Як може виглядати ринкова ціна на газ та електроенергію, якщо Україна матиме єдиний ринок з ЄС: пояснює Геннадій Рябцев

Україна хоче вступити до Євросоюзу. Це передбачає об’єднаний ринок електроенергії з європейськими державами, на якому Україна буде її і купувати, і продавати. Отже, держава буде змушена запровадити ринковий тариф на газ та електроенергію. Як за таких умов виглядатиме ринкова ціна на електроенергію та газ?

Про це в етері Громадського радіо говорили з енергетичним експертом Геннадієм Рябцевим.

Насамперед він пояснив, що ринкова ціна буде постійно змінюватись і залежати від низки чинників.

«Вона може бути високою в пікові години, низькою — в нічні години. Вона може й буде змінюватися, залежно від пори року. Це буде різна ціна. І ми будемо отримувати щомісяця різні платіжки. І тоді буде сенс встановлювати, наприклад, тризонні лічильники, які розраховують, скільки електроенергії ми витратили в пікові години, скільки — в позапікові, і скільки — в міжпікові. Іншими словами — ввечері, вранці, вдень і вночі. І щоразу, дивлячись на ці показники, ми вирішуватимемо, як керувати власним попитом», — пояснив експерт.

Водночас він радить не порівнювати тарифи на електроенергію з іншими країнами, адже вони залежать від цілої низки факторів: наявності корисних копалин, температурного режиму, соціального, політичного, економічного середовища тощо.

Ринкові ціни означатимуть, що побутові споживачі платитимуть за світло так само як бізнес.

«Але це не означає, що держава має кинути напризволяще тих, хто не зможе сплачувати таку ціну», — наголосив Геннадій Рябцев.

Він каже: українці, хоча й непрямо, але вже платять ринкову ціну за газ та електроенергію. Експерт пояснює: чим нижча ціна для побутових споживачів, тим вищою вона є для промисловості. Підприємства закладають ці ціни у вартість своїх продуктів та послуг, які вони продають або надають споживачам.

«І, можливо, ми навіть платимо більше. Оскільки зазвичай виробники закладають більшу кінцеву ціну для компенсації очікуваного зростання цін впродовж року. Адже НКРЕКП переглядає тарифи щоквартально», — пояснив Геннадій Рябцев.

Тому, якщо підсумувати, що було б краще для України, то, на думку експерта, потрібно, щоб тарифи були однаковими і для бізнесу, і для побутових споживачів. Щоб були знижки лише на гуртові та стабільні закупівлі великими підприємствами. А ті, хто не може платити, мають отримувати адресну грошову компенсацію, виходячи з рівня їхніх доходів.

Утім, Геннадій Рябцев констатував: для впровадження такого ціноутворення потрібен орієнтир, якого немає.

«Ринкова ціна на газ визначається за газовими котируваннями на європейському хабі TTF на узбережжі Північного моря. Звісно, що ми там ніякий газ не купуємо, то чому маємо до неї прив’язуватись, якщо ми до війни майже не імпортували газ? За електричну енергію наші монополісти на внутрішньодобовому ринку й ринку «на добу наперед» виставляють дуже дивні ціни. Вони пропонують великі лоти обсягів електричної енергії за дуже дивними цінами, які потім нічим і ніяк не можуть пояснити. Тому одночасно з вирівнюванням цін потрібно отримати ринкові орієнтири таких цін, а не те, що в нас зараз відбувається на ринках природного газу та електроенергії, які під час війни фактично перестали бути ринками», — каже експерт.