Колапсу в Києві не буде, але місто переживає транспортну деградацію, — експерт

Попри перебої в роботі метрополітену та збільшення навантаження на наземний громадський транспорт, транспортного колапсу в Києві не станеться. Однак час поїздок містом уже суттєво зріс. Подальше погіршення ситуації може призвести не лише до незручностей для пасажирів, а й до економічних втрат для столиці.

Про це в етері Громадського радіо розповів Дмитро Беспалов, експерт із транспортного планування, викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва та архітектури.

За словами Дмитра Беспалова, транспортний колапс у буквальному значенні цього поняття — коли транспортна система фактично перестає функціонувати — малоймовірний. Водночас певне поєднання обставин може суттєво ускладнити рух містом. Серед них — перші снігопади й заморозки, перекриття мостів та можливі збої в роботі електронної системи оплати проїзду.

«Транспортного колапсу, я одразу скажу, не буде. У транспортному плануванні такі стани малоймовірні. Точніше, транспортний колапс — це, якщо проводити аналогію з медициною, коли виникають проблеми з кровообігом і фактично зупиняється організм. Таке можливо за певних обставин. Наприклад, коли випаде перший сніг і будуть заморозки. Традиційно навіть без нинішньої ситуації в Києві в такі періоди збільшувалися затори. Якщо це накласти на перекриті мости, а також, не дай Боже, на збої в роботі системи електронного квитка в громадському транспорті, які теж іноді трапляються. То справді можуть виникнути дуже важкі для транспортної системи умови. Але навіть тоді я б подумав, чи можна називати це транспортним колапсом», — пояснив експерт.

Водночас Беспалов наголошує, що відсутність повного колапсу не означає, що транспортна ситуація в столиці є нормальною. За державними будівельними нормами, середня тривалість поїздки від дому до роботи має становити не більше ніж 45 хвилин. Нині ж багатьом киянам доводиться витрачати на дорогу значно більше часу.

«Ситуація погана, тому що середній час поїздки, який за державними будівельними нормами мав би становити 45 хвилин, зараз для киян фактично недосяжний. Люди мають знати, що за нормами, відповідно до яких будують і планують міста, дорога з дому на роботу  має займати не більше ніж 45 хвилин.

Про таку поїздку киянам зараз годі мріяти. Багато людей вимушено витрачають на дорогу значно більше ніж годину, а дехто — понад дві години. Ця ситуація може погіршуватися. Це не транспортний колапс, але я особисто називаю це транспортною деградацією. І від цього, чесно кажучи, не легше: ситуація важка», — зазначив Беспалов.

Експерт пояснив, що автобуси, які запускають на маршрути замість метро, не можуть повністю компенсувати його пропускну здатність. До того ж у Києві немає надлишку автобусів, тому для посилення одних напрямків транспорт доводиться забирати з інших.

«Автобуси в Києві — це сполучні посудини. Якщо ми направляємо їх кудись, то, як правило, беремо з інших маршрутів, тому що в Києві немає профіциту автобусів. Це означає, що на якихось інших маршрутах їх стане менше. Можливо, з кожного маршруту заберуть по одному-двох автобусах, щоб запустити їх на напрямки, де виникла потреба. І, звичайно, автобус не може дублювати метрополітен. Ні 10, ні 15, ні навіть 50 автобусів не зможуть замінити провізну здатність метро. Вони можуть забезпечити окремі поїздки. Можливо, хтось зможе встигнути на такий автобус, особливо якщо сідає на кінцевій зупинці. Але всі пасажири, які мали б їхати метро, у такі автобуси, звичайно, не вмістяться», — наголосив Беспалов.

Він пояснив, що транспортні системи великих міст зазвичай складаються з двох рівнів. Перший — магістральний громадський транспорт із великою провізною здатністю, до якого належать метрополітен, швидкісний трамвай та міська електричка. Другий — підвізний транспорт: автобуси, тролейбуси й маршрутки, які доставляють пасажирів до магістральних ліній.

