Працівникам ТЦК загрожуватиме штраф за незаконне взяття на військовий облік, — юрист

Працівникам ТЦК СП можуть загрожувати штрафи у розмірі 170 тисяч гривень за незаконне взяття громадян на військовий облік. Відповідна норма міститься в законопроєкті, який очікує на підпис президента України. Зокрема, йдеться про випадки, коли на військовий облік повторно ставлять людей, яких раніше законно з нього зняли, наприклад, за станом здоров’я. Водночас відповідальність за таке порушення має бути персональною — сплачувати штраф повинна посадова особа, яка незаконно поставила людину на облік, а не держава.

Про це в етері Громадського радіо розповів молодший юрист адвокатського об’єднання LCF Данило Макаренко.

За словами юриста, законопроєкт передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб за порушення порядку взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Якщо президент підпише документ і відповідні зміни набудуть чинності. За незаконне взяття людини на облік посадовцю загрожуватиме штраф у 170 тисяч гривень.

«По-перше, у разі, якщо президент підпише законопроєкт, то за порушення, пов’язані з поставленням на військовий облік осіб. Які не повинні перебувати на обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, відповідна посадова особа, яка це зробила, має нести відповідальність.

У цьому випадку йдеться про штраф у розмірі 170 тисяч гривень. Це пов’язано, зокрема, з тим, що часто трапляються випадки, коли люди, яких раніше зняли з військового обліку у зв’язку зі станом здоров’я, знову на нього потрапляють», — пояснив Данило Макаренко.

Юрист уточнив, що найчастіше йдеться не про помилкове взяття на облік людей, які ще не досягли відповідного віку. А про повторне внесення до системи тих, кого з військового обліку зняли раніше.

Макаренко навів приклад ситуації, коли громадянина законно зняли з військового обліку. Однак через певний час у застосунку «Резерв+» він знову бачить статус військовозобов’язаного. А іноді й інформацію про порушення правил військового обліку.

За словами юриста, наразі немає механізму, який дозволяв би повторно ставити на військовий облік людину, яку з нього законно зняли.

«Наприклад, вас зняли з військового обліку, а потім ви в якийсь день відкриваєте «Резерв+» і бачите, що знову маєте статус військовозобов’язаного. Ба більше, там може відображатися інформація про порушення правил військового обліку. Тобто людина опиняється в ситуації, коли її юридичний статус не відповідає інформації, яка міститься в системі», — розповів Макаренко.

Він додав, що причиною таких випадків може бути як дія конкретної посадової особи, так і технічний збій. Встановити це можна лише після аналізу конкретної ситуації.

«Найчастіше ми стикаємося з випадками, коли людей зняли з військового обліку ще в десятих роках або навіть раніше, а потім вони знову з’являються на ньому.

На мою думку, найімовірніше, це технічний аспект, пов’язаний із перенесенням та об’єднанням списків військовозобов’язаних з іншими реєстрами. Але це не змінює суті проблеми. Якщо людину законно зняли з військового обліку, немає механізму, який дозволяв би просто повторно поставити її на облік», — зазначив юрист.

Відповідальність за незаконне взяття людини на військовий облік має бути персональною. Тобто штраф у 170 тисяч гривень повинна сплачувати посадова особа, яка допустила порушення, а не держава.

За словами Макаренка, найчастіше це стосуватиметься працівників ТЦК та СП. Водночас відповідні посадові особи можуть працювати й в інших структурах.

«Це, в основному, працівники ТЦК. Крім них, це можуть бути посадовці інших розвідувальних органів, СБУ, ГУР. Але переважно йдеться саме про працівників територіальних центрів комплектування. Тут є важливий момент: сплачувати штраф має посадова особа. Тобто держава точно не буде його сплачувати — відповідальність індивідуальна», — пояснив юрист.

Водночас у законодавчій пропозиції є певна юридична неузгодженість щодо притягнення до відповідальності військовослужбовців.

Як пояснив Макаренко, законопроєкт пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак цим же кодексом передбачено, що військовослужбовці за адміністративні правопорушення за загальним правилом несуть відповідальність відповідно до дисциплінарних статутів.

«Якщо особа є військовослужбовцем, тут виникає певне питання. Законопроєкт пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас цим кодексом передбачено, що військовослужбовці за адміністративні правопорушення несуть відповідальність за дисциплінарним статутом.

Там є певні винятки, але щодо цієї статті їх не передбачено. Тому не зовсім зрозуміло, як саме військовослужбовці мають нести відповідальність за адміністративним кодексом. Якщо за загальним правилом вони повинні відповідати за дисциплінарним статутом. Тобто відповідальність має бути персональною, а не покладатися на державу. Але чи застосовуватиметься вона конкретно в таких випадках, наперед сказати важко», — зазначив Данило Макаренко.

За поясненням юриста, для притягнення посадовця до відповідальності попереднє рішення суду не потрібне. Штраф мають накладати постановою уповноваженої особи за відповідною статтею КУпАП.

Однак тут також є певна юридична колізія: рішення про штраф щодо працівника ТЦК має ухвалювати керівник відповідного територіального центру.

«Цей штраф виноситься постановою уповноваженої особи. Йдеться про статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до якої вносять зміни та доповнюють відповідною нормою. Уповноваженою особою є керівник ТЦК. Тобто штраф посадовцю ТЦК має накласти керівник ТЦК. Але якщо це порушення вчинив сам керівник територіального центру, то суто технічно виходить, що він має накласти штраф сам на себе. Рішення суду для цього не потрібне. Має бути доведений сам факт порушення», — пояснив Макаренко.

Нову відповідальність не можна буде застосовувати до дій, які відбулися до набуття законом чинності. Юрист наголошує, що в Україні діє принцип незворотності дії закону в часі.

Тому якщо людину повторно внесли до військового обліку до того, як відповідні зміни набудуть чинності. Посадовця не зможуть покарати за цією новою нормою саме за таку минулу дію.

«Нам варто розуміти, що основне правило — закон не має зворотної сили. Тобто ви не можете бути покарані за дію, яка була правомірною декілька місяців тому. Тому ні, відповідальність не може наставати за дії, вчинені до набуття законом чинності, тобто до моменту його вступу в силу», — наголосив юрист.

Наразі документ очікує на підпис президента. За словами Макаренка, передбачені законодавством строки підписання не гарантують, що глава держави обов’язково підпише документ у визначений термін.

Юрист звернув увагу, що відповідна норма є частиною законопроєкту, який стосується відповідальності за незаконні фінансові операції. Зокрема так званого закону про дропів.

«Є законодавчі обмеження, але на практиці президент може підписувати законопроєкт, який йому направили, навіть через тривалий час. Тобто закон набуде чинності після підписання. Коли саме це станеться, сказати неможливо.

Варто розуміти, що відповідальність працівників ТЦК міститься в законопроєкті про відповідальність за певну банківську діяльність — так званому законі про дропів. Там, де передбачені зміни щодо відповідальності за незаконні грошові перекази тощо, є окрема норма про відповідальність працівників ТЦК.

Це моя особиста думка, але, найімовірніше, законопроєкт буде підписаний, оскільки він передбачає зміни й в інших сферах. Водночас сам факт існування строків для підписання не означає, що їх недотримання автоматично матиме якісь наслідки. Якщо ці строки порушать, це саме по собі ніяк не вплине на підписання чи непідписання законопроєкту», — пояснив Макаренко.

Якщо громадянина раніше законно зняли з військового обліку, але згодом у «Резерв+» він знову відображається як військовозобов’язаний, юрист радить захищати свої права в судовому порядку.

Для цього важливо мати документ, який підтверджує законність зняття з військового обліку.