Галина Петренко пояснила, як Росія може використовувати вірусний контент для провокування протестів

Інциденти з конфліктами навколо ТЦК у Львові та Петропавлівській Борщагівці продемонстрували, як російські ресурси можуть використовувати суспільне невдоволення мобілізацією для розпалювання протестних настроїв. В обох випадках проросійські канали подавали події як «народне повстання» проти ТЦК. Поширювали заклики до дій і майже синхронно репостили повідомлення одне одного. У випадку з Петропавлівською Борщагівкою інформаційна кампанія була масштабнішою та радикальнішою. За добу відповідні повідомлення набрали понад 16 мільйонів переглядів. А в мережі поширювали вже не лише твердження про репресії, а й фейки про катування, вбивства та «концтабори».

Водночас Росія може використовувати суспільне невдоволення мобілізацією та проблемами з інфраструктурою для провокування масштабних протестів в Україні. Тому громадянам важливо перевіряти інформацію, а медіа — дотримуватися журналістських стандартів і відкрито виправляти помилки.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа».

За словами Галини Петренко, поширення неправдивої інформації не завжди відбувається через те, що люди свідомо підписані на сумнівні джерела. Інформацію можуть передавати знайомі, друзі або люди з близького кола спілкування, яким довіряють. Саме тому фейкові повідомлення іноді поширюються цілком органічно.

«Ми всі люди, усі можемо помилятися, тому таке трапляється. Це має вірусний ефект і може певною мірою поширюватися органічно», — зазначила директорка ГО «Детектор медіа».

Окрему увагу вона звернула на контент, створений штучним інтелектом. За її словами, такі технології вже здатні генерувати мелодії та пісні, які легко привертають увагу й підхоплюються аудиторією. При цьому людина не завжди може відразу зрозуміти, що має справу зі штучно створеним продуктом.

«Штучний інтелект — це не великий композитор і не Моцарт, але він здатен створювати мелодії, які підхоплюють людську уяву. Я сама вже тричі потрапляла на гачок пісень, які, як виявилося, були створені штучним інтелектом», — розповіла вона.

Водночас, зауважила Петренко, її більше непокоїть не саме створення контенту за допомогою ШІ, а те, як він може впливати на поведінку людей.

Як приклад вона навела тренд, який поширюється у TikTok за межами України та поступово проникає в український інформаційний простір. Йдеться про створеного штучним інтелектом французького співака, який має цілком реалістичний вигляд. Виконує одну й ту саму пісню та повторює характерний танець. Попри те, що такого чоловіка насправді не існує, його образ став популярним, а живі люди почали знімати відео з таким самим танцем.

«Тобто штучний інтелект фактично керує великою кількістю людей. І незрозуміло, для чого це відбувається. Просто для розваги чи для того, щоб далі набирати фан-бази, а потім спрямовувати їх у певному напрямку, наприклад, на молодіжні протести», — сказала директорка ГО «Детектор медіа».

Вона зауважила, що такі приклади змушують замислитися над тим, наскільки далеко може зайти вплив технологій на людство. Петренко згадала один з епізодів серіалу «Чорне дзеркало» або «Любов, смерть і роботи», у якому владу над людством захопив «творожок».

«Я пам’ятаю цей сюжет уже кілька років і весь час тримаю в голові, що щось подібне може статися з людством. Нами може почати керувати творожок — буквально», — додала вона.

Вона вважає, що поширення маніпулятивного контенту про ТЦК та мобілізацію є частиною ширшої стратегії впливу на українське суспільство. На її думку, Росія систематично підживлює негативне ставлення до цих тем, очікуючи моменту, коли накопичене невдоволення може перерости у масштабний протест.

«Моя гіпотеза така, що це свідчить про накопичення в суспільстві негативного ставлення до ТЦК і до процесу мобілізації. Воно, знаєте, як накопичується, накопичується, а потім може прорвати. Росіяни час від часу тицяють у цю тему паличкою і чекають моменту, коли з цього може вийти соціальний вибух», — пояснила Петренко.

