Експорт різко впав, а імпорт зріс: економістка пояснила, що відбувається з доларом і чого чекати далі

Долар в Україні стрімко дорожчає. До кінця року економісти прогнозують, що курс гривні до долара становитиме 46,2 грн. З чим пов’язана така ситуація та чи чекати різкого стрибка курсу?

На ці запитання в етері Громадського радіо відповіла аналітикиня Дослідницького інституту Київської школи економіки Анастасія Жорнова.

Вона нагадала, що з червня до середини жовтня курс тримався у відносно стабільному коридорі. Водночас удари Росії по портах, металургії та логістиці впродовж літа обвалили експорт. Відповідно, він став найменшим з липня 2023 року. З іншого боку зростає імпорт. Обидва ці чинники тиснуть на валютний ринок, каже аналітикиня.

«Розрив між експортом та імпортом тисне на гривню. І попри рекордні інтервенції НБУ в жовтні, регулятор трохи дає курсу послаблюватись», — наголосила Анастасія Жорнова.

Вона також зазначила, що НБУ був змушений змінити попередні прогнози макропоказників — інфляції та ВВП, оскільки вони були складені ще до масованих російських ударів по портах, металургії й логістиці. Регулятор змінив прогнози інфляції та ВВП саме через вплив цих атак.

«НБУ як регулятор здійснює інтервенції на валютному ринку та стримує волатильність курсу. Ми очікуємо, що курс поступово слабшатиме. Водночас, станом на зараз, за відсутності погіршення безпекової ситуації раптових стрибків ми наразі не очікуємо», — пояснила Анастасія Жорнова.

Вона додала, що резерви НБУ зараз дозволяють стримувати коливання курсу.

«Станом на зараз резерви НБУ становлять близько чотирьох місяців покриття імпорту при міжнародних вимогах у три місяці. Тобто зараз у нас є певний люфт, який дозволить стримувати курс навіть попри затримку надходження допомоги від міжнародних партнерів. Але ми не очікуємо значних затримок [міжнародної допомоги], особливо, якщо виконуватимуться всі необхідні вимоги для отримання цієї допомоги», — сказала Анастасія Жорнова.

Як допомога від партнерів і бюджетні видатки впливають на валютний ринок

Аналітикиня Дослідницького інституту Київської школи економіки зазначає: на валютний ринок також впливають і бюджетні видатки. А розрив бюджету суттєво залежить від надходження допомоги від міжнародних партнерів. Частина цієї допомоги прив’язана до виконання реформ та індикаторів за певними реформами. Відповідно, виконання цих реформ є важливим для забезпечення стабільності курсу та інших макропоказників.

Вона констатувала: допомога є основним шляхом надходження в Україну валюти, який важко перекрити альтернативними способами. Отже, резюмує вона, така допомога дійсно є важливою для стабільності валюти.

Анастасія Жорнова зазначає, що через війну для України зараз типовий сценарій передбачає, що бюджетні видатки перевищують валютну виручку. Адже оборонні потреби зараз значно більші за те, що українська економіка може заробити на експорті. І саме цей розрив покриває міжнародна фінансова допомога.

«Поки допомога надходить за графіком — резерви залишаються на достатньому рівні й НБУ має всі інструменти для втримування ситуації під контролем», — наголосила аналітикиня Дослідницького інституту Київської школи економіки.

Також на валютний ринок впливають бюджетні видатки. Адже коли гроші від міжнародних партнерів надходять в економіку, частина з них потім перетворюється в попит на долар або євро.

Крім того, багато компонентів, зокрема для оборони та відновлення енергетики імпортуються. Тому зростання бюджетних видатків наприкінці року може супроводжуватись пожвавленням попиту на валюту. Анастасія Жорнова зазначила: це сезонна закономірність, яку НБУ очікує та враховує у своїй політиці.

Що найбільше подорожчає через долар

Аналітикиня каже: насамперед подорожчає пальне, адже це один з найчутливіших до курсу товарів. Більшу частину пального Україна імпортує. Хоча вона додає: вартість пального на АЗС визначає не так курс долара, як ціна на нафту.

У якій валюті зберігати заощадження

Економістка каже: середньострокові заощадження треба зберігати в тій валюті, в якій їх буде витрачено. Отже, якщо витрати будуть у гривні, то і зберігати гроші краще в національній валюті. Якщо ж витрати плануються в доларах — краще перевести їх у валюту.

Для заощадження у гривні вона рекомендує облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), дохідність яких становить близько 15% річних. А це більше, ніж дають банківські депозити. Та й дохід, отриманий від ОВДП, не оподатковується.