Путін хоче перебудувати систему безпеки в Європі через війну в Україні, — аналітик

Обмін полоненими між Україною та Росією не обов’язково свідчитиме про наближення сторін до політичних домовленостей. Москва використовує переговорний процес для спроби змінити архітектуру безпеки в Європі та вплинути на НАТО. А самі перемовини, ймовірно, затягуватимуться.

Про це в етері Громадського радіо розповів Олександр Колесніченко, аналітик міжнародної політики.

За його словами, обмін полоненими сам по собі є позитивною подією. Однак не варто сприймати його як дипломатичний жест, який автоматично наближає завершення війни чи досягнення інших домовленостей.

«Обмін — це хороша новина, але якщо говорити про політичний процес, то це, скоріше, негативні новини. Не варто сприймати сам факт обміну як якийсь гарний жест, після якого ми обов’язково до чогось дійдемо, домовимося про певні умови. Хотілося б так на це дивитися, але, найімовірніше, на цьому все й закінчиться», — зазначив аналітик.

Він пояснив, що головна проблема переговорів полягає у стратегічних цілях Росії.

На думку Колесніченка, Кремль прагне використати війну проти України для перебалансування всієї системи міжнародної безпеки, зокрема для послаблення НАТО.

«Путін хоче війною в Україні перебалансувати глобальну систему безпеки. Він хоче знищити НАТО, хоче домовлятися з кожною країною Альянсу окремо. Ця історія, на мою думку, мертвонароджена. Росія намагається впливати через війну в Україні не лише на нашу державу, а й на всю європейську безпекову архітектуру», — наголосив Колесніченко.

Аналітик звернув увагу на те, що питання європейської безпеки фактично стало частиною переговорного процесу. Зокрема, під час попередніх контактів обговорювали безпеку в Європі без безпосередньої участі європейських держав. Згодом, за його словами, з’явилися заяви про готовність залучити європейців до переговорів.

Водночас Колесніченко вважає, що для досягнення реальних результатів необхідна згода всіх країн НАТО на участь у процесі. Оскільки кожна з них має власні інтереси та бачення безпеки.

«Потрібна згода всіх країн НАТО на переговорний процес в Україні, щоб досягти реальних результатів. Мені здається, це питання буде навіть складнішим для нас, ніж вступ до Європейського Союзу. Адже кожна країна має власні інтереси, і позиції держав у такому форматі можуть дуже сильно відрізнятися», — пояснив він.

На думку аналітика, Росія зацікавлена передусім у затягуванні переговорного процесу. Адже наразі сторони не демонструють готовності відступати від своїх позицій.

Водночас він нагадав, що навіть під час війни Україна та Росія можуть знаходити точки дотику щодо окремих гуманітарних питань. Як приклад Колесніченко навів евакуацію людей з Олешок на Херсонщині.

«Сторони можуть дійти згоди. Просто ця згода має бути цікавою обом сторонам. Ми вже бачили такі випадки, зокрема в Олешках. Українська сторона не хотіла визнавати, що чоловіки призовного віку виїжджають до Росії. А Росія не хотіла визнавати, що більшість населення виїхала в Україну. Тому інформацію про кількість людей, яких евакуювали, не оприлюднювали ні з одного, ні з іншого боку», — розповів аналітик.

Окремо аналітик висловився про комунікацію української влади щодо переговорів та оборонних спроможностей держави. Він вважає, що суспільству не варто давати обнадійливі прогнози, якщо за ними немає конкретних результатів.

За словами Колесніченка, українці мають отримувати реалістичну інформацію про стан переговорів. Військово-промислового комплексу та можливості держави, а не постійно чути обіцянки про майбутні досягнення.

«Якщо ми будемо жити у своєму світі, то просто постійно розчаровуватимемося. Треба говорити по факту, як усе відбувається. Якщо нам постійно казатимуть, що ми до чогось дійдемо, то через пів року ми подивимося і побачимо, що ні до чого не дійшли. І так повторюватиметься постійно, а українці лише розчаровуватимуться», — зазначив він.

