Ефективність членів наглядових рад держкомпаній складно оцінити, — Корженкова

Винагорода членів наглядових рад державних компаній і банків може сягати сотень тисяч гривень на місяць, а в окремих випадках — перевищувати мільйон. Водночас суспільство часто не має розуміння, за які саме результати ці люди отримують такі кошти і хто відповідає за провали в роботі державних підприємств.

Про це в етері Громадського радіо розповіла парламентська аналітикиня Руху ЧЕСНО Ірина Корженкова.

За її словами, організація провела дослідження, щоб з’ясувати, хто входить до наглядових рад найбільших державних компаній і банків. Та скільки отримують їхні голови й члени.

«Влітку ми проводили схоже дослідження, але без фінансової складової. Хотіли з’ясувати, хто насправді перебуває в наглядових радах. Адже це, за ідеєю, мають бути публічні люди, але чомусь про них ми дізнаємося лише після певних подій.  Наприклад після «Мідасу». Коли ми з’ясували, хто ці люди, виникло багато запитань: скільки вони отримують і якою є їхня винагорода. Тому ми надіслали запити до найбільших державних компаній і державних банків, щоб з’ясувати, скільки щомісяця отримують голови та члени їхніх наглядових рад», — розповіла Корженкова.

За словами аналітикині, наглядові ради мають складатися, зокрема, з незалежних членів — фахівців із досвідом у відповідній галузі. Часто це іноземці, які мають стати своєрідним містком між бізнесом і державою та забезпечувати незалежний контроль за діяльністю підприємства.

«Це незалежні члени, часто іноземці, які мають галузевий досвід. Це одна з основних вимог. Такі люди приходять для того, щоб бути містком між бізнесом і державою. Саме цим пояснюються вимоги до їхньої кількості та якостей, якими вони мають володіти. Призначає їх Кабінет міністрів або профільне міністерство — залежно від того, кому підпорядкована державна компанія. У законі чітко прописані критерії: людина має відповідати профілю, мати відповідний досвід роботи, який можна підтвердити. І вже після цього відбувається призначення», — пояснила вона.

Водночас, як зазначила Корженкова, членів наглядових рад зазвичай не шукають через відкриті оголошення чи стандартні сайти з вакансіями. Представників держави призначають відповідні органи влади, а незалежних членів добирають з огляду на їхній професійний досвід і репутацію.

«Це не люди, які приходять за оголошенням. Навряд чи на Robota.ua ви побачите вакансію «шукаємо члена наглядової ради». Думаю, HR-фахівці просто не встигали б обробляти кількість охочих. Це переважно профільні фахівці, люди з ім’ям, хорошим резюме і послужним списком. Представниками держави часто стають заступники профільних міністрів, а незалежними членами — фахівці, нерідко іноземці. Важливо не втратити незалежний контроль, і саме для цього незалежні члени потрібні в наглядових радах», — сказала аналітикиня.

Розмір винагороди членів наглядових рад визначають не самі підприємства чи їхнє керівництво. За словами Корженкової, загальні обмеження встановлює Кабмін. А конкретні суми затверджує орган, який виконує функції власника: міністерство, уряд або відповідний центральний орган виконавчої влади.

«Межі задає Кабмін. Є постанова, яка прив’язує верхню межу винагороди до доходу компанії та середньої заробітної плати в галузі. А конкретні суми вже затверджує власник — міністерство, Кабінет міністрів або центральний орган виконавчої влади. У державних банках діють окремі положення, адже там дещо інша специфіка. Якщо подивитися на ці виплати, то побачимо, що в банках вони досить солідні. Навіть порівняно з наглядовими радами державних компаній», — розповіла аналітикиня.

За результатами дослідження, одні з найбільших виплат отримують члени наглядових рад державних банків. Зокрема, у ПриватБанку щомісячна винагорода становить 911 тисяч гривень. У Сенс Банку двоє членів наглядової ради за червень 2026 року сукупно отримали понад мільйон гривень.

Водночас Корженкова зауважила, що щодо Сенс Банку не можна однозначно пояснити причини таких виплат. У липні завершилися повноваження двох членів наглядової ради від держави, тому не виключено, що сума могла включати додаткові виплати. Однак підтвердити це неможливо: банк надав інформацію без прізвищ, лише із зазначенням посад.

«Тому прив’язати ці суми до конкретних людей не можемо, це були б лише припущення», — пояснила Корженкова.

У наглядовій раді «Енергоатому» керівниця отримує майже 500 тисяч гривень. Найменші виплати серед згаданих у дослідженні — у членів наглядової ради українських розподільних мереж: близько 142 тисяч гривень.

Аналітикиня також наголосила, що йдеться про суми до сплати податків. Після вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору виплати зменшуються, однак залишаються значними.

«Після сплати податків і військового збору вони менші. Проте навіть із цими відрахуваннями це дуже й дуже непогані кошти», — зазначила вона.

Корженкова вважає, що проблема полягає не стільки у високих виплатах як таких, скільки у відсутності зрозумілих критеріїв оцінювання роботи наглядових рад. За її словами, після корупційних скандалів навколо «Енергоатому» та Сенс Банку члени наглядових рад не понесли очевидної відповідальності — їх просто розпустили.