«Так працює транспортна система в середньому європейському місті. Якщо ми вимушено закриваємо магістральний громадський транспорт і намагаємося замінити його підвізним, це не спрацює. Так не має працювати і не може працювати. Звичайно, ми робимо це не заради експерименту чи цікавості — не для того, щоб перевірити, чи здатен автобус замінити метро. Але потрібно шукати інші заходи, які допоможуть покращити ситуацію», — пояснив експерт.

На думку Беспалова, збільшення кількості автобусів і запуск дублюючих маршрутів — важливі, але недостатні кроки. Необхідно також забезпечити безперешкодний рух громадського транспорту, зокрема створити виділені смуги, якими автобуси зможуть їхати в обхід заторів.

Експерт звертає увагу на замкнене коло, яке виникає через проблеми з громадським транспортом. Коли метро не працює або наземний транспорт рухається повільно, люди частіше обирають автомобілі. Це збільшує затори, у яких опиняються й автобуси. У результаті пасажири знову змушені шукати альтернативу громадському транспорту.

«Те, що додають автобуси й організовують так звані дублюючі маршрути, — це, звичайно, добре. Але варто подумати й про те, щоб громадський транспорт міг рухатися без заторів. Зараз виникає замкнене коло. Через те, що метро не ходить або громадський транспорт працює погано, люди змушені більше користуватися автомобілями. Через це, до речі, зростають ціни на таксі, збільшуються затори, а автобуси стоять у тих самих заторах. У результаті люди ще більше схиляються до поїздок автомобілями. Можна створити виділені смуги для громадського транспорту — фізично або забезпечити їхню роботу за допомогою поліції, щоб автобуси не стояли в заторах. Досягти того, щоб людина могла доїхати автобусом до місця призначення менш ніж за годину. Навіть за нинішніх умов у Києві цілком реально. Але для цього потрібно вжити низку заходів», — сказав Беспалов.

Окремо експерт наголосив, що тривалі поїздки — це не лише проблема комфорту пасажирів. Коли люди проводять у дорозі по дві-три години, вони витрачають час, який могли б присвятити роботі, навчанню, відпочинку чи споживанню товарів і послуг. У підсумку це впливає і на економічну активність міста, і на податкові надходження.

«Нам потрібно покращувати ситуацію, тому що, якщо ми цього не зробимо, фактично втрачатимемо гроші. Коли ми їдемо дві-три години до місця призначення, це можна пережити. Такий собі героїзм — зараз усі кияни герої, як і всі українці. Але проблема в тому, що коли ми рахуватимемо, скільки податків місто Київ збере в наступному кварталі, то можемо недорахуватися величезної суми. Причина в тому, що замість економічної активності, навчання, відпочинку чи споживання люди проводять час у дорозі — стоять у заторах або їдуть в автобусі. У цей момент вони не займаються нічим, що створює додаткову економічну активність. Тому транспортну ситуацію потрібно покращувати не лише заради зручності пасажирів, а й з економічних міркувань», — пояснив Беспалов.

Серед необхідних кроків експерт назвав збільшення автобусного парку, запровадження виділених смуг і перегляд графіків роботи. Зокрема, частину поїздок можна було б скоротити завдяки дистанційній роботі. А початок робочого дня — рознести в часі, щоб зменшити навантаження на транспорт у години пік.

«Нам потрібно робити виділені смуги для громадського транспорту, шукати більше автобусів. 12–15 автобусів недостатньо — йдеться про сотні, які могли б хоча б частково покращити ситуацію. Зрештою, варто замислитися, чи можуть деякі люди уникнути поїздок і попрацювати віддалено. Можливо, потрібно починати робочий день раніше або пізніше. Але це варто робити централізовано, щоб усі узгодили графіки. Навіть якщо ми рознесемо години пік у часі, це вже дасть значне полегшення. Це велика робота, яка потребує багатьох організаційних кроків. Але якщо ми цього не зробимо, ситуація буде поганою. Тому потрібно займатися якісним транспортним плануванням», — підсумував Дмитро Беспалов.