує людину, яка працює та допомагає закривати певні потреби, а ветеран — робоче місце, заробітну плату й усе, що з цим пов’язано. У нашому проєкті є кілька громад, які вже готові працевлаштувати ветеранів за результатами стажування. Є й такі, які наразі не можуть цього запропонувати. Але навіть у такому випадку участь у програмі допомагає ветерану познайомитися з громадою, зрозуміти її проблеми та, використовуючи досвід стажування, долучитися до їх розв’язання», — пояснила експертка.

Водночас стажування може стати основою для подальших ветеранських ініціатив. Зокрема, учасники знайомляться з іншими мешканцями, налагоджують контакти та можуть започатковувати спільні проєкти.

«Це може бути відкриття простору для ветеранів, організація регулярних зустрічей. Або інші заходи, які допоможуть захисникам і захисницям почуватися комфортно у своїй спільноті. Тобто результати такої програми не обов’язково обмежуються працевлаштуванням. Вона також допомагає створювати середовище, у якому ветерани можуть взаємодіяти між собою. Впливати на життя громади та втілювати власні ідеї», — розповіла Єднак.

Основним бар’єром для залучення ветеранів до роботи в громадах експертка називає не брак знань чи досвіду, а закритість місцевої влади. Особливо це стосується громад, де можуть існувати корупційні ризики або непрозорі процеси ухвалення рішень.

За словами Єднак, ветерани, які повертаються зі служби, часто прагнуть змін у своїх громадах. Тому зіткнення з несправедливістю або непрозорістю місцевого управління може стати серйозною проблемою.

«Інших суттєвих перешкод я не бачу. Якщо ветеранам бракує певних знань, їх можна здобути, і це не є проблемою. Головне — відкритість громади. Якщо місцева влада не має якихось секретів за лаштунками, для неї не буде проблемою відкрити двері перед ветераном чи ветеранкою. Але якщо громада має такі секрети, ситуація стає складнішою. Адже приходить людина, яка віддала своє здоров’я на службі, бачила загибель побратимів, пережила важкі випробування. І коли вона приходить у громаду та стикається з несправедливістю, це, звісно, стає великою проблемою. Ветеран бачитиме ці проблеми й намагатиметься їх усунути. Тому такі громади можуть бути закритими для ветеранів. На жаль, в Україні є і такі випадки», — зазначила експертка.

Вона переконана, що участь ветеранів у місцевому самоврядуванні варто масштабувати на загальнодержавному рівні. Адже багато захисників хочуть залишатися в Україні, повертатися до своїх громад і брати участь у їхньому розвитку.

«Ветеранам така можливість може дуже допомогти. Як правило, ті люди, з якими ми працюємо, хочуть залишатися в Україні, хочуть залишатися у своїх громадах. Відповідно, вони дуже радіють, коли громада відкрита до співпраці й у них є можливість надалі працевлаштуватися. Я вважаю, що така програма взагалі повинна стати національною. Держава має організувати подібні можливості для ветеранів. Це могла б бути переможна стратегія і для держави загалом, і для ветеранської спільноти», — наголосила Єднак.

Окрім безпосередньої роботи в органах місцевого самоврядування, ветерани можуть впливати на рішення громад через участь у відкритих засіданнях. Там розглядають бюджетні програми, розподіл коштів та інші питання місцевого розвитку.

«Якщо ветеран або ветеранка зацікавлені в тому, що відбувається у їхній громаді, вони можуть вільно відвідувати такі засідання. Це можливість стежити за ухваленням рішень і, звісно, впливати на ті чи інші процеси у своїй громаді», — пояснила керівниця проєкту.

За її словами, результати стажування можуть бути різними. Частина громад уже готова запропонувати учасникам роботу, з іншими тривають перемовини. Водночас остаточні результати програми організатори зможуть оцінити після завершення стажування.

«Тому ми очікуємо, що випадки працевлаштування будуть. Але наш проєкт іще триває, стажування фактично лише розпочалося. Тож наприкінці ми зможемо оцінити результати й побачити, скільки людей вдалося працевлаштувати», — розповіла Єднак.

Під час відбору учасників організатори також оцінювали їхній попередній досвід — як до повномасштабної війни, так і під час військової служби. За словами Єднак, результати показали, що ветерани мають високий освітній рівень. А їхній досвід роботи в складних умовах може стати важливим ресурсом для місцевого самоврядування.

«Перед початком програми ми створили реєстраційну форму з різними запитаннями. Зокрема, цікавилися, який досвід ветеран отримав до війни та під час служби. Ми побачили, що наші ветерани насправді дуже освічені. Для людини, яка перебувала у важких стресових умовах, адаптація до роботи в громаді та розв’язання конкретних завдань не є нездоланною проблемою. Особливо важливим є їхній лідерський досвід. За ним стоїть бажання змінювати громаду, рухатися вперед. Реалізовувати цікаві ініціативи, напрацьовувати нові рішення та розвивати місце, у якому вони живуть. І цей досвід може бути дуже цінним для місцевого самоврядування», — зазначила експертка.

Ветеранам, які хочуть долучитися до роботи своєї громади, Єднак радить насамперед звертатися до місцевої влади. Й запитувати, де вони можуть бути корисними. Також шукати можливості можна через громадські організації, які працюють із ветеранською спільнотою.

«Звісно, можливості надають і громадські організації, зокрема Мережа захисту національних інтересів «АНТС», та інші організації. Зараз таких програм ще не дуже багато, але я переконана, що з часом їхня кількість зростатиме, адже це справді важливі ініціативи. У межах нашої програми ми також передбачили стипендію для ветеранів. Тобто під час стажування учасники не лише здобувають знання та навички, а й отримують фінансову винагороду. Тому моя порада — не бійтеся, стукайте в різні двері, і вони точно будуть відкриті», — підсумувала Світлана Єднак.