Ще однією потенційно конфліктною темою вона назвала ситуацію з міською інфраструктурою. За її прогнозом, ближче до весни суспільне невдоволення може посилитися. У випадку, якщо жителі великих міст протягом тривалого часу залишатимуться без базових послуг через наслідки російських атак.

«Я можу передбачити, що, крім теми ТЦК, ближче до весни у нас може бути ще одна супертригерна тема. Це тема урбіциду. Якщо велика кількість людей у великих містах житиме кілька місяців без опалення, води, електрики, транспорту, медицини, шкіл. Це може стати другою такою ж темою, у яку потім росіяни будуть тикати паличкою, щоб спробувати спровокувати в Україні протести — настільки масштабні, наскільки їм вдасться», — наголосила директорка ГО «Детектор медіа».

Петренко також наголосила на відповідальності медіа під час висвітлення резонансних подій. За її словами, журналісти можуть помилятися або публікувати неповну інформацію, особливо коли потрібно оперативно повідомити про подію. Однак важливо не приховувати таких помилок, а виправляти їх відповідно до професійних стандартів.

«Ми маємо бути відповідальними й перевіряти інформацію. Якщо ми інколи помиляємося — таке теж буває. Або якщо просто даємо неповну інформацію, або нам потрібно швидко підготувати першу новину, коли ще не все до кінця зрозуміло, важливо дотримуватися журналістських стандартів. Якщо потрібно вибачатися — треба робити це очевидно. Якщо виправляти новину, варто прямо зазначати, що її виправлено. Потрібно просто добре робити свою роботу й не підозрювати органи державної влади в чомусь безпідставно», — сказала вона.

Галина Петренко радить не поширювати одразу повідомлення, які викликають обурення, страх або інші сильні емоції. Натомість варто витратити трохи часу на перевірку інформації в кількох джерелах.

«Якщо ми бачимо новину, яка нас збурює, я б радила піти кількома шляхами. Тут потрібно витратити трохи зусиль. По-перше, керуватися Білим списком медіа або Мапою рекомендованих медіа. Це публічно доступні продукти, які періодично оновлюються. Їх створюють громадські організації, і там наведено перелік медіа, які дотримуються журналістських стандартів та не допускають маніпуляцій у своїй роботі. Варто подивитися, чи повідомляли вони про інцидент, який вас хвилює, і що саме написали. Звичайно, потрібно розуміти, що й такі медіа можуть помилятися», — пояснила Петренко.

Також вона радить перевіряти інформацію в інших якісних медіа та на офіційних сторінках державних органів. Це особливо важливо, коли першоджерелом повідомлення стає відома людина або інфлюенсер із великою аудиторією.

«Буває, що якась інформація починає звучати з вуст відомої людини, у якої велика аудиторія. Вона може дуже щиро реагувати на певну подію. Але все одно потрібно подивитися, що про це говорять якісні медіа або що написано на сторінках органів державної влади», — зазначила директорка ГО «Детектора медіа».

Окремо Петренко звернула увагу на можливості штучного інтелекту створювати підроблені відео за участю відомих людей. Якщо в мережі з’являється ролик, у якому нібито бере участь певний посадовець або публічна особа, варто перевірити, чи підтверджують цю інформацію офіційні джерела.

«Якщо ми бачимо якесь відео з інциденту, де, наприклад, фігурує Кирило Буданов, і знаємо, що існують ШІ та різні технології. То можна зайти в соціальні мережі Офісу Президента або самого Кирила Буданова й подивитися, чи справді він узагалі бере участь у процесі, який нас хвилює», — пояснила вона.

За словами Петренко, універсального способу повністю захиститися від дезінформації немає. Проте перевірка повідомлень у кількох джерелах, звернення до якісних медіа та офіційних сторінок допомагають зменшити ризик поширення шкідливої інформації.

«Тут немає якоїсь чарівної пігулки, яка дозволить без жодних додаткових зусиль точно убезпечити себе від проникнення шкідливої інформації у свій мозок», — підсумувала директорка ГО «Детектор медіа».