Аналітик наголосив, що українське суспільство достатньо доросле, щоб сприймати складну реальність. Тому владі не потрібно постійно переносити очікувані результати на майбутнє.

«Не можна давати обнадійливі заяви, якщо за ними немає підстав. Українське суспільство доросле, з ним не потрібно розмовляти, як із дітьми, постійно обіцяючи, що все буде завтра. Треба сказати по факту, як воно є. Проблема в тому, що люди, які ухвалюють рішення, не можуть визнати: українці, ми некомпетентні, ми не можемо нічого вирішити. Адже тоді доведеться визнавати власні помилки та відповідальність за те, що потрібно було зробити раніше, але не зробили», — сказав Колесніченко.

Він також закликав українців уважніше стежити за оцінками іноземних партнерів, зокрема американських та європейських аналітиків. А не покладатися виключно на заяви представників української влади.

На його думку, посадовці, які безпосередньо беруть участь у прийнятті рішень, мають власні політичні інтереси, тому їм складно публічно визнавати прорахунки.

Колесніченко також звернув увагу на професійний склад української переговорної команди. Він вважає, що до перемовин варто активніше залучати фахових дипломатів, які мають відповідну освіту, досвід міжнародної комунікації та володіють іноземними мовами.

Як приклад він запропонував порівняти підходи України до переговорів зі США за різних періодів.

«Я не вважаю, що в Україні немає відповідних кадрів. Вони є. Ми можемо подивитися, як Україна вела переговори з Трампом до 2019 року. Є відео, є з чим порівнювати. Можна побачити, де був професійний підхід, як відбувалися перемовини і як це відбувається зараз», — зазначив аналітик.

Він зауважив, що Україна має профільні інститути, які готують спеціалістів із міжнародних відносин.  Зокрема дипломатів, які володіють англійською та іншими іноземними мовами.

«У нас є цілі інститути людей, які навчаються на міжнародних відносинах. Чому не можна було послати професійних дипломатів? У нас справді величезні інститути, є фахівці, які прекрасно володіють англійською мовою, а також зобов’язані знати ще одну іноземну. Натомість до переговорів залучають людей, щодо здатності яких професійно вести такі перемовини в мене є великі запитання», — сказав Колесніченко.

Він також згадав публічні заяви українських посадовців про розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зокрема щодо ракетних програм та протиповітряної оборони. На його думку, заяви про майбутні розробки не можуть замінити конкретних результатів.

Окремо Колесніченко звернув увагу на діалог президента Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Ірландії щодо повернення українських громадян призовного віку.

За словами аналітика, частина українських медіа процитувала лише заяву Зеленського про необхідність повернення таких громадян в Україну. Однак поза увагою залишила відповідь ірландського прем’єра.

«Там був ширший діалог. Прем’єр Ірландії відповідав Зеленському, що вони не можуть брати на себе відповідальність за те, щоб цих військовозобов’язаних людей відправляти в Україну. Адже тут небезпечно. І, відповідно, європейські країни, найімовірніше, нічого з цим зробити не зможуть. Це важливий аспект, який я, до речі, не побачив у наших ЗМІ», — зазначив Колесніченко.

Підсумовуючи, аналітик наголосив, що наразі не бачить очевидних передумов для прориву в українсько-російських переговорах. Він зауважив, що оцінювати реальний перебіг перемовин складно через обмеженість інформації з відкритих джерел. А публічні заяви сторін не завжди відображають те, про що вони домовляються за зачиненими дверима.

«Зараз переговорний процес виглядає кабінетним. Приходять люди, домовляються, а те, що потім публікують, — це те, що вони хочуть показати населенню своїх держав. Ми не обирали цих людей, які входять до переговорних груп. Це не були виборні посади, їх призначив президент України Володимир Зеленський. Тому дуже складно оцінити, наскільки реальні домовленості відповідають тому, що нам розповідають публічно», — підсумував Колесніченко.