Старша школа в Україні стане трирічною: що зміниться для учнів 10–12 класів

В Україні змінюється модель старшої школи. Замість двох років навчання учні навчатимуться у 10–12 класах, а після дев’ятого класу зможуть обирати між академічним ліцеєм і професійним коледжем. Головна мета змін — надати підліткам більше свободи у виборі предметів, дозволити поглиблено вивчати дисципліни відповідно до власних інтересів.

Про це в етері Громадського радіо розповіла Олена Северенчук, національна координаторка проєкту «Навчаємось разом», радниця з розвитку БФ «Зміст», радниця міністра освіти і науки (2023–2026).

За її словами, нинішня модель передбачає надмірну кількість обов’язкових предметів. Через це учні не мають достатньо часу для поглибленого вивчення тих напрямів, які їм справді цікаві.

«Сьогодні учні вивчають у середньому від 17 до 22 предметів у старшій школі. Вони перевантажені й не мають можливості заглибитися в те, що їм дійсно подобається, до чого мають хист. Можливо, така можливість є в окремих спеціалізованих ліцеях, але загалом у системі освіти це велика проблема. Тому зміни насамперед стосуються свободи вибору, можливості зосередитися на тих темах і напрямках, які цікавлять учня», — пояснила Северенчук.

Вона зазначила, що трирічна старша школа передбачає навчання до 18 років, як це відбувається в країнах Європейського Союзу. Водночас учні не зможуть повністю відмовитися від окремих базових дисциплін, однак зможуть обирати рівень їх вивчення.

«Це не означає, що якщо учень обрав філологічний напрям, то він узагалі не вивчатиме математику. Але кількість годин і рівень заглиблення будуть іншими. Не всі вивчатимуть усі предмети однаково й на одному рівні. Буде профільний рівень, базовий рівень, а деякі предмети завершуватимуться в одинадцятому класі й уже не викладатимуться у дванадцятому. Що далі учень просувається від десятого до дванадцятого класу, то більше можливостей для вибору він отримує», — розповіла експертка.

За словами Северенчук, десятий клас буде адаптаційним. Це означає, що учень зможе спробувати обраний напрям і за потреби змінити його, якщо зрозуміє, що цей профіль йому не підходить.

«Десятий клас — це адаптаційний період, коли ти ще можеш змінити свою думку. Наприклад, ти обрав інженерний профіль, але розумієш, що тобі складно, щось не складається. Упродовж десятого класу буде можливість змінити профіль. А одинадцятий і дванадцятий класи — це вже профільний рівень, коли більше предметів вивчають відповідно до обраного напрямку», — пояснила вона.

У старшій школі також з’являться курси вільного вибору. Вони доповнюватимуть основні предмети профілю та даватимуть можливість вивчати дисципліни для загального розвитку.

«Курси вільного вибору — це те нове, чого раніше не було в нашій системі освіти. Окрім основних предметів, наприклад математики поглибленого рівня, учні зможуть обирати додаткові курси для підсилення свого профілю. Або ж загальнорозвиткові курси — наприклад, психологію, фінансову грамотність чи інші напрямки. Тобто дитина матиме можливість не просто виконувати загальну програму, а формувати власну освітню траєкторію», — зазначила Северенчук.

Вона уточнила, що Міністерство освіти і науки не затверджує єдиного переліку профілів. Натомість визначили три освітні кластери, навколо яких громади та ліцеї зможуть формувати конкретні напрями навчання.

Перший — мовно-літературний. Він може охоплювати українську філологію, журналістику, редагування, англійську, німецьку та інші іноземні мови.

Другий — STEM-напрям. До нього належать математичні, інженерні, природничі та біохімічні профілі.

Третій — суспільно-гуманітарний кластер, до якого можуть входити історія, правознавство, психологія, економіка та інші дисципліни.

«У межах цих трьох визначених кластерів громада має забезпечити, щоб у мережі її ліцеїв були представлені всі напрямки. Наприклад, один академічний ліцей може мати STEM-профіль. Сильну викладацьку та матеріальну базу, лабораторії. Інший може зосереджуватися на мовно-літературному та суспільно-гуманітарному напрямках. У невеликих громадах більшість ліцеїв можуть покривати всі три кластери й пропонувати учням різні профілі», — пояснила експертка.

Повністю відмовитися від математики учні не зможуть. Однак залежно від обраного профілю змінюватиметься кількість годин, відведених на цей предмет, і глибина його вивчення.

Наприклад, у мовно-літературному профілі більше часу приділятимуть українській мові, літературі та іноземним мовам. Тоді як математика залишатиметься на базовому рівні. Натомість учні математичного профілю матимуть значно більше годин відповідної дисципліни.

«Відмовитися від вивчення алгебри не можна, але можна обрати рівень, на якому ти її вивчатимеш. Нам потрібні знання з математики. Я дуже радію, що вдалося відстояти четвертий предмет НМТ і математика залишається обов’язковою. Але, безумовно, підхід до її вивчення має змінитися», — наголосила Северенчук.

За її словами, у пілотній типовій освітній програмі для непрофільних класів передбачено дві години математики на тиждень упродовж усіх трьох років старшої школи. Водночас заклади освіти зможуть самостійно додавати години, щоб формувати індивідуальні освітні траєкторії учнів.

Для математичного профілю передбачено від шести до дев’яти годин математики на тиждень. Відповідно, кількість годин інших дисциплін, які не належать до обраного напрямку, буде меншою.