«Вони не впоралися, і, як ми побачили, відповідальності як такої немає. Їх просто розпустили. Абсолютно ніякої відповідальності ці люди не понесли. І саме в цьому питання. Ми не рахуємо чужі зарплати й не говоримо, що винагорода має бути мізерною. Ми розуміємо, що це топменеджмент, люди з досвідом, які не можуть отримувати копійки. Але їхня робота має бути видимою. Має бути певна ефективність, мають бути показники», — наголосила аналітикиня.

За її словами, суспільство має розуміти, за що саме члени наглядових рад отримують такі кошти. Особливо коли корупційні схеми розвиваються безпосередньо в державних компаніях, за діяльністю яких ці ради повинні наглядати.

«Якщо люди отримують такі шалені винагороди, але не можуть виявити корупційні схеми, які розвивалися просто під носом у наглядових рад, закономірно виникає питання: за що вони отримують ці гроші? Це стосується і «Енергоатому», і Сенс Банку, адже щодо цих історій уже є справи НАБУ, і ми можемо говорити про них публічно. Коли аналізуємо роботу наглядових рад, то бачимо, що ефективність насправді невелика. Якщо запитати, скільки ми знаємо успішних кейсів їхньої роботи або самих членів наглядових рад, то, на жаль, таких прикладів небагато», — сказала Корженкова.

Одним із небагатьох позитивних прикладів вона назвала конкурс в «Укренерго» у 2020 році. Коли наглядова рада обирала голову компанії Володимира Кудрицького.

«Перше, що спадає на думку, — це конкурс в «Укренерго»у 2020 році, коли пана Кудрицького обрали головою компанії. Тоді наглядова рада добре спрацювала. Але більше я не можу пригадати таких прикладів. Натомість ми бачимо негативні моменти, зокрема історію з «Мідасом», після якої всі почали говорити про наглядові ради. Виникли запитання: хто ці люди, за що вони відповідають і чому не відповідають за власні помилки та за те, чого не помітили», — зазначила аналітикиня.

За словами Корженкової, наразі немає окремої верхньої межі винагороди членів наглядових рад на рівні 80 тисяч гривень. Таку пропозицію обговорювали під час розгляду державного бюджету на 2027 рік, однак вона не набрала достатньої кількості голосів. До того ж запропоноване обмеження стосувалося державних службовців, а членів наглядових рад до нього навіть не пропонували включати.

«Були пропозиції внести до державного бюджету на 2027 рік правку, якою встановлювалася б верхня межа — так звана стеля у 80 тисяч гривень для державних службовців. Але членів наглядових рад туди навіть не пропонували включати. У будь-якому разі ця правка не пройшла: за неї, здається, проголосували лише 156 народних депутатів. І минулого року була схожа пропозиція, яка також не була підтримана», — розповіла Корженкова.

Вона припускає, що однією з причин відсутності підтримки таких обмежень є побоювання, що фахівці високого рівня не погоджуватимуться працювати на державу за нижчу оплату.

«Багато народних депутатів і фахівців говорять: хто прийде працювати на державу за 80 тисяч гривень, якщо топменеджер може піти працювати в Європу або в бізнес і заробляти значно більше? Певна доцільність у цьому, можливо, є. Але під час воєнного стану, на мою думку, можна було б трохи ужатися. Ми бачимо, що відбувається з державним бюджетом і які в ньому є діри», — сказала аналітикиня.

На думку Корженкової, замість того щоб просто встановлювати однакову стелю для всіх, варто визначити конкретні показники ефективності роботи наглядових рад — KPI. Тоді суспільство зможе оцінювати не лише розмір винагороди, а й результати, яких досягли люди, що її отримують.

«Було б непогано визначити чіткі критерії — умовно кажучи, KPI. Має бути зрозуміло, що саме роблять члени наглядових рад і яких результатів від них очікують. Важливо, щоб ці виплати не викликали такого резонансу в суспільстві, коли буде зрозуміло, за що люди отримують гроші. Якщо є результат, якщо ти бачиш, що людина працює, що це фаховий і залучений спеціаліст, який, наприклад, запобіг корупційним схемам або зберіг для компанії певні кошти, тоді питань до великої винагороди не буде», — пояснила вона.

Аналітикиня також звернула увагу на контраст між виплатами членам наглядових рад і доплатами працівникам, які безпосередньо ліквідовують наслідки російських обстрілів. За її словами, прем’єр-міністр нещодавно повідомив, що енергетики та інші працівники, залучені до відновлювальних робіт, отримуватимуть додатково 30 тисяч гривень на місяць.

«Поки не буде чітко визначено, що саме зробили члени наглядових рад і за що вони отримали кошти, суспільство й далі реагуватиме на ці суми. Адже вони справді великі. Особливо якщо згадати, що буквально днями прем’єр-міністр сказав: людям, які допомагають ліквідовувати наслідки російських обстрілів, зокрема енергетикам, доплачуватимуть 30 тисяч гривень на місяць. Це люди, які справді важко працюють, і ми бачимо, в яких умовах вони це роблять. Водночас наглядова рада «Енергоатому» отримує винагороду, яка приблизно вдесятеро більша. І поки незрозуміло, за що саме. Якби це було зрозуміло, напевно, питань було б значно менше. А так виникає відчуття певної несправедливості», — підсумувала Корженкова.