Ще одна зміна — інтегроване викладання непрофільних предметів. Це має допомогти зменшити навчальне навантаження та уникнути дублювання інформації.

«Для розвантаження учнів непрофільні предмети мають викладатися через інтегровані рішення. Наприклад, у філологічному чи історичному профілі не буде окремо фізики, хімії, біології та географії. Замість чотирьох предметів учні матимуть один інтегрований курс природничих дисциплін із практичним виміром для повсякденного життя», — пояснила експертка.

За таким самим принципом об’єднають літератури та історію: замість окремого вивчення української і зарубіжної літератури буде інтегрований курс літератур. Українську та всесвітню історію викладатимуть у межах інтегрованого курсу.

Після завершення дев’ятого класу учні матимуть два основні варіанти продовження навчання: вступити до академічного ліцею або обрати професійний коледж.

За словами Северенчук, професійні коледжі також проходять трансформацію. Зокрема, Міністерство освіти і науки виділяло окрему субвенцію для їхнього оновлення.

Академічний ліцей натомість має забезпечувати навчання у 10–12 класах. У більшості громад його планували відокремити від гімназій, які охоплюватимуть початкову та базову школу до дев’ятого класу.

«До 1 вересня 2024 року громади мали сформувати мережу академічних ліцеїв. Не всі впоралися з цим завданням, але більшість — близько 70% громад — сформували мережу, за якою академічний ліцей є відокремленою структурою. Тобто гімназія — це заклад початкової та базової освіти, де дев’ятий клас є останнім. А академічний ліцей — окрема юридична особа, яка охоплює 10–12 класи», — розповіла Северенчук.

Водночас через особливості окремих територій не всюди можна фізично відокремити старшу школу від початкової та базової. Це стосується передусім невеликих громад, до яких належать навколишні села і де діти змушені їздити до одного навчального закладу.

У таких випадках ліцеї можуть залишатися закладами, які охоплюють усі три ступені освіти — від першого до дванадцятого класу. Однак рекомендація Міністерства освіти і науки полягає в тому, щоб старша школа принаймні фізично була відокремлена від молодших учнів.

«Україна дуже велика, і є регіональна специфіка, де неможливо від’єднати початкову та базову школу від старшої. Відповідно, є ліцеї, які залишатимуться закладами перших-третіх ступенів, тобто з першого по дванадцятий клас.

Здебільшого це невеликі громади, навколо яких об’єднуються села. Але рекомендація Міністерства була такою: старша школа має бути хоча б фізично відокремленою. Адже коли в одному приміщенні навчаються шестирічні діти й 17–18-річні, фактично вже дорослі люди, це зовсім різні освітні екосистеми та культура», — пояснила експертка.

Вона додала, що у великих містах, зокрема Києві, Житомирі та Чернігові, академічні ліцеї мають функціонувати як відокремлені заклади освіти.

Одним із викликів реформи є доступність академічних ліцеїв. За словами Северенчук, для їхньої мережі передбачили орієнтир: відстань до закладу не має перевищувати 30 кілометрів або приблизно години дороги.

Однак у деяких громадах навіть така відстань може означати значно довшу поїздку через стан доріг. Особливо гостро ця проблема стоїть у прифронтових регіонах.

«Це велика проблема, яку зараз намагаються вирішити. І це не лише питання Міністерства освіти і науки, а й Міністерства інфраструктури та Міністерства регіонального розвитку. Через стан доріг 30 кілометрів іноді перетворюються на півтори-дві години дороги. Для деяких громад, особливо прифронтових, це великий виклик», — зазначила Северенчук.

У таких випадках передбачені винятки: якщо неможливо організувати доступний доїзд до відокремленого академічного ліцею, школа може залишатися поруч із домом і забезпечувати навчання з першого до дванадцятого класу.

Водночас обмеження щодо відстані не означає, що учень може вступати лише до ліцею у своїй громаді. Наприклад, дитина з Житомира може навчатися в академічному ліцеї Києва, якщо самостійно вирішить питання логістики.

«Насправді немає такого обмеження, що учень може вступити лише до ліцею за місцем проживання. Якщо дитина хоче навчатися в ліцеї в Києві, а сама вона із Житомира, ніхто не може заборонити їй туди вступити. Вона може це зробити, якщо бере на себе питання логістики. Є такі приклади, коли діти їдуть із провінції до Києва, вступають у ліцеї та навчаються там перед університетом», — пояснила експертка.

Зміна підходу до навчання у старшій школі потребуватиме й перегляду системи оцінювання знань під час вступу до університетів.

За словами Северенчук, нинішня модель НМТ передбачає, що всі випускники складають предмети на одному рівні, незалежно від того, який профіль вони обрали у школі. Такий підхід планують змінити, щоб система оцінювання відповідала новій моделі профільного навчання.

Водночас остаточних рішень щодо майбутнього формату тестування поки немає.

«НМТ передбачало однорівневість: після закінчення одинадцятого класу всі складали українську мову на одному рівні, англійську мову на одному рівні й так далі. Це має бути змінено. Зміна підходу до складання НМТ зараз у процесі. Перше пілотне тестування за новими підходами планують провести у 2029 році, а по всій країні — у 2030-му. Тобто ще є час, і остаточних рішень Міністерства освіти і науки та Українського центру оцінювання якості освіти поки немає», — розповіла Северенчук.